24 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/705/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року (головуючий суддя - Калашник Ю.В.) в адміністративній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови в частині, -
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати підпункт 3 пункту 3 постанови №113 від 30.01.2019 «Про алгоритм розподілу коштів» в частині встановлення алгоритму розподілу коштів для Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», згідно з яким АТ «Ощадбанк» перераховує кошти, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Запоріжжяобленерго» на поточний рахунок із спеціальним режимом оптового постачальника електричної енергії.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що під час прийняття спірного рішення НКРЕКП не було враховано те, що з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником, проте є оператором системи розподілу електричної енергії. На думку Позивача, стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», як і стаття 15-1 Закону України «Про електроенергетику», не передбачають права (повноважень) Регулятора - НКРЕКП встановлювати алгоритм розподілу коштів для: операторів систем розподілу як правонаступників енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території та/або енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, правонаступниками яких є оператори систем розподілу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.180-184).
При ухваленні рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу, є правонаступником енергопостачальника, що здійснював господарську діяльність з постачання електричної енергії на території Запорізької області, та відповідно має виконати зобов'язання перед ДП «Енергоринок» у частині погашення заборгованості перед оптовим постачальником за електричну енергію, куповану до 01.01.2019. Відповідачем обґрунтовано встановлено алгоритм розподілу коштів виходячи із наявності за ПАТ «ЗОЕ» заборгованості на суму 519 898 477,10 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що під час прийняття спірного рішення НКРЕКП не було враховано те, що з 01.01.2019 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником, проте є оператором системи розподілу електричної енергії. Також Позивач зазначає, що він з 01.01.2019 року не є електропостачальником в контексті статті 151 Закону України «Про електроенергетику» та статей 1,75 «Про ринок електричної енергії». Інформація, яка надана ДП «Енергоринок» Відповідачеві щодо заборгованості ПАТ «Запоріжжяобленерго» за куповану електричну енергію перед ДП «Енергоринок», яка виникла до 01.01.2019 року та станом на 01.02.2019 року по якій наступив строк виконання, не відповідає дійсності. Фактичний розмір фінансових зобов'язань перед ДП «Енергоринок», строк виконання яких настав на 31.01.2019 року, складав 11450645,88 грн., що підтверджується укладеним з ДП «Енергоринок» договором реструктуризації та судовими рішеннями.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що з 01 січня 2019 року припинили свою діяльність енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, правонаступниками яких, зокрема, в частині прав та обов'язків, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, стали оператори системи розподілу. ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи розподілу є правонаступником енергопостачальника, що здійснював господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, а саме на території Запорізької області.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.01.2019 року НКРЕКП прийнято постанову №113 «Про алгоритм розподілу коштів», пунктом 3 якої встановлено алгоритм розподілу коштів для операторів систем розподілу (у тому числі як правонаступників енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території), згідно з яким АТ «Ощадбанк» перерахувати кошти: 3) що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу), АТ «Одесаобленерго», ПрАТ «Київобленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», АТ «Чернівщобленерго», АТ «Херсонобленерго», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», АТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ТзОВ «Енергія-новий розділ», АТ «Харківобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», ДП «Регіональні електричні мережі» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до погашення загальної суми заборгованості, а саме до досягнення суми, зокрема ПАТ «Запоріжжяобленерго» - 28 967 302,35 грн.
Після перерахування загальної суми заборгованості АТ «Одесаобленерго», ПрАТ «Київобленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», АТ «Чернівщобленерго», АТ «Херсонобленерго», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», АТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ТзОВ «Енергія-новий розділ», АТ «Харківобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», ДП «Регіональні електричні мережі» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» АТ «Ощадбанк» кошти, що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу), перераховувати в повному обсязі на їхні поточні рахунки.
08.02.2019 року НКРЕКП прийнято постанову №169 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 січня 2019 року №113», якою постановлено внести до постанови НКРЕКП від 30 січня 2019 року №113 «Про алгоритм розподілу коштів» такі зміни: 3) підпункти 2 та 3 пункту 3 викласти в такій редакції:
« 3) що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу), АТ «Чернівціобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Харківобленерго», ДП «Регіональні електричні мережі», АТ «Одесаобленерго», АТ «Миколаївобленерго», ВАТ «Луганськобленерго», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ПрАТ «Кіровоградобленерго», ПрАТ «Київобленерго», ТзОВ «Енергія-новий розділ», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговуплля», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ПАТ «Вінницяобленерго» на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до погашення загальної суми заборгованості, а саме до досягнення суми: ПАТ «Запоріжжяобленерго» - 519 898 477,10 грн.
Після перерахування загальної суми заборгованості АТ «Чернівціобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Харківобленерго», ДП «Регіональні електричні мережі», АТ «Одесаобленерго», АТ «Миколаївобленерго», ВАТ «Луганськобленерго», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ПрАТ «Кіровоградобленерго», ПрАТ «Київобленерго», ТзОВ «Енергія-новий розділ», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговуплля», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ПАТ «Вінницяобленерго», АТ «Ощадбанк» кошти, що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (у тому числі правонаступниками яких є оператори систем розподілу), перераховувати в повному обсязі на їхні поточні рахунки.».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Частиною 1 статті 3 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Згідно п.10 ч.1 ст.17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом.
11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (далі - Закон №2019-VIII).
Пунктом 7 частини 3 статті 6 Закону №2019-VIII передбачено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення, серед іншого алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Отже, чинним законодавством України передбачено повноваження Регулятора - НКРЕКП на встановлення на ринку електричної енергії алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до пункту 23 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про електроенергетику», крім:
визначення термінів «енергогенеруючі компанії», «енергопостачальники», «оптовий ринок електричної енергії України», «учасники оптового ринку електричної енергії України», «граничні показники», «поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії», «алгоритм оптового ринку електричної енергії», «оптове постачання електричної енергії», «уповноважений банк», передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;
статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом;
абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії;
статей 15, 15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії.
Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику», надано визначення основним поняттям щодо спірних правовідносин, а саме:
оптовий ринок електричної енергії України (далі - ОРЕ) - ринок, що створюється суб'єктами господарської діяльності для купівлі-продажу електричної енергії на підставі договору;
учасники оптового ринку електричної енергії України - суб'єкти господарської діяльності, які продають та купують електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору;
енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту;
алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі - поточні рахунки) - рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Відповідно до положень статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи, постачальники універсальних послуг, постачальники «останньої надії» та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Статтею 15 Закону України «Про електроенергетику» оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.
Відповідно до пункту 9.1 Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України, визначає зміст двох складових частин з яких складається алгоритм ОРЕ. Перша складова стосується порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих енергопостачальників (далі - Алгоритм постачальників), а друга складова стосується порядку розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника (далі - Алгоритм розподілу).
Відповідно до положень пункту 10.1.1. Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України, всі запропоновані зміни до Алгоритму Оптового ринку встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕКП.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що НКРЕКП уповноважене здійснювати заходи щодо встановлення алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих енергопостачальників та розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника.
В обґрунтування апеляційної скарги, як і в обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначив про те, що з 01.01.2019 року не має статусу енергопостачальника, що унеможливлює встановлення щодо нього відповідного алгоритму розподілу коштів.
З 11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», яким впроваджується нова модель ринку електричної енергії, та вводяться нові суб'єкти даного ринку, зокрема, такий суб'єкт як оператор системи розподілу.
Абзацом 1 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
Відповідно до абзацу 16 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII, діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснило заходи з відокремлення діяльності з постачання електричної енергії від її передачі шляхом створення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», на яке покладено виконання упродовж двох років функцій постачальника універсальних послуг.
Також судом встановлено, що до 01.01.2019 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Запорізької області, на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України від 04.09.1996 №74, а з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» є оператором системи розподілу (ОСР), відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415.
Згідно абзацу 22 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII, у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків: пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; за зобов'язаннями, пов'язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов'язаннями, пов'язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов'язаннями, пов'язаними з власними або придбаними цінними паперами.
Таким чином ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу, є правонаступником енергопостачальника, що здійснював господарську діяльність з постачання електричної енергії на території Запорізької області, та відповідно має виконати зобов'язання перед ДП «Енергоринок» у частині погашення заборгованості перед оптовим постачальником за електричну енергію куповану до 01.01.2019 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що НКРЕКП наділена повноваженнями затверджувати (встановлювати) алгоритм розподілу коштів для операторів систем розподілу, як правонаступників енергопостачальників, що здійснювали господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та вносити зміни до нього.
Щодо посилань Позивача на те, що розмір заборгованості перед ДП «Енергоринок», строк виконання яких настав на 31.01.2019 року, складав 11 450 645,88 грн., а строк виконання інших зобов'язань був розстрочений за судовими рішеннями, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що інформація про наявність заборгованості перед Оптовим постачальником за куповану електричну енергію відповідно до фінансових зобов'язань з оплати електричної енергії встановлюється на підставі наданої до НКРЕКП відповідним Оптовим постачальником інформації.
В матеріалах справи міститься лист ДП «Енергоринок» від 01.02.2019 року №01/29-2049, адресований НКРЕКП, в якому Регулятору надано інформацію щодо заборгованості ЕЗТ, у тому числі правонаступниками яких є ОСР, за куповану електричну енергію перед ДП «Енергоринок», яка виникла до 01.01.2019 року, станом на 01.02.2019 року, зокрема зазначено ПАТ «Запоріжжяобленерго» - 519 898 477,10 грн.
За таких обставин Відповідачем обґрунтовано встановлено алгоритм розподілу коштів виходячи із наявності за Позивачем заборгованості на суму 519 898 477,10 грн., оскільки розмір заборгованості визначається не НКРЕКП, а оптовим постачальником, яким в даному випадку виступає ДП «Енергоринок».
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 07 травня 2019 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року в адміністративній справі №280/705/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 31 липня 2019 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов