31 липня 2019 року справа №360/3451/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 р. (повне судове рішення складено 21 травня 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/3451/18 (головуючий І інстанції суддя Є.О. Кисельова) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 30.10.2018 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення відповідача від 23.08.2018 року «Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов'язавши відповідача зарахувати до його пільгового підземного стажу (тобто до стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) наступні періоди його роботи: з 12.08.1991 року по 18.11.1993 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 01.03.1994 року по 15.08.1997 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 20.01.1998 року по 08.02.1999 року у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля» (1р.0м.19д.), та період роботи з 09.02.1999 року по 24.09.1999 року у якості начальника зміни, пов'язаного з підземними роботами шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля» та здійснити з дати призначення пенсії, тобто з 18.12.2017 року, перерахунок розміру призначеної йому пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-9).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 176-181).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 188-192).
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що всі оригінали довідок, виписок з наказів, особових карток з кадрового обліку тощо, які підтверджують факт проведення атестації робочих місць та роботу під землею, знаходяться у пенсійній справі позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони до судового засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що надані позивачем копії документів не можуть бути прийняті судом, оскільки неможливо встановити їх походження та перевірити достовірність інформації, яку вони містять.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.06.1996 Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.10-11).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 812/987/18 позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 29.12.2017 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 .
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2017 про призначення пенсії (а.с. 51-61).
Рішення Луганського окружного адміністративного суду набрало законної сили 30.07.2018.
Згідно протоколу № 1835 від 24.08.2018, позивачу було призначено пенсію за віком з 18.12.2017 у розмірі 3044,49 грн. (зв. б. а.с. 72).
15.08.2018 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії.
23.08.2018 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» громадянину ОСОБА_1 (далі - Рішення від 23.08.2018) (а.с. 12-13).
Виходячи із змісту рішення від 23.08.2018, відповідач вказав, що ОСОБА_1 на час звернення має загальний стаж роботи 27 років 19 днів, в тому числі на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 10 років 01 місяць 23 дні. До заяви щодо перерахунку пенсії позивач надав довідки, уточнюючі пільгову роботу з 22.08.1992 по 18.11.1993 та з 01.03.1994 по 15.08.1997 на шахті «Річна» «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» № 01-961-01-962 від 09.07.2018, адреса в яких зазначена м. Торез, п. Рассильне, з 20.01.1998 по 24.09.1999 на шахті «Фащівська» ДП «Луганськвугілля» № 179 від 09.07.2018, адреса зазначена Перевальський район.
Зарахувати ці періоди роботи згідно довідок до пільгового стажу роботи немає підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 за № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого органи, посадові особі і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення, документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який спрямовано на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів є Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VII (далі - Закон України № 345-VII).
Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (стаття 1 Закон України № 345-VII).
Положеннями статті 8 Закону України № 345-VII передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
При цьому, нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).
Пунктом 4.7. Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Зі спірного рішення від 23.08.2018 року вбачається, що загальний стаж роботи позивача склав 27 років 19 днів, в тому числі пільговий стаж - 10 років 01 міс 23 дні. До стажу роботи на пільгових умовах зараховано за рішенням Луганського окружного адміністративного суду періоди роботи з 08.01.1991 року по 19.04.1991 року на шахті «Запорізька» в/о «Донбасантрацит» та з 12.08.1991 року по 21.08.1992 року на шахті «Річна» в/о «Торезантрацит», з 11.04.2007 року по 23.08.2014 року на шахті «Золоте» згідно довідок № 627-631 від 21.12.2017 року виданих ВП шахта «Золоте», з 27.05.2016 року по 18.12.2017 року на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» згідно довідок № 182-184 від 18.12.2017 року, виданих ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням періодів простоїв, проходження медогляду тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.
Таким чином, спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та відмови у врахуванні до пільгового підземного стажу позивача періоди його роботи з 22.08.1992 року по 18.11.1993 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 01.03.1994 року по 15.08.1997 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 20.01.1998 року по 08.02.1999 року у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля» та період роботи з 09.02.1999 року по 24.09.1999 року у якості начальника зміни, пов'язаного з підземними роботами шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля».
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 , зокрема, його:
- 08.01.1991 прийнято на роботу на шахту "Запорізька" виробничого об'єднання "Донбасантрацит" електрослюсарем підземним II розряду з повним робочим днем під землею;
- 19.04.1991 звільнено в зв'язку з закінченням виробничої практики;
- 12.08.1991 прийнято на роботу на шахту "Річна" виробничого об'єднання "Торезантрацит" підземним електрослюсарем IІІ розряду з повним робочим днем під землею;
- 01.10.1992 переведено підземним електрослюсарем ІV розряду з повним робочим днем під землею;
- 18.11.1993 звільнено за власним бажанням;
- 29.11.1993 прийнято на роботу на Краснолуцьке ШБУ № 2 треста "КУС" підземним гірником І розряду з повним робочим днем під землею;
- 16.02.1994 звільнено за власним бажанням;
- 01.03.1994 прийнято на роботу на шахту "Річна" виробничого об'єднання "Торезантрацит" електрослюсарем підземним ІV розряду з повним робочим днем під землею;
- 01.04.1995 переведено на посаду електрослюсаря підземного V розряду з повним робочим днем під землею;
- 01.10.1995 шахту "Річна" перейменовано в шахтоуправління "Волинське";
- 15.08.1997 звільнено за власним бажанням;
- 20.01.1998 прийнято на роботу на шахту "Фащівська" виробничого об'єднання "Ворошиловградвугілля" гірничим майстром підземним, зайнятим повний робочий день під землею;
- 09.02.1999 - переведено начальником зміни, пов'язаний з підземними роботами;
- 24.09.1999 звільнено за власним бажанням;
- 02.12.1999 прийнято на роботу на шахту "Краснокутська" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
- 02.03.2000 звільнено за власним бажанням (а.с. 14-22).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались наступні документи:
- особова картка за формою Т-2 за період роботи з 12.08.1991 по 18.11.1993 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит» (а.с .23);
- копію особової картки за формою Т-2 за період роботи з 01.03.1994 по 15.08.1997 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» (а.с.24);
- копію довідки про підтвердження пільгового підземного стажу від 09.07.2018 № 121 від 09.07.2018 (а.с.25);
- копію довідки про підтвердження пільгового підземного стажу від 09.07.2018 № 122 від 09.07.2018 (а.с.26);
- лист № 01/14-57 від 10.07.2018 (а.с.27);
- копію наказу від 09.03.1994 № 18/К (а.с.28-31);
- копію наказу від 13.08.1997 № 80/К (а.с.32-36);
- копію довідки від 09.07.2018 (а.с.37);
- копію наказу про проведення атестації на шахті «Річна» № 417 від 29.12.1994 (а.с.38-40);
- копію наказу № 39 від 14.08.1991 (а.с.41);
- копію наказу від 19.11.1993 № 97/К (а.с.42);
- копію особової картки за формою Т-2 за період роботи на шахті «Фащівська» (а.с.43);
- копію довідки від 29.05.2018 № 114 (а.с.44);
- копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних засобів у ній від 09.07.2018 № 179 (а.с.45);
- копію довідки від 09.07.2018 (арк.спр.46);
- копію наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 362-а від 01.10.1999 (а.с.47);
- копію наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 214 від 25.04.1996 (а.с. 49).
З урахуванням наведеного, вбачається, що позивач у спірні періоди працював на вищевказаних періодах повний робочий день на підземних роботах.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень": пунктом "а" у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
За унормуванням пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Приписами пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
У свою чергу, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).
Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 4.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Суд зазначає, що аналіз положень Закону № 1058-IV та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.
Як вже зазначалось раніше, позивачем надавались копія наказу про проведення атестації на шахті «Річна» № 417 від 29.12.1994; копія наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 362-а від 01.10.1999; копія наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 214 від 25.04.1996 (а.с. 38-40, 47, 49).
За таких обставин, позивач надав документи, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що вказані копії документів не можуть бути прийняті, оскільки без дослідження оригіналів вказаних документів неможливо встановити їх походження та перевірити інформацію, яку вони містять, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Абзацом 2 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Донецьк та м. Луганськ. Дію зазначеного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.
Вищевказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Луганськ та м. Донецьк є територією проведення антитерористичної операції.
Суд звертає увагу на те, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади. На теперішній час на законодавчому рівні відсутня така обов'язкова умова як перереєстрація підприємств на територію підконтрольну українській владі.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14 враховується судом при розгляді даної справи.
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою , недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в спірних довідках, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались, підприємством не відкликані.
Крім того, як зазначалось раніше, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 812/987/18, яке набрало законної сили 30.07.2018, встановлено, що відповідно до записів в трудові книжці позивача у спірний період ОСОБА_1 перебував на посадах, які дають йому право на дострокове пенсійне забезпечення (а.с. 51-61).
Відповідно до частини 2 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 23.08.2018 року з підстав непідтвердження уточнюючими довідками підприємств періодів роботи позивача, оскільки надані довідки видані на тимчасово окупованій території України, є протиправним.
Частиною 1 статті Закону України від 15.04.2014 за № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Тобто, норми даного закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З урахуванням зазначеного, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є необхідним скасування рішення відповідача від 23.08.2018 року та зобов'язання останнього зарахувати до пільгового підземного стажу позивача наступні періоди його роботи: з 22.08.1992 року по 18.11.1993 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 01.03.1994 року по 15.08.1997 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 20.01.1998 року по 08.02.1999 року у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля» та період роботи з 09.02.1999 року по 24.09.1999 року у якості начальника зміни, пов'язаного з підземними роботами шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля».
Разом з тим, ч. 4 ст. 45 Закону 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивач звернувся з заявою про перерахунок 15.08.2018 року, тому перерахунок потрібно здійснити з 1 серпня 2018 року.
На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що приймаючи спірне рішення він діяв правомірно.
За унормуванням ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, є:
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 311, 315, ч. 1 п. 4 ст. 317, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 р. у справі № 360/3451/18 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.08.2018 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди його роботи: з 22.08.1992 року по 18.11.1993 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 01.03.1994 року по 15.08.1997 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об'єднання «Торезантрацит», з 20.01.1998 року по 08.02.1999 року у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля» та період роботи пов'язаний з підземними роботами з 09.02.1999 року по 24.09.1999 року у якості начальника зміни шахти «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, м. Попасна, Луганська обл, вул. Шкільна 2, код ЄДРПОУ 21792608) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.)
Встановити Управлінню Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області місячний строк на подачу до Луганського окружного адміністративного суду звіту про виконання цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 липня 2019 року.
Судді Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко