Справа №: 343/1278/19
Провадження №: 3/0343/266/19
31 липня 2019 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які надійшли від Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, приватного підприємця, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , -
08 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, про те, що останній 08.06.2019 о 11 годин в м. Калуш по вул. Долинська на шляхопроводі здійснив стоянку причіпа "SCHMIZZ» д.н. НОМЕР_2 , не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, чим порушив вимоги п.15.12 Правил дорожнього руху України. Причіп виїхав на проїзну частину, чим змусив інших учасників дорожнього руху змінювати швидкість та напрямок руху, створив для них аварійну ситуацію.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він працює приватним підприємцем, в тому числі, здійснює перевезення великогабаритним транспортним засобом з причіпом. Приїхавши з рейсу, він відігнав автомобіль, а причіп залишив на обочині старої об'їзної дороги у м. Калуш, де не має жодних знаків про наявність шляхопроводу. Оскільки це стара об'їзна, там не їздять транспортні засоби. Причіп зафіксував: поставив ззаду та спереду на колеса "башмаки", опустив спереді "лапу", щоб причіп не наклонило вперед, а ззаду поставив домкрат. Однак, коли він за повідомленням поліцейських приїхав на місце, де залишив причіп, виявив, що останній у кюветі. Опитавши працівників автомобільної заправки, яка знаходиться неподалік того місця, він з'ясував, що його причіп нахилило в одну сторону. Це дало йому підстави вважати, що хтось намагався вкрасти домкрат, внаслідок чого причіп нахилило. 08.06.2019 проїжджали працівники поліції, які побачили нахилений причіп і вирішили його відтягнути, однак для цього необхідно спеціальне кріплення, якого у них не було. Тому, коли вони буксирували його причіп та витягнули його на проїжджу частину дороги, останній відчепився і скотився в кювет. Він намагався для доведення даного факту отримати запис з міських відеокамер, однак йому було відмовлено у цьому. Згодом працівники поліції повернули йому домкрат, вказавши, що його їм привіз таксист. Він знайшов на місці події один "башмак", а інший було втрачено. Тому, вважає, що він зафіксував причіп належним чином, також він не визнає, що залишив його на шляхопроводі, у зв'язку з чим оскаржив постанову, яка долучена до протоколу. Про дані обставини він також вказав в поясненні до протоколу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 немає, оскільки в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбачений ч.4 ст.122 КУпАП, а надані суду матеріали не підтверджують факт створення аварійної обстановки іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідно до норм ст.ст. 252, 256 КУпАП України, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП України. У ньому зазначаються відомості необхідні для вирішення справи, та приєднуються достовірні докази, які повинні підтверджувати вину особи, відносно якої було складено адміністративний матеріал.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із основних з джерел доказів у справі конкретного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу..
Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
У рішенні "Маліге проти Франції" від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Жодних переконливих доказів того, що ОСОБА_1 при обставинах, зазначених в протоколі, а саме, що, залишивши причіп по вул. Долинська в м.Калуш, створив аварійну обстановку іншим учасникам дорожнього руху, матеріали справи не містять. Не зазначено також яким саме учасникам дорожнього руху він створив аварійну ситуацію.
Таким чином, оскільки створення аварійної обстановки під час керування особою транспортним засобом є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення за ч.4 ст.122 КУпАП, а будь-які дії, які б примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян під час керування транспортним засобом в той період самим ОСОБА_1 у судовому засіданні та відповідно до матеріалів справи, категорично заперечується, й нічим іншим не підтверджується, тому суд, виходячи з принципу презумпції невинуватості, не може встановити наявність цього елементу складу правопорушення, а, отже, й складу самого правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП.
Крім цього, як вбачається з протоколу, посадова особа, яка склала адміністративний матеріал, в порушення вимог КУпАП, не встановила належним чином особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказавши неправильно місяць її народження; в графі по суті правопорушення не зазначила необхідні відомості, зокрема, не вказала учасників дорожнього руху (марку та державний номерний знак іншого транспортного засобу, якому нібито було створено аварійну обстановку), не встановлено дані водія, який керував цим транспортним засобом, не долучені його пояснення чи будь-які інші докази, які б свідчили про аварійну ситуацію.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги Конституції України, де передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відсутність у справі належних доказів, свідчень або інших достовірних відомостей до протоколу, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , які повинні були усунути припущення, протиріччя та недоліки, оскільки із матеріалів справи неможливо встановити в повній мірі вину останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122КУпАП, на підставі дослідження й оцінки у сукупності всіх зібраних у справі доказів, з урахуванням вимог КУпАП, відсутності прямих доказів вини особи у порушенні Правил дорожнього руху України, припущень, протиріч та неузгоджень між собою наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, а тому останній підлягає виправданню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Тимчасово вилучене посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 № 385968 від 22.07.2017 повернути за належністю ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Монташевич С.М.