ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2019 року № 826/13864/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови № 282-ЦА-УП-Е від 25.06.2018 року,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тексту - суд) звернулося Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича (далі по тексту - позивач) з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач, Комісія) про визнання протиправною та скасування постанови №282-ЦА-УП-Е від 25.06.2018 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПAT «РОДОВІД БАНК».
Ухвалою суду від 07.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на відсутність складу правопорушення на ринку цінних паперів, що передбачало її закриття і .у зв'язку з цим безпідставність винесення оскаржуваної постанови. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачем не враховано повідомлення від Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України про те, що ПАТ «РОДОВІД БАНК», як представник сторони кримінального провадження, не має права розголошувати інформацію, що стосується позову, який розглядається в Окружному суді м. Нікосія по справі №1052/2015, оскільки вказане є відомостями досудового розслідування та надання дозволу на їх розголошення є недопустимим. Також позивач посилається на те, що відповідач притягнув його до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення - не розкриття та не розміщення в повному обсязі інформації - двічі: постановою
№597-ЦА-УП-Е від 20.12.2017 та оскаржуваною постановою.
20.11.2018 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначив, що Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням Комісії від 03.12.2013 №2826, передбачає розкриття інформації та її розміщення не в повному обсязі на власному веб-сайті ПАТ «РОДОВІД БАНК» та розміщення не в повному обсязі інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про сам факт наявності судових справ (дата відкриття провадження у справі, сторони, зміст та розмір позовних вимог, найменування суду, в якому розглядається справа, поточний стан розгляду), а не відомостей досудового розслідування. Подвійне притягнення до відповідальності позивача відсутнє, оскільки постановою №597-ЦА-УП-Е від 20.12.2017 та оскаржуваною постановою були застосовані різні санкції за різні правопорушення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
25.06.2018 року уповноваженою особою Комісії прийнято постанову №282-ЦА-УП-Е, якою за порушення, визначене у пункті 5 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні», а саме розміщення не в повному обсязі на власному веб-сайті (www.rodovidbank.com) регулярної річної інформації за 2015-2016 роки, на підставі пункту 5 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні» та підпункту 2.1 пункту 2 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Комісії від 16.10.2012 № 1470 застосовано у відношенні ПАТ «РОДОВІД БАНК» фінансову санкцію у вигляді попередження.
Вказану постанову прийнято на підставі акту №126-ЦА-УП-Е від 16.03.2018 року про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено наступне.
Комісія, керуючись статтею 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» (далі по тексту - Закон, в редакції Закону, що діяв на момент винесення оскаржуваної постанови), здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами контролюючим органам.
Відповідно до пунктів 10-2, 10-3, 15 частини 2 статті 7 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює контроль за розміщенням регульованої інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку;
здійснює контроль за достовірністю, зрозумілістю, узгодженістю та повнотою фінансової звітності учасників фондового ринку, її відповідності, у тому числі за міжнародними стандартами фінансової звітності;
встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.
Пункт 8 частини 1 статті 8 Закону визначає, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що здійснюється емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 4 ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі по тексту - Закон № 3480-IV) Регульована інформація розкривається у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, крім випадку, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Якщо інше не передбачено законодавством, регульована інформація також розкривається шляхом розміщення її на власному веб-сайті учасника фондового ринку.
Регульована інформація розкривається приватними акціонерними товариствами (у разі якщо щодо цінних паперів такого товариства не здійснювалася публічна пропозиція) виключно шляхом її розміщення на власному веб-сайті та шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з пунктом 4 глави 4 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 03.12.2013 № 2826 (із змінами, далі по тексту - Положення) розкриття регулярної річної інформації має здійснюватись не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним. Емітенти цінних паперів до подання регулярної річної інформації до Комісії розміщують її на власному веб-сайті та в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.
28.04.2017р. позивач розмістив регулярну річну інформацію за 2015-2016 роки на власному веб-сайті (www.rodovidbank.com), без інформації щодо судової справи № 1052/2015 та осіб, послугами яких користується емітент ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме Soteris Pittas Co LLC, Akin Gump Strauss Hauer Feld LLP, Адвокатське об'єднання «Богатир та Партнери», Asters.
У зв'язку з чим, на підставі пункту 10 статті 8 та статті 9 Закону Комісією було направлено запит до емітента цінних паперів ПАТ «РОДОВІД БАНК» від 19.08.2017 №12/03/16182.
Відповідно до вказаного запиту ПАТ «РОДОВІД БАНК» необхідно протягом 10 днів з дати отримання цього листа спростувати або підтвердити інформацію щодо судової справи № 1052/2015 та осіб, послугами яких користується емітент ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме Soteris Pittas Co LLC, Akin Gump Strauss Hauer Feld LLP, Адвокатське об'єднання «Богатир та Партнери», Asters за період 2015-2016 років та 1 квартал 2017 року.
Уповноважена особа ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації АТ «РОДОВІД БАНК» А.М. Шевченко листом від 01.09.2017 № 07-11-16022/6010.1 повідомив, що запитувана інформація становить комерційну таємницю та для надання зазначеної інформації до Комісії відсутні правові підстави. Таким чином, ПАТ «РОДОВІД БАНК» відмовило в наданні інформації на запит Комісії.
Листом ПАТ «РОДОВІД БАНК» від 25.06.2018 № 14-11-б.б/3449 підтвердило інформацію щодо наявності судової справи № 1052/2015.
Вказане свідчить про розміщення ПАТ «РОДОВІД БАНК» інформації не в повному обсязі на власному веб-сайті, за що згідно з пунктом 5 ст. 11 Закону України передбачена відповідальність юридичних осіб.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні» (далі - Закон).
Відповідно до ст.1 Закону, державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ч.1 ст.5 Закону).
Згідно з п. 4 ч.1 ст.7 Закону, основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
За вимогами ч.1 ст.3 Закону, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у таких формах:
- контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам.
Пунктом 10 частини 1 статті 8 Закону передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 9 Закону Уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з реалізацією своїх повноважень.
Статтею 11 Закону визначено відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів.
Згідно з п.7 ч.1 ст.11 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що факт вчинення правопорушення на ринку цінних паперів був відсутній, а відповідна справа підлягала закриттю, оскільки Комісією не було враховано той факт, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» було направлено лист від 25.06.2018 № 14-11-б.б/3449 про те, що банк надав інформацію про надання правової допомоги при провадженні у справі №1052/2015, що розглядається в Окружному суді м.Нікосії Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфман ».
Також у вказаному листі зазначено про те, що стосовно включення до регулярної річної та квартальної звітності уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» інформації про співпрацю ПАТ «РОДОВІД БАНК» з іншими юридичними особами у вищевказаній справі, то така інформація не надавалася у зв'язку із її відсутністю у розпорядженні уповноваженої особи.
Суд відхиляє зазначені посилання позивача, оскільки вищевказаний лист ПАТ «РОДОВІД БАНК» при прийнятті оскаржуваної постанови Комісією врахований (що вбачається із змісту постанови), при цьому інформація, яка у ньому міститься, не може розцінюватися як виконання вимог законодавства, зокрема: статті 40 Закону 3480-IV, пункту 4 глави 4 розділу ІІ, пункту 1 глави 4 розділу ІІІ, підпункту 12 пункту 1 глави 4 розділу ІІІ, підпункту 14 пункту 1 глави 4 розділу ІІІ та розділу ХІ додатка 38 до Положення щодо обов'язку опубліковувати на власному веб-сайті інформацію про судову справу № 1052/2015 та осіб, послугами яких користується емітент ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме Soteris Pittas Co LLC, Akin Gump Strauss Hauer Feld LLP, Адвокатське об'єднання «Богатир та Партнери», Asters за період 2015-2016 років та 1 квартал 2017 року.
При оцінці правомірності застосування відповідачем фінансової санкції у вигляді попередження та наявності або відсутності у позивача складу правопорушення, посилань позивача на лист Головної військової прокуратури від 02.01.2018 №10/4/2-4015315, направленому позивачу у відповідь на його звернення, стосовно недопустимості розголошення інформації, викладеної у позові та документах, що його обґрунтовують, які є відомостями досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд також враховує наступне.
Пунктом 1 глави 4 розділу ІІІ та підпунктом 12 пункту 1 глави 4 розділу ІІІ Положення передбачено
Регулярна річна інформація емітентів цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевих позик) включає, зокрема, інформацію про осіб, послугами яких користується емітент, та що вказана інформація, має містити дані відповідно до розділу IX додатка 38 до цього Положення.
За вимогами розділу ХІ додатка 38 до Положення розкривається така інформація, зокрема, судові справи, за якими розглядаються позовні вимоги у розмірі на суму 10 або більше відсотків активів емітента або дочірнього підприємства станом на початок року, стороною в яких виступає емітент, його дочірні підприємства, або судові справи, стороною в яких виступають посадові особи емітента (дата відкриття провадження у справі, сторони, зміст та розмір позовних вимог, найменування суду, в якому розглядається справа, поточний стан розгляду). У разі відсутності судових справ про це зазначається.
Відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Виключного переліку зазначених відомостей КПК України не містить.
З відповіді Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 02.01.2018р. № 10/4/2-40153-15 слідує, що інформація викладена у позові та документах, що його обґрунтовують, є відомостями досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 27.08.2013 та інших кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, надання дозволу їх розголошення на цій стадії досудового розслідування є недопустимим (а.с.41).
За приписами пункту 20 частини 1 статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
Відповідно до норм частин 1, 2 статті 27 КПК України ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом. Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Доказів наявності підстав для обмеження доступу до інформації про наявність у суді справи № 1052/2015, інформації про дату відкриття провадження у справі, сторін, зміст та розмір позовних вимог, найменування суду, в якому розглядається справа, поточний стан розгляду та інформації про осіб, послугами яких користується емітент, позивачем суду не надано.
Статтею 20 Закону України «Про інформацію» визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені, зокрема, інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню.
Пунктом 7 частини 1 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок.
За приписами статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
До відносин, пов'язаних з комерційною таємницею, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та інших законів (частина 4 статті 162 Господарського кодексу України).
Системний аналіз вказаних вище положень законодавства дає підстави суду дійти висновку, що не опублікування в повному обсязі на власному веб-сайті регулярної річної інформації за 2015-2016 роки та перший квартал 2017 року щодо судової справи № 1052/2015, а саме дату відкриття провадження у справі, сторін, зміст та розмір позовних вимог, найменування суду, в якому розглядається справа, поточний стан її розгляду та осіб, послугами яких користується емітент ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме Soteris Pittas Co LLC, Akin Gump Strauss Hauer Feld LLP, Адвокатське об'єднання «Богатир та Партнери», Asters, з мотивів віднесення вказаної інформації до комерційної таємниці відбулось на власний розсуд позивача з порушенням встановленого цим законодавством обов'язку позивача щодо розкриття такої інформації.
При цьому, Комісією не вимагалося розголошення інформації, викладеної у позові та документах, що його обґрунтовують, які є відомостями досудового розслідування, тому посилання позивача на лист Головної військової прокуратури від 02.01.2018 №10/4/2-4015315 є необґрунтованими та безпідставними, а вказане не свідчить про відсутність складу правопорушення.
Суд також критично оцінює доводи позивача щодо відсутності у його діях складу правопорушення у зв'язку з тим, що у розпорядженні Уповноваженої особи не було інформації про осіб, послугами яких користується емітент ПАТ «РОДОВІД БАНК», а саме Soteris Pittas Co LLC, Akin Gump Strauss Hauer Feld LLP, Адвокатське об'єднання «Богатир та Партнери», Asters у справі №1052/2015.
Як вбачається з листа відповіді позивача, надісланого на адресу відповідача № 14-11-б.б/3449 від 25.06.2018р. позивач вказує, що у річній звітності за 2017 рік він надавав відповідачу інформацію про надання правової допомоги АТ «РОДОВІД БАНК» при провадженні у справі № 1052/2015, що розглядається у Окружному суді м. Нікосія такою юридичною особою, як Адвокатське об'єднання «Спенсер і Кауфман ».
З огляду на загальні засади представництва інтересів юридичної особи в судових установах, встановлені національним та міжнародним законодавством, сумнівним, на думку суду, видаються доводи позивача про його необізнаність щодо уповноваження інших осіб на представництво у судовій справі № 1052/2015 від імені АТ «РОДОВІД БАНК», а відтак, неможливість опублікування відповідної інформації про них, як осіб, послугами яких він користується.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що Комісія притягнула позивача до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення - не розміщення інформації в повному обсязі - двічі.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою №597-ЦА-УП-Е від 20.12.2017 у відношенні позивача застосовано штраф на підставі п.6 ч.1 ст.11 Закону за розміщення не в повному обсязі інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, у той час, коли оскаржуваною постановою №282-ЦА-УП-Е від 25.06.2018 до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді попередження на підставі п.5 ч.1 ст.11 Закону за розміщення не в повному обсязі інформації на власному веб-сайті, що як вбачається зі змісту згаданих вище нормативно-правових актів, є самостійними правопорушеннями, за які відповідачем було застосовано різні фінансові санкції.
Таким чином, у межах даних правовідносин відсутнє подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, підстави для визнання протиправною і скасування постанови №282-ЦА-УП-Е від 25.06.2018 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПAT «РОДОВІД БАНК» - відсутні.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст. ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда