2-во/754/206/19
Справа № 754/16687/17
Іменем України
23 липня 2019 року суддя Деснянського районного суд м. Києва Таран Н.Г. розглянувши заяву представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», про виправлення помилки, при оформленні виконавчого документа,
12.01.2018 року Деснянським районним судом м. Києва було винесено судовий наказ у справі №754/16687/17-ц за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1
03.09.2018 року на адресу суду надійшла заява стягувача про виправлення описки у судовому наказі, а саме шляхом зазначення в першому та другому абзацах резолютивної частини вірної адреси боржника.
Як наслідок ухвалою суду від 17.09.2018 року задоволено заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про виправлення описки в судовому наказі.
Зокрема, вказаною ухвалою суду виправлено допущену описку в судовому наказі від 12.01.2018 року у справі за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , а саме у першому та другому абзацах резолютивної частини судового наказу вказано правильно адресу боржника - АДРЕСА_1 .
12.07.2019 року до суду від представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до суду надійшла заява про виправлення помилки, при оформленні виконавчого документа, відповідно до змісту якої вбачається, що вказана представником помилка полягає в тому, що виконавчий документ не скріплений печаткою, а отже не підлягає виконанню.
У зв'язку з вищевказаним заявник просив скріпити судовий наказ печаткою.
У відповідності до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити в рішенні чи ухвалі суду описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму про виправлення описки в ухвалі суду від 16.11.2016 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Отже, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Аналізуючи подану до суду заяву, вбачається, що представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» просить скріпити печаткою судовий наказ, при цьому на думку суду відсутність печатки на судовому наказі в жодному разі не є граматичною помилкою суду.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009 р.), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов'язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на вказане суд не знаходить підстав для задоволення заяви, крім того суд вважає, що заявник може звернутись до суду з заявою про видачу йому завіреного належним чином виконавчого документу (скріпленого печаткою суду), який може бути предявлений до виконання.
На підставі викладеного, керуючись 269 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про виправлення помилки, при оформленні виконавчого документа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її кладення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.Г. Таран