Справа № 725/1458/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
31 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 травня 2019 року (повний текст якої складено у м. Чернівцях) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
у березні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0165/40800/19 від 15.02.2019, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил залишено без розгляду з підстав, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що посилання суду першої інстанції на те, що позивач чотири рази просив відкласти судове засідання, при цьому суд не визнав причини неявки в судове засідання поважними, не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, на переконання апелянта, суд першої інстанції мав право розглянути справу за відсутності позивача, натомість судом необґрунтовано залишено позовну заяву без розгляду.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.304 КАС України.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. При цьому, 25.07.2019 до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи за його відсутністю.
З огляду на викладене, протокольною ухвалою колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Так, приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що справу призначено до розгляду в межах встановлених ч. 1 ст. 286 КАС України строків.при цьому позивач просив відкласти чотири судові засідання в рамках судового розгляду даної справи, проте причини його неявки в судові засідання не визнаються судом поважними, оскільки ним не надано доказів участі в судовому розгляді справ Броварським міськрайонним судом Київської області, які були призначені на 25.03.2019 року та 30.05.2019 року. В усіх випадках відкладення судових засідань у даній справі у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, час розгляду справ Броварським міськрайонним судом Київської області не співпадав з часом розгляду даного спору Першотравневим районним судом м.Чернівці. Таким чином, причини неявки позивача в судові засідання визнано судом першої інстанції неповажними. При цьому, судом першої інстанції враховано віддаленість місцепроживання позивача від місця судового розгляду даного спору та оцінено дану обставину в сукупності з вимогами ст. 195 КАС України, відповідно до якої учасник справи може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та в такому випадку він подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Разом з тим, позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався, а відтак позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України у зв'язку з повторною неявкою позивача в судові засідання без поважних причин.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, враховуючи наступне.
Наслідки неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі визначено ст. 205 КАС України.
Так, частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена вище норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, зі змісту вказаних вище норм процесуального законодавства вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
При цьому, під "повторністю" неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. "Поважність" же причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо, але за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2018 у справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).
З матеріалів справи встановлено, що дана справа була призначена до судового розгляду по суті за правилами розгляду окремої категорії термінових справ відповідно до вимог ст. 286 КАС України на 09 год. 30 хв. 25 березня 2019 року, однак 22.03.2019 позивач подав клопотання до суду першої інстанції про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засідання в Броварському міськрайонному суді Київської області, проте не надав належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Згодом, в судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 16 квітня 2019 року позивач повторно не з'явився та направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в судовому засіданні, яке призначене на 13 год. 45 хв. 16 квітня 2019 року в Броварському міськрайонному суді Київської області, де він приймає участь в якості захисника.
Позивач також не з'явився в судове засідання призначене на 14 год. 00 хв. 14 травня 2019 року та просив його відкласти, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні, яке призначене на 17 год. 00 хв. 14 травня 2019 року в Броварському міськрайонному суді Київської області, де він приймає участь в якості захисника. При цьому, у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи звернувся до суду з пропозицією призначити справу до розгляду на серпень 2019 року.
Позивач не з'явився в судове засідання призначене на 14 год. 30 хв. 30 травня 2019 року та звернувся з клопотанням про його відкладення, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні, яке призначене на 16 год. 00 хв. 30 травня 2019 року в Броварському міськрайонному суді Київської області, проте не посилався на докази щодо його процесуального статусу в рамках розгляду судової справи Броварським міськрайонним судом Київської області. При цьому, у своєму клопотанні позивач просив відкласти розгляд справи на вересень 2019 року.
Тобто, наявні у справі докази вказують на те, що позивач чотири рази підряд не з'явився в судові засідання, про які він був належним чином повідомленим.
При цьому, доводи апелянта про те, що 25.03.2019 він не зміг прибути в судове засідання, оскільки отримав повістку про виклик до суду за один день до дати судового засідання, колегія суддів оцінює критично, оскільки ще 22.03.2019 позивач направив клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на вказану дату, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засідання в Броварському міськрайонному суді Київської області і про неналежне повідомлення про розгляд справи у вказаному клопотанні не зазначається.
Важливо зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач також посилається на те, що 16.04.2019, 14.05.2019 та 30.05.2019 він не зміг з'явитися до Першотравневого районного суду міста Чернівці у зв'язку із своєю професійною діяльністю в м. Києві та Києвській області та в ці дні у нього були призначені судові засідання у Броварському міськрайонному суді Київської області.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зауважено, що причини неявки позивача в судові засідання не можуть визнаватися поважними, оскільки останнім не надано доказів участі в судовому розгляді справ Броварським міськрайонним судом Київської області, які були призначені на 25.03.2019 та 30.05.2019. При цьому, у усіх випадках відкладення судових засідань у даній справі у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні час розгляду справ Броварським міськрайонним судом Київської області не співпадав з часом розгляду даного спору Першотравневим районним судом м.Чернівці.
Більше того, суд першої інстанції вказав на те, що з урахуванням віддаленості місця проживання позивача від місця судового розгляду даної справи та положень ст. 195 КАС України, позивач мав об'єктивну можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак не скористався таким правом і відповідного клопотання до суду першої інстанції не подавав.
Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними доводи апелянта щодо можливості розгляду справи судом першої інстанції за його відсутності, враховуючи, що у своїх клопотаннях позивач щоразу просив саме відкласти розгляд справи і жодного клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності до суду першої інстанції не подавав.
Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач наполягав на розгляді справи по суті, попри неявку позивача, оскільки представник митного органу в судові засідання не з'являвся і про причини неявки суд першої інстанції не повідомляв.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через неявку позивача, повідомленого належним чином є необхідним заходом реагування на неналежне використання своїх процесуальних прав.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даного питання не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 липня 2019 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.