Справа № 346/144/17
Провадження № 1-кп/346/22/19
31 липня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ст.ст. 146 ч. 2, 355 ч. 2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив клопотання про відмову від послуг захисника ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що його інтереси буде продовжувати представляти захисник ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_8 не заперечила щодо задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_7 .
Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_5 не заперечив щодо задоволення заяви обвинуваченого і ствердив, що продовжуватиме захищати інтереси обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши думку прокурора та учасників процесу, які не заперечили щодо задоволення клопотання обвинуваченого про відмову від захисника доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу у випадках, передбачених законом.
Згідно ст.54 КПК України обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його і відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
Відповідно до ч.3 ст. 54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Так, у ч. 3 п.c статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначається, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Аналогічна норма міститься і у ч. 3 п.d статті 14 частини III Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, відповідно до якої кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений відмовився від послуг захисника ОСОБА_8 під час судового розгляду даної справи і така відмова є добровільною, оскільки його інтереси в даному кримінальному проваджені і в подальшому буде продовжувати захищати захисник ОСОБА_5 .
Враховуючи те, що право обвинуваченого на захист законодавчо передбачено як і його право на відмову від захисника, тому з урахуванням вищевикладених норм закону, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає до задоволення.
Судом виконано вимоги ст.54 КПК України проте це не змінило думки обвинуваченого.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.54 КПК України, -
ухвалив :
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про відмову від захисника, задовільнити.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1