Справа № 725/3145/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Іщенко І.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
30 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 червня 2019 року (м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправної та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Позивач звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижияна І.Є. від 17 травня 2019 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України. В обґрунтування позову зазначав, що працівниками митниці встановлено, що на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Россошани-Брічень» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС 26.03.2019 о 21 годині 29 хвилин, автомобілем марки «МАN», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, із напівпричепом «KAESSBOHRER» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », країна реєстрації Республіка Молдова в'їхав громадянин України ОСОБА_1 , який слідував на виїзд з України до Республіки Молдова у службових справах щодо перевезення вантажу відповідно до МД №UA400010/2019/001791. До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав паспорт громадянина Республіки Молдова « НОМЕР_3 », виданий 21.07.2016, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_8 та № НОМЕР_4 . Під час здійснення митного контролю, перевірки інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС встановлено, що 07.04.2018 о 10 годині 05 хвилин громадянин України ОСОБА_1 , шляхом використання паспорту « НОМЕР_5 » громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 та статусу «нерезидента» ввіз на митну територію України через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Кельменці-Ларга» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС вантажний транспортний засіб марки «Мерседес 431 СДІ», 2001 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_6 », країна реєстрації Республіка Молдова, № НОМЕР_7 , тип двигуна - дизель, об'ємом 2148 см.куб., у митному режимі тимчасового ввезення терміном до 07.04.2019.
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижияна І.Є. від 17 травня 2019 року в справі про порушення митних правил №0594/40800/19 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що дії громадянина ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Россошани-Брічень» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС 26.03.2019 о 21 годині 29 хвилин, автомобілем марки «МАN», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, із напівпричепом «KAESSBOHRER» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », країна реєстрації Республіка Молдова в'їхав громадянин України ОСОБА_1 , який слідував на виїзд з України до Республіки Молдова у службових справах щодо перевезення вантажу відповідно до МД №UA400010/2019/001791. До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав паспорт громадянина Республіки Молдова « НОМЕР_3 », виданий 21.07.2016, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_8 та № НОМЕР_4 . Під час здійснення митного контролю, перевірки інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС встановлено, що 07.04.2018 о 10 годині 05 хвилин громадянин України ОСОБА_1 , шляхом використання паспорту « НОМЕР_5 » громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 та статусу «нерезидента» ввіз на митну територію України через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Кельменці-Ларга» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС вантажний транспортний засіб марки «Мерседес 431 СДІ», 2001 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_6 », країна реєстрації Республіка Молдова, № НОМЕР_7 , тип двигуна - дизель, об'ємом 2148 см.куб., у митному режимі тимчасового ввезення терміном до 07.04.2019.
У відповідності до цього головним державним інспектором МП «Кельменці» Чекрнівецької митниці ДФС Долгим В . С . складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0594/40800/19.
Інспектором зроблений висновок, що громадянин ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів сума яких буде встановлена додатково та що зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
В подальшому, постановою по справі про порушення митних правил №0594/40800/19 від 17.05.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 389504,04 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності свого рішення, внаслідок чого не було спростовано твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.
За змістом ст.485 Митного кодексу України особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Тобто, з об'єктивної сторони правопорушення передбачене ст.485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Згідно з п.1 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.380 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Відповідно до п.50 ч.1 ст.4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
За приписами пп."в" п.33 ч.1 ст.4 МК України нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 №3857-XII, п.17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п.5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
Необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.
Так, громадянин України ОСОБА_1 , шляхом використання паспорту « НОМЕР_5 » громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 та статусу «нерезидента» ввіз на митну територію України через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Кельменці-Ларга» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС вантажний транспортний засіб марки «Мерседес 431 СДІ», 2001 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_6 », країна реєстрації Республіка Молдова, № НОМЕР_7 , тип двигуна - дизель, об'ємом 2148 см.куб.,
Колегія суддів не заперечує, що оскільки у позивача на момент ввезення транспортного засобу наявний був як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Молдови, отже у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента.
Водночас положенням ч.1 ст.489 МК України вказано, що при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
У відповідності до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Матеріалами справи встановлено, що позивач одночасно має паспорт громадянина України та громадянина Молдови. Відтак є незрозумілим, які саме неправдиві відомості ним були вказані при митному ввезені автомобіля або які неправдиві документи були надані.
Як вбачається за матеріалів справи, позивачем зазначено правдиві відомості щодо країни походження автомобіля, мета ввезення транспортного засобу (тимчасове ввезення) та правдиві відомості про свою особу: прізвище, ім'я, країну постійного проживання, громадянство, дані про документ, що посвідчує особу.
Так само взагалі не з'ясовано, який умисел мав позивач, надаючи ці документи, чи переслідував він мету ухилення від сплати митних платежів.
Таким чином митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки саме по собі зазначення позивачем у справі в декларації транспортного засобу для ввезення його на територію України в режимі «тимчасового ввезення» та зазначення документів, які є дійсними не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Особливістю даного виду правопорушення є також те, що розмір штрафу визначається як 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Тобто, розмір стягнення, що повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, а тому необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення, визначеного Законом стягнення, є доведення факту несплати особою суми митних платежів у певному розмірі.
За визначенням ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
За нормами статті 57 глави 9 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як було встановлено, матеріали справи про порушення митних правил не містять відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився ОСОБА_1 . Натомість, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення уповноважений орган керувався службовою запискою.
Таким чином, митну вартість товару було визначено не на підставі основного методу, тобто за ціною договору, а шляхом застосування другорядних методів.
Однак при цьому, всупереч положенням ч.4 ст.57 Кодексу, митним органом не було проведено консультацій із ОСОБА_1 та не запропоновано здійснити обмін наявною інформацію. Матеріали справи про порушення митних правил будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не містять.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відомості зазначені у службовій записці є інформативними і не можуть бути повністю достовірними.
Крім того, ОСОБА_1 в період з 7 квітня 2018 року по 27 березня 2019 року, неодноразово, перетинав кордон України.
Вказаний факт був відомий митному органу, проте останній склав протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 тільки 27.03.2019 року.
Колегія суддів вважає, що митним органом не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність їх дій та обґрунтованість висновків.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.