про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/461/19-а
31 липня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасуваня вимоги про сплату боргу,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції прийнято 14 травня 2019 року в порядку письмового провадження. Апеляційну скаргу подано позивачем засобами поштового зв'язку 22 липня 2019 року.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ним отримано копію повного тексту рішення суду першої інстанції лише 20 травня 2019 року і в межах 30 денного терміну було подано апеляційну скаргу, яка була повернута через те, що він її не підписав.
З даного приводу суд зауважує, що копію повного тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позивачем отримано 17 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 41). При цьому, первинна апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 24.06.2019, тобто поза межами 30 денного строку з моменту отримання копії повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Слід також звернути увагу на те, що апелянтом не надано будь-яких доказів того, що первинна апеляційна скаргу була подана в межах визначеного ст. 295 КАС України строку.
Суд також враховує, що копію ухвали про повернення первинної апеляційної скарги позивач отримав 12 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51), в той час як повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 22 липня 2019 року.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Між тим, апеляційна скарга подана зі спливом значного проміжку часу, а саме на десятий день від дня вручення ухвали суду від 03.07.20191.2018 про повернення апеляційної скарги, що не вказує на реалізацію позивачем права на повторне звернення з апеляційною скаргою без зайвих зволікань. Будь-якого обґрунтування щодо неможливості звернутися з повторною апеляційною скаргою у найкоротші терміни в апеляційній скарзі не зазначено.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо неповажності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за адміністративним позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасуваня вимоги про сплату боргу залишити без руху.
2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.