Справа №345/3829/18
Провадження № 1-кс/345/1306/2019
29.07.2019 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018090170001083 про вирішення питання про долю речових доказів,
26.07.2019 до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання. ОСОБА_2 зазначає, що 12.09.2018 під час проведення перевірки його як власника зброї - пістолета ПГШ-790/калібр 9 мм. № НОМЕР_1 , за місцем проживання в АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено зазначено зброю, а також дозвіл № НОМЕР_2 , виданий Калуським ВП ГУНП в Івано-Франківській області 31.10.2016 на право зберігання та носіння газової зброї.
За вказаним фактом 12.09.2018 СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України внесено до ЄРДР за №12018090170001083.
В подальшому в межах вказаного кримінального провадження, слідчим СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області пістолет визнано речовим доказом.
31.10.2018 у зазначеному вище кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак долю речового доказу не вирішено, пістолет і надалі продовжує зберігатись в камері зберігання речових доказів.
Посилаючись на ст. ст. 98, 100 КПК України, ОСОБА_2 просить слідчого суддю вирішити питання про речовий доказ у кримінальному провадженні №12018090170001083 від 12.09.2018, та повернути майно, що визнано речовим доказом, а саме пістолет ПГШ-790/калібр 9 мм. № НОМЕР_1 .
Вивчивши клопотання до додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає поверненню ОСОБА_2 , оскільки його розгляд не входить до повноважень слідчого судді, а також у зв'язку з тим, що воно подане не у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Водночас, положення ст. ст. 171-174 КПК України регулюють питання, що стосуються арешту майна.
Однак, із матеріалів клопотання вбачається, що слідчий, всупереч ч. 5 ст. 171 КПК України, не звертався до слідчого судді із клопотанням про арешт вилученого майна, щоб у подальшому надавало право володільцю майна звертатись до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна та його повернення.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя не наділений вирішувати питання про долю речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України КПК надавати дозволи на повернення майна, що було предметом кримінального правопорушення, а тому вказане клопотання слід повернути заявнику.
Слідчий суддя звертає увагу заявника - ОСОБА_2 на те, що саме при закритті кримінального провадження слідчим не вирішено питання про долю речового доказу, а тому він вправі оскаржити постанову слідчого про закриття кримінального провадження в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 26, п. 4 ч. 6, ч. 9 ст. 100 КПК України,
Клопотання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018090170001083 про вирішення питання про долю речових доказів повернути ОСОБА_2 , оскільки його розгляд не входить до повноважень слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя :