Справа № 215/4284/19
3/215/1330/19
31 липня 2019 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №209549 від 17.07.2019, водій ОСОБА_1 17.07.2019 о 01-19 год. біля будинку №8 по вул. Арсентьєва в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував автомобілем ДЕУ СЕНС н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного або іншого сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення через порушення працівником поліції порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки пояснення свідка ОСОБА_2 не містять даних про посадову особу, яка приймала ці пояснення, в рапорті працівника поліції невірно зазначено прізвище правопорушника, а також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного або іншого сп'яніння в той час, як в рапорті працівника поліції зазначено, що у правопорушника були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, але порядок проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного та наркотичного сп'яніння зовсім різний, а тому матеріали справи мають суперечності, які відповідно до ст.62 Конституції України, при встановлення вини, тлумачаться на користь правопорушника.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», в залежності від наявності ознак алкогольного або наркотичного чи іншого сп'яніння, визначено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, для визначення правильного алгоритму дій при встановленні у особи ознак сп'яніння, працівнику поліції спочатку потрібно визначити ознаки якого саме сп'яніння були виявлені у правопорушника.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №209549 від 17.07.2019, він такої визначеності не містить, оскільки в ньому зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки як алкогольного так і іншого сп'яніння (а.с.1).
Також, при розгляді справи знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 щодо розбіжностей в зазначенні його прізвища та прізвища правопорушника в рапорті працівника поліції (а.с.5), а також відсутності відомостей про посадову особу, який приймав письмові пояснення у свідка ОСОБА_2 (а.с.4), а тому пояснення цього свідка не можуть вважатись належними та допустимими доказами по справі. Інших доказів які безпосередньо вказують на вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме матеріалів відеофіксації вчиненого правопорушення до матеріалів адміністративної справи не додано.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку щодо недоведеності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі ст.ст.60, 62 Конституції України, п.п.6, 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керуючись ст.ст.245, 247, п.1, 280 КУпАП України, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня ухвалення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який ухвалив постанову.