П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/133/19
Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
при секретарі - Тутової Л.С.
за участю:
представника апелянта - Коваленко А.А.
представника третьої особи - Опаренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, Приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське», про визнання протиправним та скасування наказу від 29 грудня 2018 року № 4156/5, -
До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся Державний реєстратор відділу Державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, Приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське», в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29 грудня 2018 року №4156/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2018 року, на підставі відповідних документів, наданих ПСП «Новогригорівське», позивачем прийняті рішення про реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельних ділянок. ГУ Держкомзему у Херсонській області оскаржило прийняті рішення до Мін'юсту. За результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України було рекомендовано задовольнити скаргу. На підставі цієї рекомендації Міністерством юстиції України прийнято спірний наказ. Вважає, що не було дотримано процедури розгляду скарги та порушені права позивача, як суб'єкта оскарження. Рішення щодо державної реєстрації прав ПСП «Новогригорівське» прийняті у відповідності до норм діючого законодавства.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник Міністерства юстиції України проти позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві, пояснивши, що позивачем прийняті рішення від 10 грудня 2018 року №№44500005, 44500524, 44501060, 44502003 про реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельних ділянок ПСП «Новогригорівське» з порушенням вимог Закону України №1952 та Порядку №1127. В зв'язку з цим ГУ Держкомзему у Херсонській області подано скаргу. Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України проведена перевірка по скарзі та зроблено висновок від 27 грудня 2018 року, яким рекомендовано скаргу задовольнити, скасувати прийняті позивачем рішення та тимчасово строком на три місяці заблокувати доступ держреєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вважає, що спірний наказ виданий у відповідності до норм діючого законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України надав пояснення, де вказав, що Державне підприємство «Національні інформаційні системи» є технічним адміністратором Державного реєстру прав, який, в тому числі, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до реєстру (ст.2 Закону №1952). Технічний адміністратор у день надходження рішень Мін'юсту забезпечує їх негайне виконання (ст.37 Закону №1952). На виконання наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2018 року №4156/5 було тимчасово строком на три місяці заблоковано доступ до реєстру держреєстратору ОСОБА_2 . Вважає, що третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України діяла у межах норм діючого законодавства.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13 м. Київ, ЄДРПОУ 00015622) «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2018 року №4156/5».
На вказане рішення суду Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі заяви ПСП «Новогригорівське» та Угоди про внесення змін до договору оренди землі між Генічеською районною державною адміністрацією та ПСП «Новогригорівське», держреєстратором ОСОБА_2 були прийняті рішення від 10 грудня 2018 року №№44500005, 44500524, 44501060, 44502003 (надалі - Рішення) та зареєстровано інше речове право (право оренди) на земельні ділянки державної форми власності.
Вважаючи прийняті Рішення протиправними Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області 17 грудня 2018 року звернулося зі скаргою №29-21-0.61-6696/2-18 до Міністерства юстиції України з вимогою скасувати протиправні рішення та притягнути позивача до відповідальності.
За результатами розгляду скарги 27 грудня 2018 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України рекомендовано задовольнити скаргу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, скасувати прийняті позивачем Рішення та тимчасово заблокувати доступ держреєстратору ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.
На підставі цих рекомендацій Міністерством юстиції України видано наказ від 29 грудня 2018 року №4156/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким продубльовано висновки Комісії.
Не погоджуючись з висновками Комісії та виданим Мін'юстом наказом позивач звернувся до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (надалі - Закон №1952) та однойменним Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 (надалі - Порядок №1127).
Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно до вимог п.п.1,2 ч.3 ст.10 Закону №1952 державний реєстратор:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно до вимог ст.18 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (п.7 Порядку №1127).
Як вже зазначалося вище, 10 грудня 2018 року, на підставі заяви ПСП «Новогригорівське» про державну реєстрацію, договору оренди землі від 21 листопада 2008 року №4АА002464-040872000109, зареєстрованого в Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» між Генічеською районною державною адміністрацією та ПСП «Новогригорівське» та Угоди про внесення змін до договору оренди землі від 22 листопада 2013 року, Держреєстратором ОСОБА_2 були прийняті рішення №№44500005, 44500524, 44501060, 44502003 та зареєстровано інше речове право (право оренди) на земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відповідно до вимог ч.9 ст.37 Закону № 1952 Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1128 (надалі - Порядок №1128).
Пунктами 2, 3 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 8 Порядку №1128).
Відповідно до вимог п.9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Пунктами 10-12 Порядку №1128 передбачено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам п.10 Порядку №1128 позивач був повідомлений про засідання Комісії щодо розгляду скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області напередодні, тобто 26 грудня 2018 року, про що свідчить резолюція керівництва позивача на повідомленні Комісії та відмітка позивача про його ознайомлення з повідомленням. Тобто, позивач не мав фізичної можливості бути присутнім на засіданні, тем більше, що в повідомленні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України не було зазначено час розгляду скарги.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний наказ Мін'юста, є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку №1127.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (стаття 18 Закону).
Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 22 Закону).
Розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором, зокрема, якщо документи для державної реєстрації прав подані не в повному обсязі, передбаченому законодавством (стаття 23 Закону).
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (стаття 27 Закону).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви (пункт 14 Порядку № 1127).
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком № 1127 (пункт 40 Порядку № 1127).
Пунктом 57-1 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів, та перевірки відповідності реєстраційної дії. яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.
Нормами статей 87, 88 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені ЦК України або іншим законом.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (стаття 92 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (стаття 207 ЦК України).
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, той факт, що суб'єктом оскарження при розгляді заяв та прийнятті оскаржуваних рішень всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав, а саме: статті 23 Закону, пунктам 10, 12, 14, 57', Порядку № 1127 не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду Заяви, оскільки до Заяви не додано статуту ПСП «Новогригорівське», де, зокрема, визначено структуру управління ПСІІ «Новогригорівське», органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень.
Крім того, суб'єктом оскарження не враховано, що інше речове право (право оренди), де орендар - ПСП «Новогригорівське», що вже було зареєстроване на підставі Договору, та припинене на підставі Наказу.
Під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, і вирішує, зокрема, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (підпункт 5 пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128).
У випадку задоволення скарги Міністерством юстиції України за результатами її розгляду шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частина друга статті 26 Закону).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що записи, які були внесені до Державного реєстру прав на підставі оскаржуваних рішень, підлягають скасуванню.
Стосовно своєчасного повідомлення позивача про розгляд скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегія суддів вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що всупереч вимогам п.10 Порядку №1128 позивач був повідомлений про засідання Комісії щодо розгляду скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області напередодні, тобто 26 грудня 2018 року, про що свідчить резолюція керівництва позивача на повідомленні Комісії та відмітка позивача про його ознайомлення з повідомленням, тобто, позивач не мав фізичної можливості бути присутнім на засіданні, тим більше, що в повідомленні Комісії не було зазначено час розгляду скарги є необґрунтованим.
Так, Державним підприємством «Національні інформаційні системи» на офіційному сайті Міністерства юстиції України 22.12.2018 року розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації із зазначенням часу та місця розгляду скарги, яке відбулося 27.12.2018 року, що підтверджується листом ДП «Національні інформаційні системи» від 06.02.2019 року.
Відповідно до вимог п.10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що розміщення відповідачем оголошення про розгляд скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на веб-сайті Мін'юсту 22.12.2018 року вважається належним виконанням приписів п.10 Порядку №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд таких скарг, зокрема позивача.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Слід зазначити, що законодавством не передбачено обов'язку посилання документів поштою, проте, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за вих. №3/40128-33-18/19К 21.12.2018 року направлено Державному реєстратору Виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області ОСОБА_2 повідомлення про розгляд скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.12.2018 року № 29-21-0.61-6696/2-18 разом з усіма необхідними додатками.
