Справа № 191/3346/18
Провадження № 2-з/191/18/19
іменем України
25 липня 2019 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кухар Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, визнання основних та додаткових свідоцтв про право на спадшину, а також їх дублікати недійсними, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування запису про право власності в реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що, як вбачається з матеріалів справи, цей позов повинен був розглядатися в цивільній справі № 191/3903/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 про витребування майна власником шляхом виселення, вселення власника та заборони користуватися майном. У своєму відзиві від 21.12.2018 на позов відповідач зазначив, що суд порушив вимоги ст. 185 та визначився з позовом не 5 днів, а майже 2 місяці, оскільки лише 26.10.2018 виніс ухвалу про відкрипя провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 17.01.2019. Відповідачем 1 подано декілька клопотань по справі (про долучення документів, витребування документів, залучення третіх осіб). Слід зазначити, що всі клопотання відповідач 1 подавав не заздалегідь, а в день слухання справи, що вказує на зловживання своїми процесуальними правами та приводить до затягування розгляду справи. На останнє слухання, яке було призначене на 19.07.2019 ні предетавник Відповідача 1, ні сам Відповідач 1 взагалі не з'явилися, що також зроблено з метою затягування розгляду справи но суті.
04.06.2019 Дніпровським апеляційним судом по справі 191/3903/17 винесено ріщення, згідно якого має відбутися вселення Відповідача 1 в майно, щодо якого подано позов про визнання заповіту недійсним, визнання основних та додаткових свідоцтв про право на спадщину, а також їх дублікати недійсними, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності в реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно. Зазначає, що Відповідач 1 успадкував не тільки спірне майно, а і новий сучасний двоповерховий будинок (рік побудови 2004), загальною площею 186 м2 у с. Луб'янка, Синельниківського р-ну, де він і мешкав до 2014 року. Також були успадковані транспортний засіб та земельний пай. Все це майно було Відповідачем 1 продане.
Відповідач 1 звертається до постачальників комунальних послуг з метою розірвання договорів на постачання комунальних послуг, які були укладені на його ім'я. Зокрема Відповідач звернувся до постачальника електричної енергії з заявою про припинення постачання електроенергії в спірне майно. На даний час постачання електроенергії в будинок припинено, що унеможливило його проживання та його сім'ї в будинку.
Перелічені обставини вказують на те, що Відповідачу 1 не важливе своє вселення, а важливе його виселення та виселення його сім'ї, з метою подальшого продажу будинку та привласнення грошових коштів без яких би то компенсацій, понесених ним витрат на утримання будинку.
Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке складається з: 2/5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-2 жилий будинок, Б-1 - сарай, П-1 - погріб, В-1 - вбиральня, Д-1 - сарай, Г-1 гараж, Е-1 - сарай, 3-1 - гараж, Ж-1 - гараж, К-1 - сарай, №1,3,4,5, - огорожа, №2 - каналізаційна яма, загальна площа 308,7 м2, житлова площа 151,6 м2. та заборонити інщим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом майбутніх позовних вимог є АДРЕСА_2 , м. Синельникове АДРЕСА_3 , будинок 4 АДРЕСА_4 ».
Таким чином, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме 2/5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-2 жилий будинок, Б-1 - сарай, П-1 - погріб, В-1 - вбиральня, Д-1 - сарай, Г-1 гараж, Е-1 - сарай, 3-1 - гараж, Ж-1 - гараж, К-1 - сарай, №1,3,4,5, - огорожа, №2 - каналізаційна яма, загальна площа 308,7 м2, житлова площа 151,6 м2., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Так, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про накладення арешту на 12/5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт 2/5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А-2 жилий будинок, Б-1 - сарай, П-1 - погріб, В-1 - вбиральня, Д-1 - сарай, Г-1 гараж, Е-1 - сарай, 3-1 - гараж, Ж-1 - гараж, К-1 - сарай, №1,3,4,5, - огорожа, №2 - каналізаційна яма, загальна площа 308,7 м2, житлова площа 151,6 м2. та заборонити інщим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її проголошення, однак оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.
Головуючий суддя: Д. О. Кухар