Справа №344/16510/18
Провадження № 1-кп/345/118/2019
31.07.2019 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017090000000089 про обвинувачення:
ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 28, ст. 198, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 358 КК України;
ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 28, ст. 198, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України;
ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_10
прокурора ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки раніше встановлені ризики залишилися незмінними.
Всі обвинувачені та їхні захисники заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважають, що обвинувачення є необґрунтованим, а наведені прокурором ризики є лише припущеннями. Просять врахувати характеризуючі дані обвинувачених та стан їхнього здоров'я і у зв'язку з цим обрати обвинуваченим запобіжні заходи не пов'язані з позбавленням волі, зокрема у вигляді домашнього арешту.
Також захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16 наголосили, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.05.2019р. було продовжено обвинуваченим строк дії запобіжного заходу, а тому саме з цієї дати слід обраховувати 60-тиденний строк дії запобіжного заходу. Таким чином, 28.07.2019 року обвинувачені мали бути звільнені з-під варти, а тому на даний час обвинувачені незаконно позбавлені свободи.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, які стосуються продовження терміну дії запобіжного заходу, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.05.2019р. обвинуваченим було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 11.06.2019 року по 09.08.2019 року включно.
Під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою у судових засіданнях було установлено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченим було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. А саме: переховуватися від суду, оскільки обвинувачені усвідомлюють про неминучість покарання за вчинення злочину у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, потерпілих з метою уникнення від кримінальної відповідальності; продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються, оскільки вони ніде офіційно не працюють і джерело їхніх доходів не відоме, обвинувачуються у скоєнні ряду корисливо-насильницьких злочинів.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкриміновані обвинуваченим злочини вчинено за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, у випадку доведеності винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, а обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до 15 років позбавлення волі, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.
Колегія суддів також вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, що загрожує кожному з них у разі доведеності їх вини за вчинення умисних тяжких і особливо тяжкого злочинів, колегія суддів вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити їх належну процесуальну поведінку. При цьому суд бере до уваги доводи захисників стосовно виключно позитивних обставин, які характеризують особи обвинувачених, однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який. Суд також враховує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , хоч і раніше не судимі, проте обвинувачуються у скоєнні низки, в тому числі особливо тяжких, злочинів, що свідчить про їхню стійку злочинну спрямованість.
Крім того, по даному кримінальному провадженню обвинувачені своїх пояснень не надали, свідки не допитувались, письмові та речові докази судом не досліджені, а тому клопотання захисників щодо зміни запобіжних заходів є передчасними.
Також колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що обвинувачені неодружені, офіційно не працюють, не мають постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність в обвинувачених міцних соціальних зв'язків.
Доводи захисників в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора колегія відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора. При цьому суд не бере до уваги покликання захисників, що відповідно до ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.05.2019р. строк тримання обвинувачених під вартою слід обчислювати саме з 29.05.2019 року, оскільки в резолютивній частині ухвали вказано, що ухвалу допущено до виконання з 11.06.2019 року і те, що обвинуваченим продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 11.06.2019 року по 09.08.2019 року включно, що не перевищує 60-тиденний строк.
Відтак, суд, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжні заходи у виді тримання під вартою, продовживши його строк.
Крім цього, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає, що підстави для визначення розміру застави, як умови звільнення обвинувачених з-під варти, відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.177, 183, 194, 331 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченим:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 09.08.2019 року по 07.10.2019 року включно.
Ухвалу допустити до виконання з 09.08.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Головуючий - суддя
Судді