Справа № 203/1455/16-к
Провадження № 1-кп/0203/29/2019
31.07.2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040030000097 від 14.02.2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, з середньою освітою, маючого на утриманні малолітнього сина, працюючого в СЦ «РВХ Сервіс» майстром, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
14.02.2016 близько 18.10 години водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Деу Нексія», державний номер НОМЕР_1 , належним гр. ОСОБА_6 , рухався в Центральному (Кіровському) районі міста Дніпропетровська по вулиці Шмідта, з боку проспекту Дмитра Яворницького (Карла Маркса) в напрямку вулиці Старокозацької (Комсомольської).
Під час руху ОСОБА_5 , порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед зміною напрямку свого руху ліворуч, не впевнився в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в районі електроопори № 14, змінив напрям свого руху ліворуч, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка стояла на трамвайній колії.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового внутрішньо - суглобового перелому правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого підголовчатого перелому правої малогомілкової кістки, ушкодження внутрішньо - бічної зв'язки лівого колінного суглобу, які під час травматичного процесу призвели до виникнення ускладнень: післятравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу ІІ ступеня, недостатності правого колінного суглобу І ступеня, недостатності функції правого колінного суглобу І-ІІ ступеня; післятравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглобу І-ІІ ступеня, нестабільність зв'язувального апарату лівого колінного суглобу і недостатність функції суглобу І ступеня з порушенням функції опори та руху нижніх кінцівок помірного ступеня; закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу. Встановлені тілесні ушкодження призвели до стійкої втрати працездатності не менш ніж на 1/3, понад 33%, та згідно висновку судово - медичної експертизи № 201 від 24.04.2018, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово - авто технічної експертизи № 5/10.1-252 від 22.03.2016, порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Деу Нексія», не виконав вимоги п. 10.1 Правил Дорожнього руху України, який наголошує:
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що наступили.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушенні визнав, та пояснив, що 14.02.2016 близько 19 годині 20 хвилин, рухаючись по вул.Шмідта в м.Дніпро, керував транспортним засобом «Деу Нексія». Він рухався в лівій полосі руху, поруч з ним була трамвайна колія. На його полосу руху вибігла потерпіла ОСОБА_7 та він не зміг уникнути зіткнення та скоїв на неї наїзд.
Під час судового розгляду справи до судді надійшло повідомлення про смерть потерпілої ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 по причині гострого моноцитарного лейкозу (а.п.86-86, т.3).
Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:
- висновком судово-медичної експертизи №201, встановлено, що згідно аналізу наданої медичної документації у ОСОБА_7 встановлено тілесні ушкодження: закритий уламковий внутрішньо-суглобовий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритий підголовчастий перелом правої малогомілкової кістки, ушкодження внутрішньо-бічної зв'язки лівого колінного суглобу, які під час травматичного процесу призвели до виникнення ускладнень: післятравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу ІІ ступеня, недостатності правого колінного суглобу І ступеня, недостатності функції правого колінного суглобу І-ІІ ступеня; післятравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглобу І-ІІ ступеня, нестабільність зв'язувального апарату лівого колінного суглобу і недостатність функції суглобу І ступеня з порушенням функції опори та руху нижніх кінцівок помірного ступеня; закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу.
Встановлені тілесні ушкодження спричиненні від травматичної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, який рухався, з локалізацією первинного контакту в зовнішню поверхню верхньої третини правої гомілки і послідуючим падінням на дорожнє покриття та ударом о нього.
Під час первинного контакту з транспортним засобом потерпіла перебувала в вертикальному або близькому до нього положенні.
Характерологічні властивості та механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень дають можливість прийти до висновку, що тілесні ушкодження могли утворитись за умов дорожньо-транспортної події, що мала місце 14.02.2016 року.
Встановлені тілесні ушкодження внаслідок виниклих після травматичних ускладнень призвели до стійкої втрати працездатності не менш ніж на 1/3, понад 33%, тому за цим критерієм відносяться до тяжких тілесних ушкоджень що відповідає п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6 та таблиця 9 п. 13.4.1 (за обидва суглоби 40%) Наказу №420 від 05.06.2012 року.
Закриті переломи кісток правої гомілки, розрив зв'язувального апарату лівого колінного суглобу під час травматичного процесу призвели до виникнення ускладнень у вигляді післятравматичного деформуючого артрозу правого колінного суглобу II ступеня, недостатності правого колінного суглобу І ступеня, недостатності функції правого колінного суглобу І-ІІ ступеня; післятравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглобу І-ІІ ступеня, нестабільність зв'язувального апарату лівого колінного суглобу і недостатність функції суглобу І ступеня з порушенням (а.п.63-78, т.3);
- висновком судової автотехнічної експертизи №5/10.1-252 від 22 березня 2016 року, встановлено, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Деу-Нексія» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.10. Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Деу-Нексія» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.п.57-58, т.1);
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 лютого 2016 року з додатками до нього у вигляді схеми та фототаблиці, відповідно до якого слідчим за участю понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в присутності водія ОСОБА_5 було проведено огляд ділянки місцевості по вул.Шмідта в районі е/о №14 та огляд транспортного засобу «Деу Нексія», державний номер НОМЕР_1 . (а.п.3-15, т.1).
Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також досліджені під час судового розгляду вище переліченні письмові докази, суд приходить до висновку, що законних та обґрунтованих підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом не встановлено, вони є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.
З урахуванням наведеного суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючі кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до впевненого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває, за місцем поживання характеризується задовільно, не працює, одружений, має на утриманні малолітнього сина.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З таких підстав, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, яке застосовується у випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з грубим або повторним порушенням порядку користування таким правом.
При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приймає до уваги те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому, на обліку лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з випробуванням без застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Водночас, обвинувачений ОСОБА_5 звернувся із заявою, в якій просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;
ОСОБА_5 вчини необережний злочин, який відповідно до ч.2 ст. 12 КК України не є особливо тяжким злочином, у зв'язку із чим ОСОБА_5 підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, який набрав чинності 07.09.2017 року.
За таких обставин, суд вважає, що заява обвинуваченого підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 звільненню від призначеного покарання, оскільки останній має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. За інформацією, наданою Управлінням служби в справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5 не позбавлялася батьківських прав відносно своєї дитини.
Цивільний позов за заявою потерпілого, у зв'язку з заявою захисника потерпілої про залишення без розгляду цивільного позову, залишити без розгляду.
За матеріалами кримінального провадження по справі проведено судово-автотехнічну експертизу.
Судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 351 грн. 84 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, який набрав чинності 07.09.2017 року.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 не обиралася.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 351 (триста п'ятдесят однієї) гривні 84 копійок на користь держави.
Речовий доказ: відеодиск з відео файлами нагрудного відео реєстратора від 14.02.2016, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Дніпровський апеляційний суд через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1