30 липня 2019 року справа №200/6681/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) від 25 червня 2019 року (повний текст рішення складено 25 червня 2019 року) у справі № 200/6681/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії щодо припинення виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства третьої групи з 01.05.2018 року; зобов'язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу особі з інвалідністю з дитинства третьої групи за період з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії щодо припинення виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 (включно); зобов'язано нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу особі з інвалідністю з дитинства за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 (включно).
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що згідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затв. Постаною КМУ від 08.06.2016 року №365, соціальні виплати припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.10.2011 року.
Відповідно до довідки від 29.05.2018 НОМЕР_2 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .
З вересня 2015 року позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради як одержувач державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства 3 групи, яка призначена згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».
Розпорядженням Краматорського УСЗН від 18 червня 2018 року відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства з 01.05.2018 року на підставі протоколу комісії від 06.06.2018 року №88, в якому йдеться посилання на скасування довідки внутрішньо переміщеної особи.
15 серпня 2018 року та 20 вересня 2018 року розпорядженнями Краматорського УСЗН відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства з 01.05.2018 року та з 01 вересня 2018 року відповідно посилаючись на п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщенім особам» № 365 від 08.06.2016 року.
Рішенням відповідача від 20 листопада 2018 року призначена виплата допомоги по інвалідності.
Спірним питанням є невиплата державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства за період з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року (включно).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 16 листопада 2000 року № 2109-III (далі - Закон № 2109-III) відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
Так, згідно зі статтею 1 Закону № 2109-III право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Статтею 4 вказаного Закону визначено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи
У відповідності до приписів статті 6 Закону № 2109-III виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особи з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.
У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.
У відповідності до статті 10 Закону № 2109-III державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Державна соціальна допомога, яка призначена на дитину з інвалідністю віком до 18 років, виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги.
Підстави припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги визначені у статті 14 Закону № 2109-III.
Так, виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
При зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.
Суд звертає увагу, що відповідач припинив виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.
Проте, Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» не містить такої підстави для припинення виплати допомоги, як скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Більш того, рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є рішенням та не може бути підставою для відмови у призначенні допомоги в розумінні вказаного Закону.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 226/318/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 243/6956/17.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №200/6681/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №200/6681/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 30 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 30 липня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко