Справа № 240/5855/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
24 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: Грабович С.М. ,
представника відповідача: Кузьміної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
в грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Івниця" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про відмову реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області №879498/32277345 від 13 серпня 2018 року;
- рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області №879501/32277345 від 13 серпня 2018 року;
- рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області №879502/32277345 від 13 серпня 2018 року;
- рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області №879503/32277345 від 13 серпня 2018 року;
- рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області №879499/32277345 від 13 серпня 2018 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року, № 23 від 31 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття вказаних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу усі належні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року. Проте, позивачем не надано доказів щодо права видачі податкової накладної № 23 від 31 липня 2018 року.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив про те, що на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій.
Також позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги позивача, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги відповідача, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Також просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Івниця" (код ЄДРПОУ 32277345, далі - ТОВ "Івниця") є юридичною особою, яка створена 23 липня 2003 року. Профільним видом діяльності підприємства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних (код КВЕД 01.11) та розведення великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41).
01 січня 2018 року між ТОВ "Івниця" (Постачальник) в особі директора Дідківського А.В. та ПАТ "Житомирський Маслозавод" (Покупець) в особі генерального директора Вівсика С.А. укладено договір поставки молока № 22 (а.с.235-236, том 1).
Згідно з пунктом 1.1 цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю молоко коров'яче незбиране, що відповідає по якості діючим стандартам (ДСТУ 3662), технічним умовам, ветеринарним і стаціонарним вимогам, а покупець зобов'язується прийняти молоко і оплачувати його вартість постачальнику, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору постачання товару здійснюється транспортом покупця, або залученим ним перевізником, за рахунок покупця.
Пунктом 3.10 передбачено, що в разі відповідності якості молока, 1-3 день після проведення лабораторного аналізу, постачальнику повертається товарно-транспортна накладна з відміткою "Прийнято". На основі товарно-транспортних накладних покупець складає реєстр та приймальну квитанцію форми 3-ПК (МС), які надаються постачальнику не пізніше 5 числа наступного місяця.
Крім того, 01 лютого 2017 року між "Аларіт Буд" (орендодавець) в особі директора Сподін С.Ю. з одного боку та ТОВ "Івниця" (орендар) в особі директора Дідківського А.В. укладено договір оренди транспортних засобів № 01/02/17 (а.с.16-17, том 2).
Згідно з пунктом 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування транспортні засоби.
На виконання умов договору поставки молока № 22, ТОВ "Івниця" відвантажено покупцю ПАТ "Житомирський маслозавод" молоко у період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, що підтверджується приймальними квитанціями (а.с. 246-250, том 1, а.с.1-4, том.2) та спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с. 65-95, том 2).
На підтвердження якості продукції ТОВ "Івниця" отримано експертні висновки № 001161 п/18 від 02 липня 2018 року, № 001361 п/18 від 26 липня 2018 року про відповідність продукції.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, молоко було відвантажено на адресу ПАТ "Житомирський маслозавод", що підтверджується видатковою накладною №86 від 31 липня 2018 року (а.с. 242, том 1) та прийомною квитанцією № МКФ499 від 31 липня 2018 року за період з 01 до 31 липня 2018 року (а.с.243 том 1).
Оплату вартості поставленої продукції здійснено покупцем згідно платіжних доручень № 6643 від 03 липня 2018 року, № 6686 від 05 липня 2018 року, № 6740 від 10 липня 2018 року, № 6856 від 19 липня 2018 року, № 6901 від 24 липня 2018 року (а.с.5-9, том 2).
За правилом першої події ТОВ "Івниця" виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року, № 23 від 31 липня 2018 року.
Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки підприємство відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.16, 60, 104, 147, 191 том 1).
З метою підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, позивачем засобами електронного зв'язку в електронному вигляді надіслано на адресу відповідача повідомлення № 3 від 08 серпня 2018 року, № 4 від 09 серпня 2018 року, № 5 від 09 серпня 2018 року, № 6 від 09 серпня 2018 року, № 7 від 09 серпня 2018 року в яких зазначено, що ТОВ "Івниця" являється виробником згідно КВЕД 01.41- розведення великої рогатої худоби молочних порід, дана продукція (молоко) реалізовується щоденно на ПАТ "Житомирський маслозавод". Зокрема, позивачем було надано: приймальні квитанції, договір, реєстр молока (а.с. 17, 61, 105, 148, 192 том 1).
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 879498/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879501/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879502/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879503/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року відмовлено у реєстрації податкових накладних № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року, № 23 від 31 липня 2018 року.
Підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 59, 103, 146, 190, 234 том 1).
Вважаючи такі рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Пунктами 12-17 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Державної фіскальної служби України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній фіскальній службі України.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у період, протягом якого виникли спірні правовідносини, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок № 117).
Пунктами 13-15 Порядку № 117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.
Отже, контролюючим органом реєстрацію податкових накладних № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає Державна фіскальна служба та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає Державній фіскальній службі на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, Державна фіскальна служба інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Державна фіскальна служба оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Згідно з пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податків комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь Державної фіскальної служби в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом Державної фіскальної служби, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Скарги подаються платником податку на додану вартість до Державної фіскальної служби протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 даного Порядку).
Відповідно до пункту 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Проте, ТОВ "Івниця" надано відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній, а саме: договір поставки молока № 22 від 01 січня 2018 року (а.с.235-236 том 1), договір оренди транспортних засобів № 01/02/17 (а.с.16-17, том 2), копії приймальних квитанцій № КВ254668/0 від 01 липня 2018 року, № КВ254686/0 від 02 липня 2018 року, № КВ254713/0 від 03 липня 2018 року, № КВ254754/0 від 04 липня 2018 року, № КВ2547776/0 від 05 липня 2018 року, № КВ254792/0 від 06 липня 2018 року, № КВ254812/0 від 07 липня 2018 року, № КВ254845/0 від 08 липня 2018 року, № КВ254845/0 від 08 липня 2018 року, № КВ254845/0 від 08 липня 2018 року, № КВ254863/0 від 09 липня 2018 року, № КВ254883/0 від 10 липня 2018 року, № КВ254931/0 від 11 липня 2018 року, № КВ254960/0 від 12 липня 2018 року, № КВ254980/0 від 13 липня 2018 року, № КВ255011/0 від 14 липня 2018 року, № КВ255028/0 від 15 липня 2018 року, № КВ255045/0 від 16 липня 2018 року, № КВ255093/0 від 17 липня 2018 року, № КВ255108/0 від 18 липня 2018 року, № КВ255153/0 від 19 липня 2018 року, № КВ255179/0 від 20 липня 2018 року, № КВ255206/0 від 21 липня 2018 року, № КВ255223/0 від 22 липня 2018 року, № КВ255251/0 від 23 липня 2018 року, № КВ255275/0 від 24 липня 2018 року, № КВ255304/0 від 25 липня 2018 року, № КВ255324/0 від 26 липня 2018 року, № КВ255340/0 від 27 липня 2018 року, № КВ255367/0 від 28 липня 2018 року, № КВ255399/0 від 29 липня 2018 року, № КВ255428/0 від 30 липня 2018 року, № КВ255444/0 від 31 липня 2018 року (а.с. 246-250, том 1, а.с.1-4, том.2) та спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с. 65-95, том 2), видаткова накладна № 86 від 31 липня 2018 року (а.с.242 том 1), прийомна квитанція № МКФ499 за липень 2018 року (а.с.243 том 1), платіжними дорученнями № 6643 від 03 липня 2018 року, № 6686 від 05 липня 2018 року, № 6740 від 10 липня 2018 року, № 6856 від 19 липня 2018 року, № 6901 від 24 липня 2018 року (а.с.5-9, том 2).
Також на підтвердження якості продукції позивачем були надані експертні висновки Житомирської регіональної Державної лабораторії № 001161 п/18 від 02 липня 2018 року, № 001361 п/18 від 26 липня 2018 року, ветеринарні свідоцтва Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів КА № 007033 від 03 липня 2018 року, КА № 00704 від 27 липня 2018 року (а.с.238-241 том 1).
Однак, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Суд зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В даному випадку, відповідачі не надали доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень № 879498/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879501/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879502/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879503/32277345 від 13 серпня 2018 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення № 879498/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879501/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879502/32277345 від 13 серпня 2018 року, № 879503/32277345 від 13 серпня 2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 11 від 05 липня 2018 року, № 12 від 10 липня 2018 року, № 21 від 19 липня 2018 року, № 22 від 24 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 31 липня 2018 року колегія суддів зазначає наступне.
На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивачем надано відповідачу документи на підтвердження здійснення господарських операцій, а саме копії договору поставки молока № 22 від 01 січня 2018 року, видаткової накладної № 86 від 31 липня 2018 року, приймальні квитанції на поставку молока за кожен день, звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість с/г тварин станом на 01 липня 2018 року та на 01 серпня 2018 року, реєстр документів поставки молочної сировини за місяць, експертні висновки на сировину, ветеринарні свідоцтва, договори про матеріально-технічну базу підприємства, документи, які підтверджуються наявність робочої сили та платіжні документи.
Отже, позивачем надано ДФС України всі наявні документи, які передбачені для підтвердження господарських операцій.
Проте, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, рішенням №879499/32277345 від 13 серпня 2018 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 23 від 31 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Водночас, зазначене рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, оскаржувана відмова комісії ДФС України не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приймальної квитанції за липень 2018 року на початок місяця позивач мав сальдо по ДТ 429757 грн. 53 коп. на відвантажений товар у червні 2018 року, на що виписано податкову накладку від 30 червня 2018 року.
Оплату за поставлений товар у червні отримали 03 липня 208 року в сумі 300000 грн. 00 коп. та 05 липня 2018 року в сумі 250000 грн. коп.
Податкові накладні № 11 від 05 липня 2018 року на суму 120242 грн. 46 коп., № 12 від 10 липня 2018 року на суму 200000 грн. 00 коп, № 21 від 19 липня 2018 року на суму 100000 грн. 00 коп., № 22 від 24 липня 2018 року на суму 200000 грн. 00 коп. були виписані на передоплату
В свою чергу, податкова накладна № 23 від 31 липня 2018 року на суму 953216 грн. 02 коп. була виписана на відвантажений товар на кінець місяця, але ще не оплачений товар.
Крім того, протягом 2018 року позивач мав і інші поставки зазначеного контрагента, у межах того самого договору. Всі податкові накладні були зареєстровані відповідачем.
Щодо доводів відповідача про те, що зведена податкова накладна була не єдиною виписаною в липні 2018 року та на ній була відсутня відмітка зведеної податкової накладної, то суд зазначає, що дана підстава не зазначена, як підстава для відмови у реєстрації.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 31 липня 2018 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" у розмірі 8810 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 879499/32277345 від 13 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 31 липня 2018 року.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути солідарно з Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" судові витрати у розмірі 8810 грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2019 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.