Крім того, з матеріалів справи углядається, що позивач та третя особа були належним чином повідомлені Міністерством юстиції України щодо засідання Комісії, яке відбудеться 27.12.2018 року.
Повідомлення Міністерством юстиції України направлено електронною поштою зазначеним особам 22.12.2018 року (а.с. 100). На цьому листі зазначені дві електронних адреси, а саме державного реєстратора-позивача та третьої особи, набувача за оспореною реєстрацією. Підтвердження справжності електронної адреси останнього - є виписка з реєстру, що була надана представником відповідача в судовому засіданні.
Також, в матеріалах справи наявний лист щодо повідомлення дати, часу та місця розгляду скарги Комісією, з посиланням на публікацію на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Із зазначеним листом Державний реєстратор відділу державної реєстрації Каховської міської ради ОСОБА_2 ознайомлена 26.12.2018 року, про що свідчить її особиста підпис (а.с.14).
Вищий адміністративний суд України у постанові від 12.12.2017 року у справі № 826/1256/17 вказав на те, що суб'єкт розгляду скарги може застосовувати один із способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб'єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.
Крім того, ВАСУ зазначив, що положеннями п.11 Порядку № 1128 передбачено саме надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов'язок суб'єкта розгляду скарги направити вказані документи таким особам та надання відповідачем таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідного звернення вказаних осіб до суб'єкта розгляду скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не порушено норми діючого законодавства при надсиланні повідомлення позивачу стосовно часу і місця розгляду вищезазначеної скарги.
Вищенаведені факти свідчать про законність висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 27.12.2018 року та Наказу Міністерства юстиції України № 4156/5 від 29.12.2018 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Порядок № 1128 спрямований на регулювання суспільних відносин щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, визначає конкретну поведінку учасників цих відносин, передбачає усвідомлення учасниками права своїх прав та обов'язків та здійснення Міністерством юстиції України дій на дотримання встановленої процедури розгляду скарги.
З описаного можна зробити висновок, що Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.
Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128, слово «обов'язково» для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
Закон не містить вказівки впродовж якого строку чи до якої події Міністерства юстиції має повідомити про розгляд скарги, і суд не ставить собі за обов'язок його визначити. Але попри це суд вважає, що Міністерство юстиції України повинно його застосувати таким чином, щоб за зовнішнім виглядом можна було би побачити, що Міністерство юстиції України вдавалось до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.
Повідомлення суб'єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб'єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і правоможною на участь у її розгляді.
Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб'єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб'єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином повідомили, то це не перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5.
З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що позивача належним чином повідомили про час та місце розгляду скарги та надіслали скаргу, проте, вказана особа на засідання не прибула, то це не перешкоджало розгляду скарги по суті. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Оголошення про час, дату і місце засідання Комісії повідомлено позивача в один із способів, передбачених пунктом 10 Порядку № 1128 та у строк, визначений пунктом 11 Порядку № 1128 - не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія приходить до висновку про належне повідомлення позивача Міністерством юстиції України про засідання Комісії, яке відбулось 27 грудня 2018 року.
Не містять також матеріали справи доказів про неотримання позивачем повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що залежали від суб'єкта розгляду скарги.
Отже, встановлені обставини справи, свідчать про дотримання суб'єктом розгляду скарг (Комісією) вимог Порядку № 1128 щодо належного повідомлення позивача.
Таким чином, встановлені обставини справи, за яких позивача належним чином повідомлено про розгляд скарги, що не позбавляло можливості взяти участь у її розгляді, в контексті наведених норм свідчать про дотримання суб'єктом розгляду скарг (Комісією) вимог Порядку 1128 щодо належного розгляду скарги, а відтак про законність та обґрунтованість наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2018 року № 4156/5.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 815/5049/17
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, судом першої інстанції надано невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.
Колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року - скасувати.
Ухвалити у справі №540/133/19 нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 31.07.2019 року.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.