Справа № 2340/4797/18 Суддя першої інстанції: С.М. Гарань
30 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Кузик О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:
- скасувати рішення від 02.10.2018 року відділу призначення та перерахунку соціальних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради поновити позивачу та членам її сім'ї виплату адресної допомоги з 01 жовтня 2019 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
15 квітня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 14164, на адресу суду надійшов відзив Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, відповідно до змісту якого, відповідачем наголошено, що адресну допомогу ОСОБА_1 припинено з 01.10.2018 року в зв'язку з придбанням житла в м. Черкаси членом сім'ї заявниці, ОСОБА_2 , що вірно було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з чим відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі та в межах норм чинного законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 28.09.2018 року позивач та її син ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а отже останній був членом сім'ї ОСОБА_1 , що в повній мірі узгоджується із ст.3 Сімейного кодексу України, в зв'язку з чим рішення про припинення виплати позивачці щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі, на оплату комунальних послуг, є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з урахуванням положень Порядку № 505, на підставі, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики ЧМР за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
З 06.09.2018 року позивачці, за наявності обставин передбачених в постанові Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначена щомісячна адресна допомога переміщеним особам на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
У подальшому, у відповідності до протоколу рішення Управління соціальних допомог та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики ЧМР від 02.10.2018 р., з 01.10.2018 року ОСОБА_1 була припинена виплата щомісячної адресної допомоги, у зв'язку з придбанням житла її сином ОСОБА_2 в м. Черкаси 28.09.2018 року.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що обмежує її право на отримання щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац другий частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).
Згідно з ч.2 ст.1 Закону № 1706-VII, адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Частиною 1 та 2 ст.4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (ч.2 ст.5 Закону № 1706-VII).
Згідно з ч.ч.2 та 3 ст.7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).
Так, абз.1 п.2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з абз.2 п.3 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку № 505, для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунку, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.
У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: - прізвище, ім'я та по батькові; - число, місяць, рік народження; - серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; - реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про: - зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); - наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; - наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; - місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; - наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком (абз.14 п.5 Порядку № 505).
До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абз.7 п.3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї (абз.15 п.5 Порядку № 505).
Згідно з п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли:
- будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
- будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Абзацом 2 п.8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у п.5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відповідно до п.12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: - подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; - надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; - зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; - виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; - у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.
Колегія суддів звертає увагу, що п. 12 вищевказаного порядку, як одну із підстав для припинення виплати адресної допомоги вказано виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Як зазначалось вище,грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку № 505 не призначається у разі, коли:
- будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану
Тобто придбання житла одним із членів родини особи, яка отримує адресну грошову допомогу, в розумінні норм чинного законодавства, а саме Порядку № 505 є безумовною підставою для припинення виплати такої допомоги.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що її повнолітній син - ОСОБА_2 , яким 28.09.2018 року було придбано квартиру в АДРЕСА_3 не є членом її родини, в розумінні норм Сімейного кодексу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до наявних в матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2015 року перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики ЧМР, як внутрішньо переміщена особа.
09.07.2015 року позивач звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту із заявою № 7102001883 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У вказаній заяві, у склад своєї сім'ї, заявниця вказала своїх синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адресою фактичного місця проживання зазначила: АДРЕСА_4 .
У подальшому, 13.09.2016 року позивач звернулась із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки змінила фактичну адресу проживання та слала на облік за адресою: АДРЕСА_2 . В складі своєї сім'ї заявниця зазначила своїх синів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.09.2018 року її син ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 придбали квартиру АДРЕСА_5 (вказана обставина підтверджується договором купівлі продажу, який засвідчений нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 10366), що, власне позивачкою не заперечується.
У подальшому, 06.12.2018 року ОСОБА_2 звернувся до департаменту із заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_6 . У відповідності до довідки від 06.12.2018 № 0000660842, останній був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа.
Варто наголосити, що фактично, до 06.12.2018 року позивач - ОСОБА_1 та її повнолітній син ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою, отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, останні були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а отже ОСОБА_2 був членом сім'ї ОСОБА_1 , що в повній мірі узгоджується із ст.3 Сімейного кодексу України, в зв'язку з чим рішення про припинення виплати позивачці щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг, є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з урахуванням положень Порядку № 505, на підставі, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.
З приводу доводів позивачки про те, що рішення відповідача про припинення виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг прийнято з порушенням вимог постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» варто зазначити наступне.
З аналізу змісту Порядку № 365 можна стверджувати, що останній лише визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Натомість, з аналізу положень останнього, можна дійти висновку, що він жодним чином не регулює питання щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» був також затверджений Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який зокрема визначав процедуру та послідовність дій при прийнятті рішення щодо припинення соціальних виплат.
Вказаний порядок був визнаний нечинним постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2017 р. у справі № 826/12123/16, яка набрала законної сили 04.07.2018 року, у зв'язку з чим такі доводи позивачки є необґрунтованими та не береться судом до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
Л.О.Костюк
Повний текст виготовлено 30 липня 2019 року.