П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2418/18
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
У листопаді 2018р. ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" звернулося в суд із адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р..
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14.11.2018р. для здійснення митного оформлення товару ним до митниці ДФС подано митну декларацію за №UA508070/2018/001708, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 12451,77дол. США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Однак, у листопаді 2018р. митницею прийнято рішення за №UA508070/2018/000108/2 про коригування митної вартості за резервним методом.
Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, а тому підлягає скасуванню.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів за №UA508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р..
Стягнуто на користь ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" судові витрати в сумі 1762грн. за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі шляхом безспірного списання з рахунків, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган приймаючи оскаржуване рішення діяв з порушенням норм митного законодавства України, оскільки товариством надано усі необхідні документи для розмитнення товарів, а митницею не надано їм належної оцінки та визнано, що представлені документи не підтверджують митну вартість товару за ціною договору.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 4.04.2017р. між ТОВ «КФ Строй Мастер» та компанією YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED, Китай, укладено зовнішньоекономічний контракт за №CHUA-17/04/04 на поставку товару широкого вжитку за номенклатурою, кількістю та цінами згідно супровідних документів. Поставка здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY відповідно до правил Інкотермс 2010.
На виконання умов Контракту позивачем на митну територію України імпортовано товар, а саме: товар №1 - вироби з полімерів вінілхлориду: килимок для автомобіля, код товару - 39263000; товар №2 - сидіння - обідок для унітазу з кришкою, код товару - 39222000; товар №3 - вироби з гуми: ремкомплект для шин, код товару - 40169997; товар №4 - посуд та прибори столові - код товару - 39241000; товар №5 - виробі столові, кухонні та побутові, код товару - 73239300; товар №6 - вироби гігієнічні, код товару - 70131000; товар №7 - ножі столові, код товару - 82119100; товар №8 - інструменти ручні побутові, код товару - 82055100; товар №9 - готові текстильні вироби, пледи дорожні, код товару - 63014090; товар №10 - набори дитячого посуду із бамбука, код товару - 48236100; товар №11 - вироби з синтетичних волокон, код товару - 57029290; товар №12 - сито з ручкою, код товару - 96040000; товар №13 - годинники настінні, код товару - 91052100; товар №14 - чашки з кераміки, код товару - 69120050; товар №15 - вироби для прибирання у домашньому господарстві, код товару - 96039091; товар №16 - йоршик з пластику, код товару - 96039099.
З метою здійснення митного оформлення товару, представником ТОВ «Строй Мастер» ФОП ОСОБА_1 14.11.2018р. подано електронну вантажну митну декларацію за №UA500010/2018/018336, згідно з якою заявлена митна вартість товарів становить 12 451,77дол.США, за ціною договору.
Разом із вказаною митною декларацією товариством надано документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення до контракту; договір про надання послуг митного брокера.
На вимогу контролюючого органу про надання додаткових документів, товариством надано прас-лист від постачальника та комерційну пропозицію.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаної партії товару митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р..
Підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості стало: наявність різниці артикулів вказаних в специфікації та на маркуванні товару; в рахунку фактурі відсутнє посилання на контракт, та банківські реквізити продавця; відсутні документи, що підтверджують витрати на транспортування та страхування товару.
Перевіряючи правомірність дій та рішень митного органу, з урахування підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України.
Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями ч.1, 2, 3 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Положеннями ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
У відповідності до ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ст.57 МК України, методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, судова колегія зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару за №508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р. стало те, що маркування на пакуванні товару не відповідає специфікації до контракту за №6 від 20.09.2018р..
Зокрема, у вищевказаному рішенні зазначено, що в результаті проведення митним органом фактичного огляду та фотографування товару встановлено, що на маркуванні задекларованого товару артикули відрізняються від зазначених у специфікації, що позбавляє можливості визначити товар як предмет контракту.
Так, на наданих митним органом фотознімках зображено листок маркування з написами (переклад з російської): годинник, терка 4-х гранна, терка, йоржик для унітазу (а.с.83-95).
Як вбачається із специфікації за №6 від 20.09.2018р. товариству поставлено (переклад з російської): годинники настінні (різного діаметру та кольору); терка для овочей 4-х гранна; терка для овочей з ручкою; щітка для унітазу.
Апеляційний суд зазначає, що опис товарів на пакуванні (згідно фотознімків) та вказані товари у специфікації не є ідентичними, однак лексичне значення на пакуванні та в декларації повністю співпадає (наприклад: "годинник" є узагальненим описом " годинники настінні " так само як і поняття "йоржик для унітазу" відносно поняття "щітка для унітазу"), що в свою чергу, надає митному органу можливість ідентифікувати ввезені товари як предмет договору.
Також, в матеріалах справи знаходиться копія Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією за №UA508070/2018/001708, у висновках якого зазначено, що опис, кількість, маркування товарів відповідає даним митної декларації (а.с.82).
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає безпідставними висновки митниці, які викладені у рішенні про коригування митної вартості товарів за №508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р. щодо відсутності можливості ідентифікувати товар як предмет контракту.
Також, підставою для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (Інвойсі) від 20.09.2018р. відсутнє посилання на контракт.
Апеляційний суд зазначає, що відсутність у рахунку-фактурі (Інвойсі) посилання на контракт ніяким чином не впливає на митну вартість товарів, та не спростовує подані декларантом документи, що підтвердження митну вартість товару.
Окрім того, специфікація до контракту за №6 від 20.09.2019р. (а.с.38-41) відповідає Пакувальному листу від 20.09.2018р. (а.с.42-45) та Інвойсу за №512_2180920-2 від 20.09.2018р. (а.с.46-49) в яких міститься перелік товарів, їх кількість та вартість, а саме 26 729шт. на загальну суму 12 451,77дол.США. Вказані документи скріплені печаткою продавця та підписом повноважного представника.
Що стосується посилань апелянта щодо наявності розбіжностей в поданих декларантом документах, а саме: в поданому до митного оформлення контракті №CHUA-17/04/04 від 4.04.2017р. згідно п.3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF, проте відповідно до п.4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару. Окрім цього, коносамент №WMS18091952B від 28.09.2018р. міститься відмітка "freight collect", яка, на думку митниці свідчить про оплату позивачем фрахту, судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається із контракту за №CHUA-17/04/04 від 4.04.2017р., що поставка товару відбувалась на умовах CIF Инкотермс-2010, згідно з якими страхування товару є обов'язком продавця.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт") означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
За правилами ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5) та витрати на страхування цих товарів (п.7).
Отже, визначеними зовнішньоекономічним контрактом №CHUA17/04/04 від 4.04.2017р., умовами поставки, всі витрати із завантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами ч.10 ст.58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.
Апеляційний суд зазначає, що окрім наведеного, факт поставки товару, придбаного позивачем на умовах CIF, підтверджується комерційним інвойсом за №512_20180920-2 від 20.09.2018р. (а.с.46-49) та специфікацією за №6 від 20.09.2018р. (а.с.38-41).
Крім того, що стосується напису «FREIGHT COLLECT», то судова колегія вважає, що за погодженням з морським перевізником фрахт може оплатити будь-яка особа, в тому числі відправник в порту відвантаження.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняті митницею рішення про коригування митної вартості товарів за №508070/2018/000108/2 від 15.11.2018р.. є неправомірними та незаконними.
Апеляційний суд вважає, що Митницею ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, специфікаціях, рахунку-фактурі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною контракту, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 липня 2019р.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв