Справа № 344/13523/18
Провадження № 1-кп/344/353/19
31 липня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.149 ч.3 КК України, -
Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченим від суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник заперечив щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , просив змінити запобіжний захід на інший більш м'який.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 листопада 2018 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого щодо малолітньої особи який у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.3 ст.149 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, непрацюючий, неодружений, на даний час триває судовий розгляд та продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися під час судового розгляду, а також щодо можливості переховування обвинуваченим від суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Обставини, що слугували підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено. При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого: переховуватися від суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин суд вважає за доцільне, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7 слід продовжити на строк до двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_7 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2018 року у виді тримання під вартою - продовжити до 28 вересня 2019 року.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3