Справа № 620/1030/19
30 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, суддя Житняк Л.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 25.02.2019 року №365 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 09.04.2019 року №104 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно п.6 ч.1 ст.77 (в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2019 року по дату ухвалення рішення суду.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2019 року до ГУНП в Чернігівській області за вх. №99 з Національної поліції України надійшли матеріали за зверненням Посла Представництва ЄС в Україні з інформацією про те, що 04.01.2019 року о 11:50 в с.Нові Яриловичі Ріпкинського району поблизу Україно-Білоруського державного кордону поліцейськими, був зупинений автомобіль н.з. НОМЕР_1 (реєстрація Російської Федерації), котрий належить родичам першого секретаря делегації ЄС в Україні ОСОБА_19 під керуванням ОСОБА_2 . Під час зупинки транспортного засобу поліцейські просили водія пред'явити документи на автомобіль та сертифікат технічного контролю якого гр. ОСОБА_3 не мав при собі, оскільки вважав, що його не погрібно возити з собою. Далі у зверненні зазначено, що поліцейський запропонував гр. ОСОБА_3 пройти тест на алкогольне сп'яніння, після проходження даного тесту поліцейський відмовився показати гр.ОСОБА_3 результат та вимагав здати аналіз крові у лікарні тому, що тестер не сертифіковапий. Одночасно поліцейські повідомили, що у разі відмови конфіскують автомобіль та ніхто не зможе йому (гр. ОСОБА_4 ) допомогти. Як зазначено у листі Посла Представницва ЄС в України, в ході бесіди поліцейські запропонували гр. ОСОБА_4 вирішити дану ситуацію шляхом передачі на їх користь 200 000 російських рублів, та у ході спілкування знизили свої вимоги, після чого, зі слів Посла гр. ОСОБА_6 передав поліцейським 60 000 російських рублів.
Жодних протоколів поліцейські відносно гр. ОСОБА_7 не складали та оскільки останній надав їм грошові кошти йому було дозволено продовжити свою подорож.
У вищевказаному листі також зазначено, що того ж дня перший секретар делегації ЄС в Україні ОСОБА_8 виїхав в с.Нові Яриловичі та близько 21:45 на автозаправній станції "Авіас", що знаходиться на півночі смт.Ріпки (виїзд з смт.Ріпки в бік с.Нові Яриловичі по автодорозі державного значення М-01), зустрів поліцейських на автомобілі ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 та повідомив їм про те, що вранці цього ж дня вони вчинили злочин та попросив їх повернути грошові кошти у сумі 60 000 російських рублів на, що поліцейські зробили декілька телефонних дзвінків та повідомили йому, що їх колеги привезуть гроші протягом 30 хвилин на автозаправну станцію котра знаходиться на півдні смт.Ріпки (в'їзд до смт. Ріпки зі сторони м.Чернігів по автодорозі державного значення М-01). Близько 22:50 поліцейські на автомобілі ТОУОТА н.з. НОМЕР_3 привезли вказані грошові кошти та вибачились за незручності. При цьому у листі також вказано, що ОСОБА_8 зробив аудіозапис розмови з поліцейськими.
На підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 19.02.2019 року №292 по даному факту було призначене службове розслідування.
У ході проведення службового розслідування було встановлено, що відповідно до книги нарядів Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області 04.01.2019 року з 08:00 04.01.2019 року до 08:00 05.01.2019 року на території обслуговування Ріпкинського району, службу по охороні публічного порядку та безпеки, безпеки дорожнього руху, здійснювала група реагування патрульної поліції на службовому автомобілі н.з.0710 у складі: старшого групи - начальника сектора реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р . н . , та поліцейського сектора реагування патрульної поліції № 4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 р .н ., а також, група реагування патрульної поліції на службовому автомобілі "ВАЗ -21099", н.з.НОМЕР_2 у складі: старшого групи - інспектора сектора реагування патрульної поліції № 1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області (наказом ГУНП від 10.07.2018 року №1320 відряджений у розпорядження начальника Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області 06.07.2018 року до окремого розпорядження) капітана поліції ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , інспектора сектора реагування патрульної поліції №1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області (наказом ГУНП від 10.07.2018 року №1320 відряджений у розпорядження начальника Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області 06.07.2018 року до окремого розпорядження) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 1 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 р .н .
