ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1593/19
провадження № 2/753/4118/19
про витребування доказів
"25" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.
за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного центру з гідрометеорології про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного центру з гідрометеорології про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
25 липня 2019 року у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявив клопотання про витребування письмових доказів (документів) у відповідача Луганського обласного центру з гідрометеорології належним чином засвідчену копію чинного Положення про Луганський обласний центр з гідрометеорології.
Посилаючись на те, що у позовній заяві позивач наголошує, що що відповідачем у жодний встановлений законом спосіб не повідомлено позивача про зупинення простою, відновлення роботи Луганського ЦГМ та необхідність стати до роботи.
Наслідком протиправних дій відповідача було незаконне звільнення позивача з займаної нею посади, а також роботодавцем допущено порушення трудових прав позивача.
На даний час, стороною відповідача так і не надано суду належним чином засвідчених копій документів, що передували незаконному звільненню позивача, а саме: наказу Луганського ЦГМ від 28.11.2014 року № 73-К «Про зупинення простою Луганського ЦГМ»; наказу Луганського ЦГМ від 05.12.2014 року № 74-К «Про звільнення за прогул» ОСОБА_1 з посади завідувача сектору агрометеорологічних прогнозів відділу гідрометеорологічного забезпечення Луганського ЦГМ.
Разом з тим, з наданих представником відповідача письмових пояснень від 13.06.2019 за № 29-01/4-08/761), що наявні в матеріалах справи, а також з огляду на копії доданих ним документів вбачається, що організаційно-розпорядчі документи Луганського ЦГМ, що виготовлялися в період з 07.07.2014 року по 12.01.2015 року нібито у відповідача відсутні, але можуть зберігатись в Українському ГМЦ ДСНС.
На думку сторони позивача, такі твердження представника відповідача можуть не відповідати дійсності, оскільки Луганський ЦГМ, як обласний центр, належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій як центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний в матеріалах справи).
Свою діяльність Луганський ЦГМ здійснює відповідно до затвердженого головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій Положення про Луганський обласний центр з гідрометеорології.
Зазначене положення може містити також інформацію щодо порядку обліку та зберігання організаційно-розпорядчих документів відповідача (в тому числі й наказів з особового складу).
Обставини повідомлені представником відповідача стали відомі стороні позивача лише після надання зазначеним представником письмових пояснень від 13.06.2019 та не були відомі ні на стадії підготовки позовної заяви, а ні на дату першого судового засідання у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що витребуваний документ можуть підтвердити або спростувати обставини справи, на які він посилається у позові, а самостійно надати вказані докази не має можливості, оскільки його одержання викликає труднощі.
Позивач ОСОБА_1 підтримала доводи свого представника.
Представник відповідача Ткаченко О.С. проти задоволення клопотання не заперечувала.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
У свою чергу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти дів з дня вручення ухвали.
З урахуванням предмету та підстав позову, суд для повноти, всебічності та об'єктивності розгляду справи приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та витребування доказів у відповідача, оскільки вказаний наказ про звільнення позивача з посади є предметом спору у вказаній цивільній справі.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 76, 77, 81, 84, 260 ЦПК України, суд, -
Клопотання- задовольнити.
Витребувати у Луганського обласного центру з гідрометеорології належним чином засвідчену копію чинного Положення про Луганський обласний центр з гідрометеорології.
Витребувані документи надіслати на адресу Дарницького районного суду м. Києва (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, судді Сирбул О.Ф.) у строк до 26 вересня 2019 року.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У разі неподання доказу з неповажних причин або неповідомлення про неможливість подання доказів, судом можуть бути застосовані наслідки, передбачені ч. 10 ст. 84 ЦПК України.
Ухвала є обов'язковою для виконання та оскарженню не підлягає.
Суддя: