30 липня 2019 року справа №200/534/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,
секретар судового засідання - Святодух О.Б.,
за участі представника відповідача Сенникова А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 р. у справі № 200/534/19-а (головуючий І інстанції Голуб В.А., складене в повному обсязі 23.04.2019р. в м.Слов'янськ Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004921200 від 30.09.2016 року, -
Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» (далі - позивач, ПАТ «Бердянський машинобудівний завод») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.09.2016 року № 0004921200 на суму 3784 грн. 67 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що порушено порядок та процедуру призначення та проведення камеральної перевірки, внаслідок чого висновки такої перевірки не можуть слугувати підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0004921200 від 30.09.2016 року (а.с. 4-9).
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 р. у справі № 200/534/19-а позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0004921200 від 30.09.2016 року, яке винесене Приватному акціонерному товариству «Бердянський машинобудівний завод» на загальну суму 3784, 67 грн. (а.с. 84-86).
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає що, судом не повно з'ясовано усі обставини справи, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що статтею 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. На підставі п.86.2 ст.86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків. Відповідно до п. 203.2 статті 203 ПКУ сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації (а.с. 90-91).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник позивача до суду не прибув.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ПАТ «Бердянський машинобудівний завод», зареєстрований в якості юридичної особи, включений до ЄДРПОУ за номером 32954692 та перебуває на обліку платників податків в Мангуській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1 (а.с.10-13).
Посадовими особами Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі ст. 19-1 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість ПАТ «Бердянський машинобудівний завод» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.08.2016 року № 495/05-40-12/32954692 (а.с.18), згідно висновків якого позивачем порушено терміни сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме за:
- податковою декларацією з ПДВ від 16.06.2015 року, дата операції 05.08.2016 року - 01.07.2015 року, кількість днів затримки - 402 дні, розмір штрафу - 20 %, сума сплати - 2309,50 грн., нарахований штраф - 461,90 грн (а.с.22-23);
- податковою декларацією з ПДВ від 16.06.2015 року, дата операції 15.07.2016 року - 01.07.2015 року, кількість днів затримки - 381 день, розмір штрафу - 20 %, сума сплати - 2322,50 грн., нарахований штраф - 464,50 грн (а.с.22-23);
- податковою декларацією з ПДВ від 10.07.2015 року, дата операції 05.08.2016 року - 31.07.2015 року, кількість днів затримки - 372 дні, розмір штрафу - 20 %, сума сплати - 4740,00 грн., нарахований штраф - 948 грн (а.с.24-25);
- податковою декларацією з ПДВ від 20.08.2015 року, дата операції 05.08.2016 року - 31.08.2015 року, кількість днів затримки - 341 день, розмір штрафу - 20 %, сума сплати - 6442,00 грн., нарахований штраф - 1288,40 грн (а.с.26-27);
- податковою декларацією з ПДВ від 20.05.2015 року, дата операції 15.07.2016 року - 31.05.2015 року, кількість днів затримки - 412 днів, розмір штрафу - 20 %, сума сплати - 3109,53 грн., нарахований штраф - 621,87 грн (а.с.20-21).
30 вересня 2016 року на підставі акту камеральної перевірки від 18.08.2016 року № 495/05-40-12/32954692 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення - № 0004921200, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 3 784, 67 грн (а.с.19).
Вказані обставини не заперечується сторонами.
Правомірність прийняття контролюючим органом вищевказаного податкового повідомлення-рішення є спірним питанням даної справи.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації податковим органом владних управлінських функцій.
За змістом статей 54, 58 Податкового кодексу України підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року відповідачем проведено 18 вересня 2016 року.
Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами п.п.75.1.1 наведеної норми, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Тобто, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
У відповідності до вимог п.п. 75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
З 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: "предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".
Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Таким чином, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральну перевірку, при проведенні якої підлягають перевірці дані, задекларовані платником податків у поданій ним до податкового органу податковій звітності.
Під час проведення камеральної перевірки (в редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов'язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відтак акт перевірки у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладену у постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/778/17.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004921200 від 30.09.2016 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 р. у справі № 200/534/19-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 липня 2019 року.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді І.Д. Компанієць
Е.Г. Казначеєв