Справа № 560/1430/19 Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
31 липня 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови,
в травні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 18.04.2019 ВП №58934872 про стягнення виконавчого збору.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у задоволенні позову відмолено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Зокрема апелянт вказуває на те, що на виконання ним судового рішення від 11.03.2019 у справі №2240/2260/18, шляхом зарахування встановлених років стажу роботи ОСОБА_1 в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 для призначення пенсії за вислугу років, а тому позивачем в повному обсязі виконано рішення суду до відкритті виконавчого провадження та відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Після оголошення перерви, сторони в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим враховуючи п.2 ч.1 ст.311 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №2240/2260/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі №2240/2260/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії скасовано. Прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Встановлено стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 роки (включно). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти встановлені роки стажу роботи ОСОБА_1 в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 року для призначення пенсії за вислугу років.
18.04.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, за наслідками розгляду заяви стягувача - ОСОБА_1 , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58934872, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2240/2260/18 від 17.04.2019 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти встановлені роки стажу роботи ОСОБА_1 в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 для призначення пенсії за вислугу років.
Також, в зазначеній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №58934872 від 18.04.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області зазначено, що боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, 18.04.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №58934872, якою постановлено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконавчий збір у розмірі 16692 грн.
Не погодившись із винесеною постановою щодо стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Посилання позивача на п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII суд першої інстанції вважає помилковим, оскільки у справі №2240/2260/18 не вирішувалось питання стягнення періодичних платежів (якими дійсно є в тому числі пенсія), а фактично є вимога зобов'язального характеру на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі №2240/2260/18.
При цьому, щодо посилання позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на те, що 10.04.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано встановлені роки стажу роботи ОСОБА_1 в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 для призначення пенсії за вислугу років, суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів на підтвердження повідомлення державного виконавця (на момент винесення спірної постанови) про виконання рішення суду, позивачем суду не надано.
Враховано, що згідно повідомлення про вручення, рекомендоване поштове відправлення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі №2240/2260/18 вручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19 березня 2019 року.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ст. 1, 3, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 27, ч. 9 ст. 27, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Аналіз наведених правових норм показав, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до видів відповідальності за невиконання боржником самостійно, зокрема, судового рішення у визначений строк.
При цьому, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 18 квітня 2019 року було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №58934872 та стягнення виконавчого збору.
Слід зазначити, що 08.05.2019 позивач направив до відповідача лист за №11071/08 про фактичне виконання рішення від 11.03.2019 року у справі №2240/2260/18 (а.с.31), шляхом зарахування 10.04.2019 до стажу роботи ОСОБА_1 встановлених років в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985 для призначення пенсії за вислугу років. Просив закінчити виконавче провадження на підставі ч.9 ст.27 та ч.9 ст.39 Закону України про виконавче провадження, у зв'язку з фактичним його виконанням в повному обсязі.
На підтвердження вказаного, позивачем надано рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії та розрахунок стажу форми РС, згідно якого останньому зараховано до стажу роботи встановлені роки в складі збірної СРСР з вільної боротьби з 02.01.1983 по 31.12.1985.
Отже з наведеного вбачається, що апелянт в повному обсязі добровільно виконав рішення суду від 11.03.2019 у справі №2240/2260/18 до відкриття виконавчого провадження, а тому підстав для стягнення з позивача виконавчого збору немає.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження державного виконавця про виконання рішення суду, оскільки враховує той факт, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58934872 від 18.04.2019 надійшла на адресу позивача 25.04.2019, тоді як листом від 08.05.2019 №11071/08 відповідача повідомлено про фактичне виконання судового рішення.
Отже, встановлені судом фактичні обставини у справі дають підстави стверджувати, що позивач до відкриття виконавчого провадження виконав рішення суду в добровільному порядку та повідомив про це відповідача, тому відповідно до ч.9 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для стягнення виконавчого збору з позивача немає, а оскаржувана постанова від 18.04.2019 про стягнення виконавчого збору з позивача підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 18.04.2019 №58934872 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.