В ході проведення службового розслідування опитані вищевказані поліцейські пояснили, що дійсно 04.01.2019 року перебували у добовому чергуванні в складі груп реагування патрульної поліції Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області на службових автомобілях "Mitsubishi Outlander", н.з. НОМЕР_3 та "ВАЗ -21099", н.з. НОМЕР_2 . В період часу близько з 11:30 до 12:30 двома екіпажами на вищевказаних автомобілях знаходились в смт.Ріпки по вул.Шевченка, біля автозаправної станції "ANP", де саме в цей час, як пояснюють опитувані, після зупинки автомобіля марки "Mercedes SCL 420" н.з. НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_11 , мешканця Молдови, м Кишинів, складали адміністративні матеріали з приводу порушень ПДР на які останній став скаржитись, поводити себе нетактовно та зухвало, а також здійснив дзвінок на службу "102" зі скаргою на поліцейських. Після складання постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП відносно гр. ОСОБА_11 , близько 12:20 останній поїхав в бік м.Чернігова.
Що стосується звернення Посла Представництва ЄС в Україні, то у своїх поясненнях вищезазначені поліцейські в категоричній формі заперечили факти викладені у вищевказаному листі, та пояснили, що автомобіль з н.з. НОМЕР_6 (реєстраційні номерні знаки Російської Федерації) під керуванням гр. ОСОБА_7 не зупиняли, з вказаним громадянином не спілкувались та такий їм не відомий, оскільки у вказаний в зверненні час складали адміністративні матеріали відносно гр. ОСОБА_11 та поблизу с.Нові Яриловичі не перебували.
Також зі слів опитаних встановлено, що близько 22:00 години 04.01.2019 року до наряду ГРПП Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області у складі інспектора сектора реагування патрульної поліції №1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_9, інспектора сектора реагування патрульної поліції № 1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 1 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_14, які на службовому автомобілі "ВАЗ-21099", н.з. НОМЕР_2 перебували поблизу автозаправної станції "АВІАС", під'їхав автомобіль марки Mercedes (мікроавтобус) з якого вийшов чоловік (ПІБ та інші дані опитуваним не відомі), який запитав чи не знаходили вони документів іноземного походження. Поліцейські повідомили, що саме їх наряд не знаходив, але при цьому запропонували чоловіку зачекати для того щоб зв'язатися з іншим нарядом ГРПП у складі начальника сектора реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського сектора реагування патрульної поліції № 4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_12 на службовому автомобілі "Mitsubishi Outlander", н.з. НОМЕР_3 та запитати у них. Після розмови по мобільному телефону з ОСОБА_12 , наряд у складі якого він був, безпосередньо під'їхав до вказаного громадянина та повідомив, що також не знаходили ніяких документів, після чого чоловік сів до свого автомобіля та поїхав у невідомому напрямку.
В свою чергу пояснення опитуваних, в частині перебування в період часу з 11:30 до 12:30 поблизу автозаправної станції "ANP" підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення складеної стосовно гр. ОСОБА_13 , а саме постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №886280 складеної поліцейським сектора реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_12. відносно гр. ОСОБА_11 від 04.01.2019 року, де зазначено час скоєння адміністративного правопорушення, "об 11:30 годині".
Також вказана обставина підтверджується висновком №54 за результатами розгляду повідомлення гр. ОСОБА_11 (ЄО №39 від 04.01.2019 року) на службу "102", де в рапорті про подію, яка надійшла до чергової частини Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області вказано про те, що заявник ( ОСОБА_11 ) скаржиться на патруль поліції н.з.НОМЕР_2 та н.з.0710, які зупинили заявника за 1 км. до смт.Ріпки на АЗС та попросили залишити його автомобіль "Mercedes", через те, що ніби то в нього затоновапі номерні знаки. Просить відреагувати на скаргу.
Перевіркою веб-порталу моніторингу автотранспорту ГУНП в Чернігівській області, оснащеного трекерами, було встановленно, що автомобілі СРПП знаходились саме за вище вказаною адресою, але зазначене не виключає того, що інші поліцейські ( ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 ) могли спілкуватися з іншими учасниками дорожнього руху.
В подальшому, згідно пояснень які надали опитувані поліцейські, беручи до уваги результати моніторингу автотранспорту ГУНП, вивчення матеріалів за зверненням гр. ОСОБА_11 на службу "102" висновок №54 (СО №39 від 04.01.2019 року) відповідач дійшов висновку, що опитувані поліцейські всупереч вимогам наказу Національної поліції України від 01.02.2018 року та наказу ГУНП в Чернігівській області від 02.07.2018 року №1202 несли службу на автомобільній дорозі М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, яка не відноситься до території їх обслуговування.
Дані вимоги наказів, відповідно до відомості про ознайомлення були доведені кожному поліцейському секторів реагування патрульної поліції Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області під підпис.
Також було враховано, що скаргу (ЄО №39 від 04.01.2019 року) гр. ОСОБА_11 на дії поліцейських, які патрулювали на автомобілях з н.з.НОМЕР_2 та н.з. НОМЕР_3 за результатами розгляду повідомлення, було списано висновком від 08.01.2019 року №54, начальником сектора реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_1, тобто саме тим поліцейським на якого скаржився заявник. Вивченням матеріалів за скаргою гр. ОСОБА_11 було встановлено, що в них містяться: висновок по перевірці матеріалів ЖЄО №39, в якому ОСОБА_1 вказує що гр. ОСОБА_11 був зупинений в смт.Ріпки по вул.Шевченка,195 км, що також, на думку відповідача, вказує на те, що наряди несли службу на території до обслуговування якої вони відношення не мають; рапорт про реєстрацію скарги, супровідний лист зі слідчого відділення про відсутність ознак кримінального правопорушення та копія постанови про накладення адміністративного стягнення, але жодного пояснення від заявника та його дружини відібрано не було.
Опитаний в ході службового розслідування за вказаними фактами начальник Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковник поліції ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснив, що кожного дня, під час проведення інструктажу добового наряду, який заступає на чергування особисто ним, а під час його відсутності заступником ВП, до особового складу відділення поліції доводяться вимоги діючого законодавства України та наголошується на їх неухильному виконанні, також дотриманні службової дисципліни та законності, недопущення вимог антикорупційного законодавства.
Таким чином проведеним службовим розслідуванням та дослідженням зібраних матеріалів було встановлено факти порушень службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов'язків, вимог ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, Присяги поліцейського, наказу Національної поліції України від 01.02.2018 року №91, наказу ГУНП в Чернігівській області від 02.07.2018 року №1202, інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10., інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Чернігівського районного ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_9 старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 1 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_18., поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_12. начальником сектору реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_1 у частині невиконання та ігнорування наказів Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області. Також капітан поліції ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" та п.5 розділу 5 "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України №930 від 15.11.2017 року в частині розгляду скарги громадянина посадовою особою діюче рішення якого оскаржується, при розгляді звернення гр. ОСОБА_11 від 04.01.2019 року зареєстрованого в журналі ЄО Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області за №39.
Враховуючи наведене, наказом ГУНП в Чернігівській області від 25.02.2019 року №365 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Реалізовано даний наказ шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 09.04.2019 року №104 по особовому складу.
Вважаючи своє звільнення незаконним, а оскаржувані накази відповідача протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, колегія суддів зазначає наступне.
Особливості проведення службових розслідувань, застосувань дисциплінарних стягнень та звільнень працівників органів внутрішніх справ визначені Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України".
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 поліцейські повинні неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. При прийнятті на службу до Національної поліції України позивач прийняв Присягу поліцейського.
Сутність службової дисципліни, види заохочень та дисциплінарних стягнень порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Стаття 1 Статуту передбачає, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ст.2 Статуту).
У відповідності до ст. 3 Статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 4 Статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
Відповідно до ст.5 Статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно з ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частинами 1 та ч.2 ст.13 Статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Статтею14 Статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Такий Порядок затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 28.11.2018 року за №1355/32807.
Суд зазначає, що ні положення Статуту, ні Порядку відповідачем при проведенні розслідування не порушено.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 25.02.2019 року №365 щодо ОСОБА_1 , позивач, працюючи на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, мав факти порушення службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов'язків, порушення вимог ст.1, ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст.18 Закону України "Про національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, наказу Національної поліції України від 01.02.2018 року №91 та наказу ГУНП в Чернігівській області від 02.07.2018 року №1202 в частині невиконання та ігнорування наказів під час несення служби 04.01.2019 року, грубого порушення вимог ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» та п.5 розділу 5 "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України" в частині розгляду скарги громадянина посадовою особою діюче рішення якого оскаржується.
З висновку службового розслідування від 25.02.2019 року вбачається, що встановлено порушення позивачем наказів Національної поліції № 91 від 01.02.2018 року та № 1202 від 02.07.2018 року. У висновку вказано, що позивач разом з іншими поліцейськими ніс службу на території, до обслуговування якої вони відношення не мають, а саме: на автомобільній дорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (за 1 км до смт.Ріпки), що не відповідає дійсності. Адже, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, складеної у відношенні гр. ОСОБА_11 за ч.1 ст.121 КУпАП, місцем складення постанови серія ДОП18 № 886280 є смт. Ріпки, вул. Шевченка, 195. Також факт несення служби того дня саме в смт. Ріпки доводиться витягами з GPS пристроїв, що додані до матеріалів службового розслідування.
