П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5196/18
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюк Г.В.
- Шляхтицький О.І.
При секретарі Іщенко В.О.
Представника позивача Гаврилюк Ю .І.
Представник відповідача Юдкін С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, прийнятого у відкритому судовому засіданні (суддя Бойко О.Я.) у справі за позовом Компанії МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ до Одеської митниці ДФС про визнання протиправних дій та зобов'язання повернути майно -
Короткий зміст позовних вимог.
Компанія МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ звернулась до суду з позовом до Одеської митниці ДФС в якому просила дії Одеської митниці Державної фіскальної служби України, що полягають у безпідставному неповерненні власникові - Компанії МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ, код 6130110221 транспортного засобу, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №0352/50000/18 від 16.02.2018 р., а саме вантажного тягача "MERCEDES-BENZ", д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7, кузов № НОМЕР_2 , з техпаспортом НОМЕР_3 та ключем; його безпідставному утриманню на складі Митниці; вимагання відшкодувати витрати Митниці на зберігання товарів на складі Митниці, а також вимагання сплатити штраф за фізичну особу, відповідно до постанови Малиновського районного суду від 04.07.2018 р. по справі №521/10807/18 у розмірі 434 847,40 грн. - визнати незаконними.
Повернути Компанії МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ код НОМЕР_4 або її представнику майно, яке незаконно утримується Одеською митницею Державної фіскальної служби України, код ЄДРПОУ 39441717, а саме: транспортний засіб - вантажний тягач "MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7 кузов № НОМЕР_2 , з техпаспортом НОМЕР_3 (свідоцтво про право власності) та ключ - без відшкодування будь-яких витрат Митниці на зберігання товарів на складі Митниці та без сплати штрафу відповідно до постанови Малиновського районного суду від 04.07.2018 р. по справі №521/10807/18 у розмірі 434 847,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив,що 16.02.2018 р. старшим державним інспектором-кінологом відділу кінологічного забезпечення Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Беркутським Романом Васильовичем складено протокол про порушення митних правил №0352/50000/18 про притягнення до відповідальності громадянина Туреччини ОСОБА_2 за порушення митних правил, передбачене ст.472 МК України.
За вказаним протоколом на підставі ст.511 МК України вилучено вантажний тягач MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7 кузов № НОМЕР_2 , техпаспорт НОМЕР_3 , з ключем. Власником зазначеного транспортного засобу є Компанія МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ.
Позивач зазначив, що відповідач вимагає від Компанії сплатити штраф замість іншої особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. При цьому жодною нормою закону така вимога не обґрунтовується, адже законодавство України не передбачає відповідальності роботодавця за адміністративні правопорушення, вчиненні його працівником.
На даний час позивач без жодних підстав, необґрунтовано та зухвало позбавлений права користуватися та розпоряджатися належним йому майном, що є грубим порушенням його прав. За весь час вилучення автомобіля Компанія понесла матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, адже автомобіль використовується Компанією в комерційних цілях.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року позов задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Одеська митниця ДФС звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що відносно громадянина Туреччини ОСОБА_2 , який працює водієм в Компанії "МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" складений протокол про порушення митних правил №0352/50000/18 від 16.02.2018 р.
Представник відповідача зазначив, що відсутність у додатках до заяви про видачу майна зі складу митниці документів про відшкодування витрат митниці на зберігання товарів на складі митниці та про сплату штрафу відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.07.2018 р. у справі №521/10807/18 є підставою для відмови у видачі зі складу товару.
До заяви представник позивача від 18.07.2018 р. не додала документи, що підтверджують відшкодування витрат Митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі Митниці.
Таким чином, представник відповідача зазначив, що Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ст. 310 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні.
Обставини справи.
Компанія МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ є власником транспортного засобу, вантажного тягача MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7 кузов № НОМЕР_2 , техпаспорт СТ НОМЕР_5 .
16.02.2018 р. старшим державним інспектором-кінологом відділу кінологічного забезпечення Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Беркутським Романом Васильовичем складено протокол про порушення митних правил №0352/50000/18 про притягнення до відповідальності громадянина Туреччини ОСОБА_2 за порушення митних правил, передбачене ст.472 МК України .
За вказаним протоколом на підставі ст.511 МК України вилучено вантажний тягач MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7 кузов № НОМЕР_2 , техпаспорт НОМЕР_3 , з ключем.
30.05.2018 р. представник позивача подала вимогу до Одеської митниці ДФС про повернення вилученого транспортного засобу від 30.05.2018 р. (а.с.19-21).
15.06.2018 р. відповідач надав відповідь на вимогу прозивача, в якій зазначив, що, наразі здійснюються дії щодо передання справи про порушення митних правил №0352/50000/18 від 16.02.2018 р. для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси в порядку, передбаченому ч.2 ст.522 МК України", а майно не було повернуто його законному власнику (а.с.22-23).
04.07.2018 р. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/10807/18 транспортний засіб, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил, а саме автомобіль MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /34 НОМЕР_6 , вирішено повернути особі, у якої він був вилучений, власнику або його представнику у встановленому законом порядку. Постанова набрала законної сили 16.07.2018 р. апеляційна скарга на постанову не подавалась (а.с.25-26).
Відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.07.2018 р. по справі №521/10807/18 особою, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, визнано водія транспортного засобу ОСОБА_2 , а не Команію МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ, яка є власником вилученого транспортного засобу. Проте транспортний засіб, технічний паспорт та ключ і на сьогоднішній день не повернуто їх власникові.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача, які полягають у безпідставному неповерненні позивачеві транспортного засобу, його безпідставному утриманню на складі Митниці, вимагання відшкодувати витрати Митниці на зберігання товарів на складі Митниці, а також вимагання сплатити штраф за фізичну особу у розмірі 434 847,40 грн. є протиправними.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч.1 ст.3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Відповідно до ч.1 ст.459 Митного кодексу України, адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст.461 Митного кодексу України конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Відповідно до ст. 465 Митного кодексу України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно з ст. 472 Митного кодексу України недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Відповідно до ст.511 Митного кодексу України товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями. У разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим. У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до частини другої статті 541 цього Кодексу. Тимчасово вилучені товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування, транспортні засоби комерційного призначення та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів.
Згідно з ст.528 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.
Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції, було встановлено, що на громадянина Туреччини ОСОБА_2 16 лютого 2018 р. старшим державним інспектором-кінологом відділу кінологічного забезпечещія Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Беркутським Романом Васильовичем складено протокол про порушення митних правил № 0352/50000/18 про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 472 Митного кодексу України, у звязку з незаконним перевезенням бурштину.
За вказаним протоколом на підставі ст.511 МК України вилучено вантажний тягач MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /НОМЕР_7 кузов № НОМЕР_2 , техпаспорт НОМЕР_3 , з ключем. Власником зазначеного транспортного засобу є Компанія МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 04 липня 2018 р, по справі № 521/10807/18 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодекс) України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 434 847 грн. 40 коп., з конфіскацією товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.
Колегія суддів звертає увагу, що вилучений транспортний засіб згідно протоколу про порушення митних правил, а саме автомобіль MERCEDES-BENZ" д/н 34 НОМЕР_1 /34 НОМЕР_6 відповідно до вказанного рішення суду не підлягав конфіскації, на нього не було судом накладено заставного обмеження , суд повернув вилучений автомобіль, володільцеві або його представнику у встановленому законом порядку.
Постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 04 липня 2018 р. по справі № 521/10807/18 набрала чинності 16 липня 2018 року, апеляційна скарга на постанову не подавалась.
Відповідно до ч.3 ст.511 Митного кодексу України, на яку посилається Одеська митниця ДФС у відповіді встановлено, що у разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до ч.2 ст.541 цього Кодексу
Дана норма статті пе містить обовязку однієї особи сплачувати штраф за іншу особу або право ДФС України конфісковувати автомобіль третьої особи, не винної у скоєниі правопорушення. Тобто мова йдеться про майно, яке належить порушнику, а не третім особам.
Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. 475'97-ВР. зазначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Судом першої інстанції вірно встановлено, що конфіскація, застава майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Жодним положенням Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №627 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 р. за №1097/21409, на якій посилається у своїй відповіді відповідач від 24.06.2018 р., не передбачено можливості або затримання автомобіля сторонньої особи для гарантії оплати штрафу іншого правопорушника.
Зокрема, відповідач не надав жодного належного підтвердження або посилання на норми закону, які б вказували на правомірність їх дій. Адже, ці дії є протиправними та не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, що підтверджує їх протиправність та не законність.
Апеляційний суд не може допустити порушення конституційного та конвенційного принципу верховенства права та усунутись від з'ясування вказаних підстав , посилаючись тільки на дискреційні повноваження відповідного державного органу, застосовуючи позитивістський підхід та допускаючи свавілля державного органу, який прийняв очевидно безпідставне рішення, бо вказане може підірвати довіру ,яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість, у цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії",SeriesA, N 86), а протилежна позиція апелянта є помилковою.
У звязку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи скаржника та вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та такими, що суперечить чинному законодавству.
Окрім того, апеляційний суду приймає до уваги позицію Верховного Суду у Постанові від 27 листопада 2018 року у справі №809/887/15 (К/9901/12375/18).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст.310,315, 316, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, прийнятого у відкритому судовому засіданні (суддя Бойко О.Я.) у справі за позовом Компанії МЕ-ТОЛ ТУРІЗМ ІНШААТ НАКЛІЄ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ до Одеської митниці ДФС про визнання протиправних дій та зобов'язання повернути майно - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текс судового рішення складений та підписаний 31 липня 2019 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.