Справа № 206/3282/19
Провадження № 3/206/1176/19
30.07.2019року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді: Малихіної В.В.,
при секретарі: Тєрьошині О.О.,
за участі:
захисника-адвоката Єпіка С.О.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_2 28.05.2019 року об 11:10 год. в м. Дніпро по вул. Молодогвардійська на перехресті з вул. Океанська, керуючи авто Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , під час повороту праворуч завчасно не зайняла крайнє праве положення на проїзній частині, не переконалась в безпеці маневру, скоїла зіткнення з т/з ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутньому напрямку правіше. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.4, п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Захисник-адвокат в судовому засіданні вказував, що вини ОСОБА_2 у даній ДТП не має, надав до суду висновок експерта № 2933-19 від 28.06.2019 року. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що жодних ям та перешкод на дорозі не було, весь час руху, він з ОСОБА_2 рухався паралельно, він у правій смузі, а вона у лівій, вона то прискорювалась, то притормажувала. Як раптом коли йому слід було повертати праворуч, остання різько зробила маневр вправо та здійснила з ним зіткнення.
Дослідивши матеріали справи, поданий висновок експерта № 2933-19 від 28.06.2019 року, заслухавши сторони, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП: порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, зокрема п. 10.1 та п. 10.4 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановленийПравилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вина ОСОБА_2 підтверджується відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 182969 від 28.05.2019 року; схемою місця ДТП, на якій зафіксовано місце розташування ттранспортних засобів та напрямок їх руху; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; фототаблицею до ДТП.
Суд критично ставиться та не приймає до уваги наданий строною захисту висновок експерта № 2933-19 від 28.06.2019 року, так як вказаний висновок проведений згідно вихідних даних заданих заявою самої ОСОБА_2 , та які суперечать як її письмовим поясненням, що були відібрані одразу після події ДТП так і схемі ДТП з фототаблицею, письмовим та наданим в судовому засдіанні поясненням ОСОБА_1 , оскільки жодних ям на дорожньому покритті у першому ряду перед поворотом не зафіксовано, а так само нічим обєктивно не підтверджені посилання ОСОБА_2 , на те, що нібито ОСОБА_1 їхав позаду неї у другому ряду.
Клопотань про проведення судової автотехнічної експертизи до суду не надійшло.
До доводів сторони захисту про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п. а/ п. 14.6, п.п. б) 14.6, п. 20.4 суд ставиться критично, оскільки, при розгляді вищезазначеного адміністративного матеріалу вирішується питання про наявність або відсутність вини у діях саме ОСОБА_2 , а не громадянина ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до положень п.1.4 ПДР, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила. Отже, ОСОБА_1 рухаючись по своїй смузі правіше, був вправі розраховувати, що водій ОСОБА_2 , яка рухалась по тій же дорозі лівше перед здійсненям маневру повороту пересвідчиться у безпечності руху і не створить перешкод для інших учасників. Також думка про те, що ОСОБА_1 не зміг уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 через велику швидкість руху його автомобіля та те, що він не загальмував вчасно, не є обґрунтованою оскільки ОСОБА_2 грубо порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, оскільки ОСОБА_1 не зобов'язаний був виходити із можливості грубого порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.
Згідно п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.4 Правил дорожнього руху, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Крім того, застосовуючи аналогію права та враховуючи положення п. 7 Постанови ПВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» про тещо у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України (2341-14) суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було
причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання
іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна а також адміністративна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху (1306-2001-п) вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
Отже суд зазначає, що характер дій водія ОСОБА_1 був викликаний діями водія ОСОБА_2 , яка перед поворотом праворуч не зайняла завчасно відповіднє крайнє положення на проїзній частині, а також, перед зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і продовжила рух.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведеною повністю.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Отже, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Відповідно дост. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Малихіна