Справа № 356/297/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лялик Р.М.
30 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лечевецького І.О.
за участю секретаря Такаджі Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора першого батальйону першої роти батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максима Віталійовича
на рішення Березанського міського суду Київської області від 20 червня 2019 року
у справі №356/297/19 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача інспектора першого батальйону першої роти батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максима Віталійовича
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора першого батальйону першої роти батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максима Віталійовича, в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1076859 від 18.04.2019, винесену інспектором першого батальйону 1-ї роти батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максимом Віталійовичем
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова серії серії ЕАВ № 1076859 від 18.04.2019 прийнята із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права, а тому постанова підлягає скасуванню.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 20 червня 2019 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1076859 від 18.04.2019 року, винесену інспектором першого батальйону 1-ї роти батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максимом Віталійовичем - скасувано. Адміністративну справу щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Позивачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було.
Позивач в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.04.2019 інспектором першого батальйону 1-ї роти батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максимом Віталійовичем було винесено постанову.
Так, згідно з постановою, серії ЕАВ № 1076859 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, водій ОСОБА_1 о 02 годині 09 хвилин, на 77-ому кілометрі автодороги Київ-Харків, керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, здійснив рух в крайній лівій смузі при вільній правій, при цьому не маючи наміру здійснювати випередження та не маючи підстав для здійснення розвороту чи повороту ліворуч, чим порушив вимоги п. 11.5 Правил дорожнього руху, та якою постановлено застосувати до правопорушника - позивача по справі - адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.9).
Позивач, вважаючи постанову такою, що прийнято незаконно, звернувся до суду з вказаним позовом
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, про задоволення позовних вимог виходив з того, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором першого батальйону першої роти батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Бородавком М. В. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, відповідно до п. 11.2. Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Колегія суддів враховує ту обставину, що судом досліджено диск з файлом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що відеозйомка з місця події зроблена в темну пору доби, з відеозапису неможливо ідентифікувати номерний знак зафіксованого на ньому автомобіля, а також встановити, що на правій смузі дороги не було перешкод, які об'єктивно унеможливлювали рух по ній позивача.
Окрім того, з даного відеозапису вбачається, що водій, який, як стверджує відповідач у відзиві, рухався за позивачем та підтвердив відсутність перешкод в правій смузі руху, не був очевидцем події правопорушення, так як був зупинений поліцейськими після його вчинення, а його свідчення про фактичні обставини події того дня є суб'єктивною оцінкою переглянутого на прохання працівників поліції відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
При цьому, час скоєння правопорушення громадянином ОСОБА_1 , вказаний в спірній постанові про накладення адміністративного стягнення, а саме 02 година 09 хвилин 18.04.2019 року, не узгоджується з часовими межами події ймовірного правопорушення, що мало місце о 22 годині 53 хвилини 17.04.2019 року, зафіксованими на вказаному відеозаписі, який, за таких обставин, як доказ є сумнівним.
Також як встановлено судом першої інстанції, зі змісту пояснень інспектора роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області Довгополого П. В. вбачається, що подія правопорушення мала місце саме 17.04.2019, що також суперечить часу, вказаному в спірній постанові про накладення адміністративного стягнення, відтак, як доказ розцінюються судом критично.
Водночас надані суду зображення окремих ділянок автодороги не містять даних щодо їх геопросторового розташування, що не дає змоги співвіднести їх з місцем вчинення правопорушення, а також між собою, відтак, як докази ніяким чином не спростовують та не підтверджують наявність або відсутність обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо винесення постанови серії ЕАВ № 1076859 про адміністративне правопорушення від 18.04.2019 незаконними, а саму постанову такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, наданий відеозапис не підтверджує обставин, на підставі яких було складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнята оскаржувана постанова та не спростовують твердження позивача.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому, у силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 195, 242, 243, 246, 272, 286, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу інспектора першого батальйону першої роти батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Бородавко Максима Віталійовича - залишити без задоволення.
Рішення Березанського міського суду Київської області від 20 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Іасєнко
І.О. Лічевецький