Відповідач зазначає, що автомобільна дорога М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі проходить через смт. Ріпки та відповідно до наказів Національної поліції від 01.02.2018 року№ 91, від 02.07.2018 року № 1292 для патрулювання на даній автомобільній дорозі поліцейські Ріпкинського ВП не залучаються, так як це завдання покладено на Департамент патрульної поліції (патрульних поліцейських). Тобто, "патрулювання" в даному випадку означає забезпечення публічної безпеки і порядку, безпеки дорожнього руху, дотримання водіями правил дорожнього руху. А "обслуговування" означає реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події відповідно до наказу Національної поліції України від 16.02.2018 року № 111 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України". Тому, згідно вказаних наказів дані завдання, тобто патрулювання, поліцейські СРПП Ріпкинського ВП не виконують. В даній ситуації, поліцейські в порушення даних наказів патрулювали даний відрізок дороги. Окремо слід зазначити, що частина дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі входить до складу смт. Ріпки, яке і обслуговують СРПП Ріпкинського ВП. Але патрулювання і обслуговування території, це різні поняття.
Відповідно з Положенням про патрульну службу МВС, затвердженого 02.07.2015 року, патрулювання території обслуговування здійснюється з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки. Цим же Положенням до функцій патрульної служби віднесено самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, звернення уваги на правопорушення з метою їх запобігання, припинення, документування і притягнення до відповідальності.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання у висновку службового розслідування на порушення позивачем наказів Національної поліції № 91 від 01.02.2018 року та № 1202 від 02.07.2018 року є безпідставним.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що у висновку службового розслідування вказано про порушення вимог ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, однак жодним чином недотримання позивачем законодавства не підтверджено. Щодо обставин, викладених в листі Посла представництва ЄС в Україні, то за змістом висновку службового розслідування такі події не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставними.
Крім того, з листа Посла представництва ЄС вбачається, що 04.01.2019 року об 11:50 працівники поліції на ВАЗ 20199 д.н.з. НОМЕР_2 вимагали та отримали неправомірну винагороду в розмірі 60 000 російських рублів в с.Нові Яриловичі поблизу Україно-Білоруського кордону. Факт зупинки автомобіля НОМЕР_1 під керуванням гр.-на ОСОБА_7 , а також подальші дії поліцейських, описані в листі Посла Представництва ЄС в Україні, не підтверджені жодним чином.
Проте, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодного підтвердження участі ОСОБА_1 у протиправних діях, зазначених у листі, жодного кримінального провадження по спірній справі з приводу отримання неправомірної вигоди працівниками Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області не має, відповідно до листа Державного бюро розслідувань.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу вчинення позивачем дисциплінарних проступків, а тому були відсутні правові підстави для притягненняйого до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про звільнення з займаної посади в органах Національної поліції.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки висновок службового розслідування та прийнятий на його підставі наказ від 25.02.2019 року № 365 про притягнення до дисциплінарної відповідальності тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби, таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Зі змісту оскаржуваного наказу від 25.02.2019 року №365 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вбачається, що даний документ стосужться порушення п'ятьма працівниками Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області (ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_12 .), проте до них застосовані різні види дисциплінарних стягнень за одне й те саме порушення, що вказує на вибірковість та дискримінаційне відношення до позивача, що вірно було враховано судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що звільнення із служби в поліції, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Так, дійсно визначення виду стягнення належить до дискреційних повноважень, однак таке рішення повинно бути певним чином обґрунтовано.
У пункті 52 Доповіді "Верховенство права", схваленій Європейською Комісією "За демократію через право" на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25.03.2011-26.03.2011 року) вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необгрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Вказане твердження знайшло своє відображення також у рішенні Конституційного суду від 11.10.2018 року № 7-р/2018.
Отже, обгрунтувати таке рішення дискрецією повноважень ГУНП в Чернігівській області неможливо, оскільки законодавець чітко встановлює обставини, що мають безальтернативно бути враховані при притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Альохіна Е.В. від 09.04.2019 року №104 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно п.6 ч.1 ст.77 (в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України "Про Національну поліцію" є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач відповідно поновленню на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Ріпкинського ВП Чернігівського ВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантований ч.1 ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Неправомірна бездіяльність щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу порушує право позивача на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати належні йому кошти із бюджету при відсутності з його боку порушення закону.
Розмір середнього заробітку працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з абзацом третім п.2 Порядку №т 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок), передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, передбачено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так, пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Отже, зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Чернігівській області від 23.05.2019 року № 762/124/21/01-2019 (а.с.69), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 13142,48 грн. Середньоденна заробітна плата складає 430,90 грн. Кількість календарних днів у період вимушеного прогулу позивача складає 42 дня. Відповідно, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2019 року по 04.07.2019 року становить 18097,80 грн. Вказана сума стягнення та сам розрахунок Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області не оспорюється.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь Державного бюджету судового збору та зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільненні від сплати судового збору, а тому підстави для стягнення судового збору з відповідача були відсутні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі №№814/908/16 (адміністративне провадження №К/9901/12465/18).
Таким чином, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь Державного бюджету судового збору підлягає скасуванню. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь Державного бюджету судового збору скасувати.
В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.
Повний текст виготовлено: 31 липня 2019 року.