31 липня 2019 року м. Дніпросправа № 405/8768/18(2-а/405/254/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 12 квітня 2019 року у справі №405/8768/18(2-а/405/254/18) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Крутофал Максима Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови, визнаннядій протиправними, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 06 грудня 2018 року звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Крутофал Максима Олеговича згідно з яким просив:
- скасувати постанову відповідача від 29.11.2018 року серії ВР №021397 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
- закрити справу, в якій винесено постанову серії ВР №021397 №021397 на підставі ст. 293 і п. 6 ст. 247 КУпАП;
- визнати протиправними дії відповідача щодо вимагання шляхом тиску пред'явлення посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без обґрунтування доказами підозри у вчиненні правопорушення;
- визнати протиправними дії відповідача щодо вимагання пред'явлення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ситуації, в якій відсутнє оформлення ДТП чи складання протоколу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо занесення персональних даних позивача на папірець, зобов'язати відповідача знищити папірець з персональними даними позивача та надати докази знищення;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю юридичної допомоги;
- визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду справи на місці зупинки автомобіля;
- стягнути з відповідача на його (позивача) користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яка виявилася в моральних стражданнях, яких зазнав він (позивача) через протиправні дії відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 12 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції Крутофал Максима Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Суд, визнав протиправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №021397 від 29.11.2018 року, винесену відповідачем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України, - закрив. В іншій частині позов залишив без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме: надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року скаржник отримав 04 липня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги ОСОБА_1 не усунув.
Натомість, 01 липня 2019 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з заявою про відвід судді.
Заява обґрунтована тим, що у скаржника виникає сумнів в тому, що суддя Чередниченко В.Є. є неупередженим і чесним і буде об'єктивно розглядати справу, оскільки вважає, що дії судді не ґрунтуються на законі та спрямовані на затягування розгляду справи, відмову у доступі до правосуддя. Зазначає про те, що суддею не розглянуто клопотання зазначене в апеляційній скарзі про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, частиною 1 статті 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З аналізу вищезазначених норм слідує, що відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження в той час як питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі №405/8768/18(2-а/405/254/18) колегією суддів не постановлялася, а отже враховуючи положення частини 3 статті 39 КАС України подання заяви про відвід до такого відкриття не передбачено процесуальним законодавством.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що заява про відвід судді подана скаржником у цій справі не містить посилань на обґрунтовані, виняткові обставини, або оставини вказані у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, які б слугували підставою для відводу судді, доводи заяви фактично зводяться до незгоди скаржника з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи те, що подання заяви про відвід судді до відкриття провадження у справі не передбачено процесуальним законодавством, а також те, що заява про відвід судді подана скаржником у цій справі не містить посилань на обґрунтовані, виняткові обставини, або обставини вказані у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, які б слугували підставою для відводу судді, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність повернення без розгляду цієї заяви скаржнику.
Щодо доводів заяви про відвід судді в частині не розгляду суддею клопотання зазначеного в апеляційній скарзі про звільнення позивача від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені положеннями статті 296 КАС України.
Як вбачається з форми апеляційної скарги ОСОБА_1 на виконання пункту 5 частини 2 статті 296 КАС України, яка передбачає зазначення в апеляційній скарзі вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції скаржником на першій сторінці апеляційної скарги зазначено її вимоги до суду апеляційної інстанції, які полягають у скасуванні судового рішення від 12.04.2019 року частково і ухвалення нового судового рішення у відповідній частині, а саме: скасувати залишення судом першої інстанції без задоволення пунктів 3, 4, 5, 6 ,7, 8 позовних вимог; пункти 3, 4, 5, 6 ,7, 8 позовних вимог задовольнити.
При цьому, наступним пунктом апеляційної скарги позивач зазначає «…обґрунтування вимог…».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд не наділений повноваженнями надавати оцінку доводам та обґрунтованості апеляційної скарги, як наслідок не зазначення такого клопотання у прохальній частині апеляційної скарги стало підставою для ненадання йому оцінки, проте суд апеляційної інстанції не позбавлений права надати оцінку цьому клопотанню під час постановлення цієї ухвали.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Верховний Суд України у постановах від 13 грудня 2016 року у справі № 21-1410а16 та від 31 січня 2017 року у справі № 298/1232/15-а зробив правовий висновок щодо застосування положень законодавства, які регулюють відносини, пов'язані зі сплатою судового збору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, у цих рішеннях зазначено, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288, КпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору.
Тобто, позивач звільняється від сплати судового збору за оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288, КпАП, оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального).
При цьому, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача вчинених до, та при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди не є тотожними вимогам щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки є окремими позовними вимогами, які можуть розглядаються окремо від вимог щодо оскарження постанови.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що враховуючи відсутність встановлених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в частині позовних вимог, щодо вирішення яких позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції єдиною встановленою законом поведінкою суду апеляційної інстанції при отриманні такої апеляційної скарги є її залишення буз руху з наданням строку для усунення такого недоліку, що і було зроблено, а отже доводи зави про відвід судді відносно того, що дії судді не ґрунтуються на законі та спрямовані на затягування розгляду справи, та є відмовою у доступі до правосуддя є безпідставними.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 03 червня 2019 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чередниченка В.Є. повернути скаржнику без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №405/8768/18(2-а/405/254/18).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровоград від 12 квітня 2019 року у справі №405/8768/18(2-а/405/254/18) - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 31 липня 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко