ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2019 року № 640/8366/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку призначеної позивачу пенсії з урахуванням всіх сум складових грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені в останні 24 місяці служби перед звільненням, за період з 01.04.2015 року по 31.03.2017 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивача із урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені в останні 24 місяці служби перед звільненням, за період з 01.04.2015 року по 31.03.2017 року, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; премія згідно ст. 27 ДС ЗСУ; винагорода за тривалу безперервну військову службу), які зазначені в довідках Військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2019 року та 25.03.2019 року, та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу перерахованої, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, підвищеної пенсії без урахування доплат до попереднього розміру його пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, а саме: надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10%;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням всіх складових, які входили до її попереднього розміру (до перерахунку пенсії, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103), а саме: надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10% - починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є військовим пенсіонером, з 31.03.2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Позивач зазначає, що основний розмір призначеної йому пенсії становить 65% грошового забезпечення відповідної посади.
Ухвалою суду від 28.05.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
ГУ ПФУ в місті Києві скористалося своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та 11.06.2019 року подало відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві.
Також, на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2019 року, пенсійним органом надано суду належним чином завірені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини встановлені судом:
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, починаючи з 31.03.2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
За даними грошового атестату Серії ЗУ № 355991 ОСОБА_1 працював у Центральному науково-дослідному інституті Збройних Сил України на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу. Посадовий оклад позивача складав 1460 грн., оклад за військовим званням 130 грн., надбавка за вислугу років 40%, щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань (ВОВЗ) - 50%; надбавка за таємність - 15 %; доплата за науковий ступінь - 15%, премія - 380%; ЩДГВ - 60% (а.с.34).
Після призначення пенсії позивачу, відповідачем було проведено її перерахунок, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.
20.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в місті Києві з заявою про проведення перерахунку пенсії, так як її розмір зменшився після проведеного перерахунку, адже пенсійним органом не було враховано усіх складових, які входили до попереднього розміру пенсії позивача.
Листом № 47941/03 від 07.03.2019 року ГУ ПФУ в місті Києві повідомило позивача про відмову у задоволенні заяви, з посиланням на те, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, для перерахунку пенсії не враховуються. Крім того, відповідачем зазначено що пенсія позивача призначена відповідно до норм чинного законодавства (а.с.50).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 22 вересня 2010 року № 889 питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Водночас премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» видів грошового забезпечення. Дії відповідача, які виразилися в неврахуванні зазначених виплат при розрахунку пенсії позивача, вчинені законно та обґрунтовано, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 березня 2019 року у справі № 522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а, від 05 квітня 2019 року у справі № 552/4875/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку призначеної позивачу пенсії та зобов'язання останнього здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії позивача із урахуванням сум складових грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені в останні 24 місяці служби перед звільненням, за період з 01.04.2015 року по 31.03.2017 року, а саме: щодо щомісячної додаткової грошової винагороди підлягають задоволенню.
Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивача із урахуванням складових грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені в останні 24 місяці служби перед звільненням, а саме: одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; премія згідно ст. 27 ДС ЗСУ; винагорода за тривалу безперервну військову службу), які зазначені в довідках Військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2019 року та 25.03.2019 року, та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, не є щомісячними і не мають систематичного характеру, їх розмір не є фіксованим, а тому вони не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням всіх складових, які входили до її попереднього розміру (до перерахунку пенсії, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103), а саме: надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10% - починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. N 45 (далі - Порядок №45), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Зазначена, чинна на момент здійснення перерахунку позивачу пенсії, редакція п.5 Порядку №45 відповідає п.1 Постанови №103, якою, зокрема, передбачено перерахувати відповідні пенсії, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби.
Пенсія позивача була перерахована ГУ ПФУ в м. Києві на підставі довідки Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України № ФА 155749 від 19.03.2018 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 року, яка включає посадовий оклад, оклад за військовим званням (підполковник) та надбавку за вислугу років (50%), у розмірах, визначених Постановою КМУ №103. Зазначене підтверджується копією довідки, яка міститься в матеріалах справи та надана відповідачем разом з копією пенсійної справи позивача.
В свою чергу, правомірність пунктів 1, 2 Постанови №103 і вищевказаної редакції пункту 5 Порядку № 45 та їх відповідність правовим актам вищої юридичної сили вже була предметом судового розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року № 826/3858/18, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, встановлено наступне.
«Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахування коефіцієнтів, визнано такою що втратила чинність Постанова КМУ №1294.
Отже, частина третя статті 43 Закон №2262-ХІІ передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № рп-4/2015) констатував: «Аналіз наведених положень Закону (2262-ХІІ) вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63)».
Також в даному Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Верховний Суд України також у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 вказав на те, що будь-які надбавки, підвищення, доплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, суд доходить висновку, що пункти 1, 2 спірної Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.
Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Відтак, вище вказані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача.
При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведене, суд вважає, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.».
Суд враховує вказані висновки, обставину визнання рішенням суду, яке набрало законної сили, зазначених нормативно-правових актів протиправними та нечинними.
Правовими положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України регламентовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10% мають бути включені до складу грошового забезпечення позивача, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до ч. 2, ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог, згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була нарахована та виплачена в останні 24 місяці служби перед звільненням, за період з 01.04.2015 року по 31.03.2017 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), виходячи з 65 % грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2019 року № 172/58/93, починаючи з 01.04.2017 року.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, підвищеної пенсії без урахування доплат до попереднього розміру його пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, а саме: надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10%.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 20%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 64%, премії у розмірі 10%, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда