Справа № 826/5737/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.
30 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач: Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу за неподання до суду звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києві з адміністративним позовом до Київської міської ради, та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10 березня 2016 року № 212/212 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»; вирішити питання про розподіл судових витрат, шляхом стягнення з місцевого бюджету Київської міської ради на користь позивача витрат на правову допомогу, які складають 4 409,60 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року в адміністративній справі №826/5737/16, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 10 березня 2016 року №212/212 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Київську міську раду повторно розглянути клопотання позивача від 30 листопада 2015 року (зареєстроване 30 листопада 2015 року за вхідним №08/М-11690) з урахуванням висновків даної постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року виправлено описки, допущені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2016 року, зокрема доповнено резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2016 року пунктами 5 та 6 такого змісту:
« 5. Встановити Київській міській раді строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.
6. Попередити Київську міську раду про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року скасовано, провадження у справі закрито.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 апеляційну скаргу Київської міської ради - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 25 листопада 2016 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року залишено без змін.
12 березня 2019 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про накладення штрафу та встановлення нового строку виконання судового рішення, в якому останній просить накласти штраф на Київського міського голову Кличка В.В. у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановити новий строк для подання звіту виконання судового рішення.
Вказана заява обгрунтована тим, що Департамент земельних ресурсів КМДА не є суб'єктом виконання судового рішення та не є суб'єктом надання звіту виконання данного судового рішення, відтак на даний час постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року досі не виконано, звіт про виконання судового рішення не поданий.
Належним суб'єктом подання такого звіту, на думку позивача, є Київська міська рада або Кличко В.В. , але у будь-якому випадку за головної посадової особи органу місцевого самоврядування на вимогу частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року клопотання представника ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено.
Накладено на Київського міського голову Кличка В.В. штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 38 420,00 грн. (1 921,00 х 20) за неподання Київською міською радою звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року.
Половину штрафу у розмірі 19 210,00 грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 19 210,00 грн. - на користь Державного бюджету України.
Встановлено Київській міській раді новий строк - до 17 червня 2019 року, для подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року.
Попереджено Київського міського голову Кличка В.В. про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Попереджено Київського міського голову Кличка В.В. про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із неподанням відповідачем у встановлений судом строк звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року та відсутністю доказів її виконання, слід накласти на Київського міського голову штраф на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 38 420,00 грн. (1 921,00 грн. х 20); при цьому, половину штрафу у розмірі 19 210,00 грн. належить стягнути на користь позивача , іншу половину у розмірі 19 210,00 грн. стягнути на користь Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, слід також встановити Київській міській раді новий строк - до 17 червня 2019 року для подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року.
Відповідач, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити.
Вказана апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2016 Департамент земельних ресурсів листом від 04.03.2019 повідомив суд про виконання вказаної постанови, однак суд першої інстанції не врахував, що Київська міська рада не могла виконати рішення суду у вказаний період, а також у зв'язку з відсутністю пленарних засідань у період з 19.12.2018 по 28.12.2018.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
У свою чергу, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що постанова не виконана та з'ясувати причини її невиконання.
Суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року про виправлення описки, встановлено Київській міській раді строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови. Попереджено Київську міську раду про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана постанова набрала законної сили після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, а саме 18 грудня 2018 року.
Відтак, відповідач протягом десяти днів з дня набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року законної сили, а саме в період з 19 грудня 2018 року до 28 грудня 2018 року включно, зобов'язаний був виконати вказане рішення суду та подати до суду звіт про його виконання.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Однак, як вірно відзначено судом першої інстанції, Київською міською радою як відповідачем у даній справі не було подано до суду звіт про її виконання у встановлений судом строк та не повідомлено суд про наявні обставини щодо неможливості подання такого звіту.
Суд наголошує, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі вказує, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на адресу суду першої інстанції надіслано лист від 04.03.2019 №05703-4715, в якому повідомлялось про підготовку проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському районі м. Києва для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».
У листі також зазначено, що проект рішення 01.03.2019 передано до Київської міської ради у порядку, передбаченому Регламентом Київської міської ради, затвердженої рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №579/579.
Апелянт звертає увагу, що Київська міська рада не могла виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю пленарних засідань у період з 19 грудня 2018 року до 28 грудня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема, територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до положень статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Однак, доказів того, що Київська міська рада не могла виконати рішення суду у встановлений законом строк, зв'язку з відсутністю пленарних засідань у період з 19 грудня 2018 року до 28 грудня 2018 року матеріали справи не містять.
Крім того, вказаний лист Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.03.2019 №05703-4715 не може слугувати свідченням виконання відповідачем постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, зважаючи на відсутність відповідних доказів про вчинення активних дій відповідачем, спрямованих на виконання такого рішення суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що із клопотанням про продовження строку для подання звіту, відповідач до суду не звертався.
Оскільки неподання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року супроводжується її невиконанням, відтак наявні підстави для накладення штрафу на керівника відповідача - суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання такої постанови у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 38 420,00 грн. (1 921,00 грн. х 20); при цьому, половину штрафу у розмірі 19 210,00 грн. належить стягнути на користь позивача , іншу половину у розмірі 19 210,00 грн. стягнути на користь Державного бюджету України та встановлення Київській міській раді нового строку для пожачі звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва .
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.
Отже, при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання представника позивача про накладення штрафу на керівника відповідача за невиконання судового рішення та встановлення нового строку для подачі звіту, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку