ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11243/18
провадження № 2/753/1155/19
"21" січня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
вимоги позивача - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
розглянув заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову,
У червні 2018 р. ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 , відповідач) про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, а саме: матеріальної - в сумі 31 199,33 грн., та моральної - в сумі 10 000 грн.
В підготовчому засіданні 28.11.2018 представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що відповідач заперечує свій обов'язок нести майнову відповідальність за причинені збитки, а отже задля уникнення відповідальності може вчинити дії з метою створення своєї неплатоспроможності.
Водночас у цьому ж підготовчому засіданні представник позивача просила відкласти розгляд заяви про забезпечення прозову.
Ухвалою від 21.01.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті, при цьому представник позивача не наполягала на розгляді заяви про забезпечення позову, але і не відкликала її.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову з таких підстав.
Згідно з положенням ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 02.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
За загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Предметом даного позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, проте з матеріалів справи вбачається, що на момент цієї пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача при використанні транспортного засобу була застрахована, у зв'язку з чим відповідач і не визнає обв'язок відшкодовувати завдану нею матеріальну шкоду посилаючись на положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Окрім того суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач не має матеріальної спроможності виконати рішення суду у разі задоволення позову, а також не доведено, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на відчуження належної їй квартири.
Більш того вартість заявленої до арешту квартири у кілька десятків разів перевищує ціну заявлених позивачем вимог.
З огляду на вищенаведене, суд знайшов недостатніми та необґрунтованими доводи заяви про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Керуючись статтями 149, 150 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: