30 липня 2019 року справа №360/480/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
за участю секретаря судового засідання Макаренко А.С.
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ з розгляду питань, пов'язаних з установленням статусу учасника бойових дій, учасників війни на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Борзаниця С.В.) від 03 квітня 2019 року, повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року, по справі №360/480/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання незаконним та скасування рішення від 21.09.2018 № 3/ІV/ХІІІ/2 про надання позивачу статусу учасника війни; зобов'язання комісію повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року позовні вимоги задоволені, визнано незаконним та скасовано рішення від 21.09.2018 року №3/ІV/ХІІІ/2 про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни; зобов'язано повторно розглянути надані документи та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було відмовлено у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій, оскільки відсутні належні документи на підтвердження безпосередньої участі його у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Відповідач, у судове засідання не прибув, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач у період з 03.08.2005р. по 17.11.2014р. проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах атестованого складу.
Згідно довідок Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 16.01.2018р. № А-11383 та від 28.12.2018р. № А-14551 старший лейтенант міліції ОСОБА_1 з 18.08.2014р. по 17.11.2014 р. безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області, перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Ленінського районного відділу Луганського міського управління ГУМВС в Луганській області із спеціальним званням старший лейтенант міліції. (а.с. 20-21).
Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Луганській області в березні 2018 року були направлені матеріали до комісії МВС щодо позивача для надання йому статусу учасника бойових дій.
Комісією МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни було прийняте рішення від 21.09.2018р. № 3/IV/XIII/2 про надання позивачу статусу учасника війни, а не учасника бойових дій.
З витягу з протоколу №3 від 21.09.2018р. засідання комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни вбачається, що наведене рішення прийнято відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 3 Розділу ІІ Положення про комісію МВС затвердженого наказом МВС України від 26.08.2016 року №868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2016 року №1271/29401, оскільки, відсутні докази про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.
У витязі з протоколу зазначено, що до матеріалів долучений лист Штабу АТЦ при СБУ від 07.05.2018р. № 33/7-4134, відповідно до якого позивач у вказаний період наказами керівника АТЦ при СБУ персонально до проведення АТО не залучався.
До матеріалів долучена архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.06.2018р. № 179/1/7184, якою підтверджено включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.22-24).
Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII (далі Закон N 3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно статті 5 цього Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону N 3551-XII (в редакції, чинної на дату перебування позивача в районах проведення АТО) визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедура надання статусу учасникам бойових дій, регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 413 (далі - Порядок №413).
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
Для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
Пунктом 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДФС.
Відповідно з абзаців першого та другого пункту 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
Згідно з пунктом 8 Порядку у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.
У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку.
Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року № 868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за № 1271/29401 (далі Порядок № 868), згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ якого основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: 1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; 2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС; 5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання; 6)приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; 7)приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; 8)повторно розглядати за рішенням Міністерства внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.
За приписами п. 4 розділу ІІ Порядку № 868 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: - відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; - надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення;- виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
У розділі III Порядку № 868 встановлені особливості надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції, згідно пункту 1 якого комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
За приписами пункту 2 розділі III Порядку № 868 підтвердними документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.
Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є відповідні документальні підтвердження вказаного, якими, згідно з пункту 2 Порядку N 413, є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Комісією МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, були розглянуті надіслані ГУМВС України в Луганській області матеріали для визнання позивача учасником бойових дій, зокрема:
- наказ АТЦ при СБУ від 13.12.2014р. № 98 , згідно витягу з якого позивач в період з 18.08.2014р. по 17.11.2014р. перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань;
- архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.06.2018р. № 179/1/7184, якою підтверджено включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- лист Штабу АТЦ при СБУ від 07.05.2018 р. № 33/7-4134, відповідно до якого позивач в період з 18.08.2014 р. по 17.11.2014 р. наказами керівника АТЦ при СБУ персонально до проведення АТО не залучався.
Статтею 13 Закону України від 20 березня 2003 року №638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, чинної у спірний період) визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Згідно довідок Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 16.01.2018р. № А-11383 та від 28.12.2018р. № А-14551 позивач в період з 18.08.2014р. по 17.11.2014 р. безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.
Наведені довідки видані на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014р. № 98.
В матеріалах справи міститься витяг з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014р. № 98, згідно якого позивач в період з 18.08.2014р. по 17.11.2014р. перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань (арк.справи 71).
Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.06.2018р. № 179/1/7184 також підтверджено включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.
Водночас, доказів про залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення під час звернення до Міністра внутрішніх справ України позивачем не надано. Іншого з матеріалів справи не вбачається.
Згідно листа Штабу АТЦ при СБУ від 07.05.2018 р. № 33/7-4134 позивач в період з 18.08.2014 р. по 17.11.2014 р. наказами керівника АТЦ при СБУ персонально до проведення АТО не залучався.
Колегія суддів вважає, що зарахування позивача до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО.
Жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, як того вимагає пункт 4 Порядку №413, позивачем не надано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що за відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, відповідачем правомірно було прийнято рішення від 21.09.2018р. № 3/IV/XIII/2.
Під час розгляду справи позивач не надав додаткових документів на підтвердження безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Суд наголошує на тому, що у разі наявності відповідних документів щодо залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, він не позбавлений можливості повторно звернутись із заявою про отримання статусу учасника бойових дій.
З урахуванням викладенного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ в особі комісії Міністерства внутрішніх справ з розгляду питань, пов'язаних з установленням статусу учасника бойових дій, учасників війни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі №360/480/19 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі №360/480/19 - скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання незаконним та скасування рішення від 21.09.2018 року № 3/ІV/ХІІІ/2 про надання позивачу статусу учасника війни; зобов'язання комісію повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 липня 2019 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 30 липня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко