ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2019 року № 640/1588/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом:
- зобов'язати відповідача надати позивачу завірену копію розпорядження про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2018;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у 10-ти денний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалами суду: від 20.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, витребувано у відповідача розпорядження про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2018; від 07.06.2019 та від 29.07.2019 - відмовлено в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, проте з серпня 2018 року відповідачем припинено виплату пенсії з підстав, не передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чим порушено право позивача на соціальний захист.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого невиплачені з серпня 2018 року по січень 2019 року кошти у сумі 18.809,76 грн., обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, такі кошти виплачуються на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України, після прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, буде вирішено питання виплати коштів за минулий період.
Витребуваного розпорядження про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2018 до суду не надано про існування такого розпорядження суд не повідомлено.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
Згідно з довідкою від 24.11.2014 №301002991 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
Оскільки позивачу не виплачено пенсію з серпня 2018 по січень 2019 року, позивач звернувся з заявою від 10.09.2018 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення виплати пенсії та надання підстав припинення виплати пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 25.09.2019 повідомило позивача, що згідно даних інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи останніми наявними даними є перетин позивачем державного кордону, напрямок перетину - "виїзд", у зв'язку з чим, 01.08.2018, призупинено виплату пенсії до з'ясування місця перебування. Також повідомлено, що відновлення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться на підставі особистого звернення до органів Пенсійного фонду України з довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та після прийняття комісією відповідного рішення.
Листом від 22.12.2018 №29007/П-11 Пенсійний фонд України, у відповідь на звернення позивача від 03.12.2018, повідомлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість поновлення та виплати ОСОБА_1 в січні 2019 року пенсію з часу її призупинення за умови особистого звернення та підтвердження довідки внутрішньо переміщеної особи.
Позивач звернувся з заявою від 09.01.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відновлення виплати пенсії, підвищення нарахованих позивачу з 01.08.2018 пенсійних виплат відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", компенсування втрати частини доходів та надання копії рішення (розпорядження) про призупинення виплати пенсії з 01.08.2018.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.
Зі змісту листа від 25.09.2018 №82540/02/П-6912 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що правовою підставою для зупинення виплати пенсії слугували стаття 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
Докази скасування дії довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи в матеріалах справи відсутні, сторони про такі обставини не зазначали.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.09.2018 №82540/02/П-6912 на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки, виплату пенсій призупиняється особам, включеним до списків.
Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин представником відповідача не надано, у матеріалах справи відсутні докази щодо причин припинення виплати пенсії, а також рішень (розпоряджень) про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 .
Судом застосовано принцип офіційного з'ясування обставин справи та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином засвідчену копрію розпорядження про призупинення виплати пенсії позивача з 01.08.2018, яке позивач просить суд визнати протиправним та скасувати.
На виконання вимог ухвали суду від 20.03.2019 відповідачем витребуваного розпорядження не надано про існування такого рішення суд не повідомлено.
Зі змісту листів Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.09.2018 №82540/02/П-6912, Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №22007/П-11 та відзив від 13.05.2019 вбачається, що таке рішення не приймалось.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості (пункт 1); у разі смерті пенсіонера (пункт 3); у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (пункт 4); в інших випадках, передбачених законом (пункт 5).
Відтак, припинення виплати пенсії позивачу не відповідало статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позаяк виплати припинено не на підставі визначених вичерпних підстав, встановлених пунктами 1, 3, 4 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не відповідно до приписів іншого закону України як це встановлено пунктом 5 статті 49 зазначеного Закону.
Підставою для відмови у виплаті пенсії за період з серпня 2018 року по січень 2019 року в відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.05.2019 зазначено необхідність прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відповідно до пункту 15 "Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 (зі змінами згідно з постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2018 №335), за яким орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
На думку суду, оскільки припинення пенсії відбулось незаконно, позивач має право на отримання пенсії за період її невиплати з серпня 2018 року по січень 2019 року, неприйняття Урядом України нормативно-правового акту не може бути підставою для обмеження права позивача в отриманні пенсії.
Крім того, підстави виплати пенсії за минулий час визначені статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
З огляду на те, що судом не встановлено прийняття відповідачем розпорядження, позивачем доказів на підтвердження доводів щодо його прийняття не надано, про їх існування не повідомлено, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу завірену копію розпорядження про призупинення виплати пенсії з 01.08.2018, та визнання протиправним та скасувати розпорядження відповідача задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України <...> Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем припинено виплату призначеної та нарахованої пенсії без законних підстав на шість місяців після чого виплату пенсії поновлено, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію за цей період.
У даному спорі суд керується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі №77805/402/18, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018, номер в реєстрі - 76945461.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
У даному спорі судом вирішено зобов'язати відповідача виплатити пенсію за період з серпня 2018 року по січень 2019 року, відповідно рішення суду в частині зобов'язання виплати пенсії позивачу в межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.
Ухвалою суду від 20.03.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору. Оскільки позов задоволено частково судові витрати в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню до Державного бюджету України за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію за період з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року.
Виконати негайно рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію в межах суми стягнення за один місяць.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець