Справа № 810/3854/18 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д.
30 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представників позивача: - Шинкаренка І.В.,
- Кравчук А .Л.,
представника відповідача: - Щегель Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасувань рішень, про визначення коду товару,
У липні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасувань рішень, про визначення коду товару, в якому просив:
- скасувати рішення про визначення коду товару від 06.03.2018 року № КТ-UА125110-0009-2018;
- скасувати рішення про визначення коду товару від 03.05.2018 року № КТ-UА125000-0028-2018.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» задоволено частково, ухвалено додаткове судове рішення.
Не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким залишити заяву представника ТОВ «УСПОТ ЛТД» про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
23 липня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 27058, Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» подано відзив на апеляційну скаргу відповідача та клопотання про розгляд справи за участю представника позивача, відповідно до змісту якого судом першої інстанції правомірно було враховано Акт про надання послуг від 11.01.2019 року, який містить детальний порядок формування суми вартості послуг АО «КМ Партнери» за юридичний супровід справи, розмір присуджених до відшкодування витрат є співмірним із задоволеними позовними вимогами, крім того, позивачем дотримано норми КАС України щодо порядку подання відповідних заяв та клопотань.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2018 р. № 12-1/27-2018, додаткову угоду від 08.06.2018 р. № 1 якою встановлено винагороду і порядок її оплати за надання консультаційних послуг, рахунки - фактури від 11.01.2019 р. № 6 тощо, які підтверджують понесення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн., однак, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОЛ ЛТД» до Київської митниці ДФС про скасування рішень було задоволено частково, у зв'язку з чим витрати на правничу допомогу судом відшкодовуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» та Адвокатським об'єднанням «КМ Партнери» 07.06.2018 року № 12-1/27-2018 було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, за яким довіритель доручає, а об'єднання приймає на себе зобов'язання здійснювати представництво довірителя у органах державної влади. Пунктом 3.2 вказаного договору визначено, що довіритель за цим договором бере на себе обов'язок відшкодовувати об'єднанню необхідні витрати, пов'язані з виконанням Договору.
Також 08.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» та Адвокатським об'єднанням «КМ Партнери» було укладено додаткову угоду № 1. Пунктом 4 даної угоди вказано, що відповідно до п. 5.5 договору, враховуючи, що сторонами точно можуть бути визначені обсяги робіт, а також виходячи з того, що об'єднання наперед може визначити кількість годин, що буде витрачена адвокатами - учасниками об'єднання на виконання таких робіт, вартість послуг відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди встановлюється у фіксованому розмірі та становить 70 000,00 грн. без податку на додану вартість. Вартість послуг об'єднання відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди визначається виходячи з часу, фактичного витраченого залученими адвокатами - учасниками об'єднання та їх погодинних ставок, але в будь - якому випадку не буде більшою за фіксовану вартість, що вказана вище. Для узгодження наданих послуг та їх вартості об'єднання відповідно до п. 5.6 договору надає довірителю Специфікацію наданих послуг та після її узгодження складає акт приймання - передачі послуг.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Справа була розглянута в порядку письмового провадження.
28.09.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 20750/18, позивачем подано заяву про подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
04.02.2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 2851/19 позивачем подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якої позивач просив винести додаткове судове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000 грн.. До заяви позивачем було надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2018 року № 12-1/27-2018, додаткову угоду від 08.06.2018 року № 1 якою встановлено винагороду і порядок її оплати за надання консультаційних послуг, яка може встановлюватися у фіксованій сумі або за погодинною ставкою спеціалістів, рахунками фактури від 11.01.2019 року № 6, акт прийому-передачі послуг від 11.01.2019 року, ордер серії КС № 310409, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення від 14.01.2019 року № 18538, банківську виписку від 14.01.2019 року, з яких вбачається зміст і обсяг наданих послуг, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції.
З урахуванням того, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОЛ ЛТД» до Київської митниці ДФС про скасування рішень було задоволено частково та враховуючи приписи ч. 1 ст. 139 КАС України судом першої інстанції було ухвалено додаткове судове рішення, яким стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» 35 000 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, як зазначалось вище на підтвердження понесених витрат, позивачем надано до суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2018 року № 12-1/27-2018, додаткову угоду від 08.06.2018 року № 1 якою встановлено винагороду і порядок її оплати за надання консультаційних послуг, яка може встановлюватися у фіксованій сумі або за погодинною ставкою спеціалістів, рахунками фактури від 11.01.2019 року № 6, акт прийому-передачі послуг від 11.01.2019 року, ордер серії КС № 310409, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення від 14.01.2019 року № 18538, банківську виписку від 14.01.2019 року, з яких вбачається зміст і обсяг наданих послуг, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції було вірно враховано, що адміністративний позов ТОВ «УСПОТ ЛТД» задоволено частково - 1 вимога з 2-х заявлених, у зв'язку з чим вірно було відшкодовано 35 000 грн. (70 000 грн. заявлених/2).
Відповідач, як на підставу для залишення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, посилається на положення ч.7 ст. 139 КАС України, відповідно до яких докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, апелянтом наголошено, що заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу датована 04.02.2019 року, в той час як розгляд справи відбувся 26.09.2018 року у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, на переконання апелянта, суд першої інстанції повинен був залишити таку заяву без розгляду.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необгрунтованими, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року, яким адміністративний позов ТОВ «УСПОТ ЛТД» було задоволено частково, приймалось в порядку письмового провадження. Докази отримання копії рішення у справі 26.09.2018 року матеріали справи не містять.
Разом з тим, вже 28.09.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 20750/18, позивачем подано заяву про подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до розписки на зворотній стороні супровідного листа суду про направлення копії рішення від 26.09.2018 року, представник позивача отримала таке рішення 31.01.2019 року (відповідно до поштового штемпеля на обороті супровідного листа, копії рішення були направлені сторонам поштою 29.01.2018 року).
04.02.2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 2851/19 позивачем подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, разом із необхідними документами, підтверджуючими розмір таких витрат.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» було дотримано вимоги ст.. 139 КАС України, а тому доводи відповідача у справі є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - без змін
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
Л.О.Костюк
Повний текст рішення виготовлений 30 липня 2019 року.