30 липня 2019 року справа №2а/1270/2455/2012
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Коробкової Х.О., представника Головного управління ДФС у Луганській області Ікешової А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (повний текст складено 28 березня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 2а/1270/2455/2012 (суддя І інстанції - Ірметова О.В.) за заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, -
20.03.2019 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
В обґрунтування заяви зазначено, що постановою державного виконавця від 05 вересня 2016 року у справі № 2а/1270/2455/2012, позов публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню задоволено частково.
До 31 грудня 2017 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебував на обліку в Харківському управлінні і за цей період не надходив для виконання виконавчий лист, щодо внесення заяви до Реєстру на відшкодування ПДВ на рахунок ПАТ «Луганськтепловоз» за жовтень 2011 року на суму 26 662 443,00 грн.
Офіс великих платників податків ДФС на теперішній час не має можливості внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на суму 26 662 443,00 грн на розрахунковий рахунок ПАТ «Луганськтепловоз», так як його було передано до іншої ДПІ.
На підставі викладеного заявник просив замінити боржника у виконавчому провадженні з Офісу ДФС на ГУ ДФС у Луганській області.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі № 2а/1270/2455/2012 у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню - відмовлено.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки функції з адміністрування податків є функціями ГУ ДФС у Луганській області, вжиття заходів щодо внесення до Реєстру необхідних відомостей до органу ДКСУ про повернення надміру сплачених коштів, належать також до компетенції ГУ ДФС у Луганській області, як до контролюючого органу.
ГУ ДФС у Луганській області на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник ГУ ДФС у Луганській області.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в частині, зокрема, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 (том 1 а.с. 174-175).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за жовтень 2011 року. Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за жовтень 2011 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (том 1 а.с. 156-160).
У справі 05.09.2016 видано виконавчий лист, що підтверджено його копією, наявною у матеріалах справи.
Постановою державного виконавця від 20.12.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 53158464 з виконання цього виконавчого листа, що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження (том 3 а.с. 74).
Заявником зазначено, що відповідно до наказу Державної Фіскальної служби України від 26.09.2017 № 632 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік" з урахуванням змін, внесених наказом Державної Фіскальної служби України від 29.12.2017 № 884, платники податків, зокрема й ПАТ "Луганськтепловоз" не включені до Реєстру ВПП на 2018 рік та підлягають переведенню до ДПІ за місцезнаходженням.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
З вищеописаних доказів, наявних в матеріалах справи, слідує, що обов'язок виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі № 2а/1270/2455/2012, яка набрала законної сили з 25.05.2018, цим судовим рішення покладений на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України.
ПАТ "Луганськтепловоз" до 31.12.2017 перебував на обліку як платник податків в Харківському управлінні Офісу ДФС. Після 31.12.2017 переданий на облік як платник податків до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
Разом з тим, ані на час передачі ПАТ "Луганськтепловоз" на облік до іншого контролюючого органу, ані на час розгляду та вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі № 2а/1270/2455/2012 Харківським управлінням Офісу ДФС у добровільному та примусовому порядках не виконана.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його статтею 19-3, згідно із підпунктами 19-3.1.1-19-3.1.4 пункту 19-3.1 якої, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Функції контролюючих органів визначено статтею 19-1 Податкового кодексу України.
Повноваження ж щодо підготування за заявою платника висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, пунктом 43.5статті 43 Податкового кодексу України надано саме контролюючим органам.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, передбачено, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, якi розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Пунктом 1.5 Порядку № 1588 визначено, що переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у випадках, зазначених у цьому пункті, а також у разі, якщо законодавством встановлені інші випадки, коли місце обліку платника податків не відповідає його місцезнаходженню, здійснюється у порядку, визначеному розділом Х цього Порядку.
Згідно з пунктом 10.10 Порядку № 1588 зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.
При цьому, пунктом 10.14 Порядку № 1588 визначено, що після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;
повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
Відповідно до пункту 10.20 Порядку № 1588, якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у пункті 10.14 цього розділу, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.
Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур.
За визначенням статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вище викладені правові норми суд дійшов висновку, що справа адміністративного судочинства може вважатися закінченою виключно після закінчення її завершальної стадії - виконавчого провадження.
Відповідно, до завершення справи адміністративного судочинства платник податків має перебувати на обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням з ознакою обліку за неосновним місцем обліку.
Єдиним виключенням з такого правила є заміна такого контролюючого органу, як сторони в адміністративній справі, іншим контролюючим органом.
Заміна сторони відповідача в адміністративній справі № 2а/1270/2455/2012 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на будь який інший контролюючий орган, зокрема й на ГУ ДФС у Луганській області, не здійснювалася.
На час вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі №2а/1270/2455/2012 набрало законної сили, тобто закінчено процедуру оскарження, та не виконано, виконавче провадження № 53158464 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/2455/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом 05 вересня 2016 року триває.
Таким чином, до завершення справи адміністративного судочинства платник податків має перебувати на обліку у контролюючому органу за попереднім місцезнаходженням з ознакою обліку за неосновним місцем обліку.
Для цього у контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням згідно з пунктом 10.20 Порядку № 1588 залишаються оригінали документів, необхідні для проведення відповідної процедури адміністрування.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" Порядку ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних і інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до інтегрованих карток платника, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а тому твердження представника Харківського управління Офісу ДФС, що передача реєстраційної частини облікової справи платника податків ПАТ "Луганськтепловоз" унеможливлює виконання рішення суду за попереднім місцем обліку, є необґрунтованим.
Вище викладений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 804/3655/18 та від 24 січня 2019 року у справі № 819/346/16.
Суд вважає за необхідне зауважити, що абзацом першим частини п'ятим статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник змінив.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В розумінні наведених положень суд дійшов висновку, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, оскільки, як вище вказано, передача ПАТ "Луганськтепловоз" як платника податків до іншого контролюючого органу жодним чином не свідчить й про перехід обов'язку щодо виконання судового рішення від Офісу ДФС до іншого контролюючого органу. Навпаки положеннями пункту 10.14 Порядку № 1588 підтверджено, що такий обов'язок зберігається за тим контролюючим органом, який був стороною у справі.
Що стосується тверджень заявника щодо публічного правонаступництва, яке відбулося внаслідок передачі ПАТ "Луганськтепловоз" як платника податків до іншого контролюючого органу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
За змістом частини третьої статті 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина друга статті 104 Цивільного кодексу України).
За приписами частини п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, жодних підстав правонаступництва в розумінні статті 104 Цивільного кодексу України заявником не надано, відсутність наслідків правового характеру доводить відсутність публічного правонаступництва в розумінні статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 379 цього кодексу.
Суд зазначає, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні № 53158464 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/2455/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом 05 вересня 2016 року з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Головне управління ДФС у Луганській області.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі № 2а/1270/2455/2012 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі № 2а/1270/2455/2012 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 30 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.В.Сіваченко