31 липня 2019 року справа №360/3477/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Казначеєва Е.Г.
Компанієць І.Д.
розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року в адміністративній справі №360/3477/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати»; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі № 360/3477/18 - задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі №360/3477/18 - скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати»; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати» - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати компенсації ОСОБА_1 по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати».
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, в якій заявник просить роз'яснити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, а саме за який період повинна бути нарахована компенсація.
В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що відповідач всіляко затягує виконання зазначеного рішення, посилаючись на те, що не розуміє з якого періоду часу необхідно зробити розрахунок компенсації.
Позивач в заяві про роз'яснення судового рішення просив розгляд справи проводити за його відсутністю.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, матеріали справи, дійшов висновку, що зазначена заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Дослідивши зміст постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у зазначеній справі, суд зауважує, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 248, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у роз'ясненні постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року в адміністративній справі №360/3477/18.
Повне судове рішення складено 31 липня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 31 липня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць