П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6455/18
Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Державна казначейська служба України, про стягнення коштів,-
У березні 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з ГУ заборгованість по виплаті пенсійного забезпечення в розмірі 94 769,12грн, інфляційні збитки в розмірі 9 059,92грн, 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 4 502,18грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ГУ на виконання рішення суду було проведення перерахунок пенсії. Але розмір виплаченої пенсії є меншим ніж було визначено судом. Що, на думку позивача, призвело до заборгованості у розмірі 94 769,12грн, яка утворилася у період з грудня 2016 року по час звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2017р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018р. по справі № 522/13694/17 з урахуванням її максимального розміру з 20.12.2016р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2017р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018р. по справі № 522/13694/17, без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016р., з урахуванням вже здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення суду по справі за №522/13694/17, з урахуванням максимального розміру пенсії ГУ ПФУ в Одеській області з 20.12.2016р. діяло протиправно. У зв'язку із чим, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в інший спосіб, а саме шляхом зобов'язання пенсійний орган перерахувати та виплати позивачу пенсію на виконання рішення суду без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016р., з урахуванням вже здійснених виплат.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалам справи під час апеляційного розгляду, що з грудня 2016р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності згідно ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 від 9.04.1992р..
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2017р. по справі № 522/13694/17, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018р. зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 :
- нарахування пенсії згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення № 447 від 13.05.2017р., які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні проведення АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які отримував він протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 14 234,26грн.
- виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 8.12.2016р.
Внаслідок проведеного згідно з рішенням суду перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 8.12.2016р. становив 14 598,53грн, з 1.02.2017р. - 18 644,09грн, з 1.05.2017р. - 18 685,04грн, а з 1.10.2017р. - 18 773,24 грн.
Проте, пенсія ОСОБА_1 виплачується з урахуванням максимального розміру згідно ст.2 ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011р. №3668, а саме з 8.12.2016р. - 10 740,00грн, з 1.01.2018р. - 13 730,00грн, а з 1.07.2018р. - 14 350,00грн.
Перевіряючи правомірність та законність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії при її перерахунку на виконання судового рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з прийняттям ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011р. №3668-VI, ще в 2011 році редакція ч. 7 ст. 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладена у наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність". Аналогічні зміни були внесені до ч.3 ст. 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч.7 ст.43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону від 24.12.2015р. №911-VIII чинній з 1.01.2016р. по 20.12.2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
В подальшому, Рішенням Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9.04.1992р. №2262-XII зі змінами, а саме: ч.7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740грн..
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016р. положення ч.7 ст. 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20.12.2016р. відсутня норма ч.7 ст. 43 в ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У відповідності до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016р. за №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1.01.2017р., у ч.7 ст.43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін внесених ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016р. №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016р. дозволяє стверджувати, що у ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Судова колегія зазначає, що вказане означає, що з 20.12.2016р. протягом 2017р., як і протягом 2018р. ст.43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016р. №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018р. у справі за №522/16882/17, від 31.01.2019р. у справі за №638/6363/17 та від 12.03.2019р. у справі за №522/3049/17.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції що з дати прийняття рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016р. ГУ ПФУ в Одеській області протиправно здійснювало виплати ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, з урахуванням її максимального розміру.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо правомірності обмеження максимальним розміром пенсії з посилання на положення ст.2 ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", які є чинними, з огляду на те, що саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст.43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та, фактично, є ідентичними, що визнані неконституційними.
Апеляційний суд зазначає, що в рішенні за №7-рп/2016 від 20.12.2016р. Конституційний Суд України визнав, що обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, визнання Конституційним Судом України обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст.117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв