ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6710/19
провадження № 1-кп/753/1224/19
"30" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 проводячи судовий розгляд кримінального провадження внесеного до ЄРДР за 12019100020001183 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. У судовому засіданні 30.07.2019 року судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Прокурор просила продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, зазначивши, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, зокрема ризики переховування від суду, продовження злочинної діяльності та незаконного впливу та потерпілу та свідків.
Потерпіла підтримала позицію прокурора.
Захисник заперечила щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, та висловила думку про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Вирішуючи питання яке обговорювалося суд виходить із наступного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, за формою вини є умисним, при доведенні провини за який обвинуваченому загрожує покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.
Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, місце проживання, сімейний стан, характеристики, місце роботи, попередні судимості.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодружений, без постійого місця проживання у м. Києві, не працює, раніше неодоразово судимий, в тому числі за вчинення умисних, корисливих злочинів.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні “Лабіта проти Італії” від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є тяжкість злочину, який інкримінуються обвинувачену та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, та суспільний резонанс, а також форма вини і обєкт посягання - власність, життя та здоров'я особи, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення інших злочинів.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.
Також продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний момент не допитані в суді, на яких ОСОБА_3 може незаконно впливати, враховуючи те, що у відповідності до ст.23 КПК Україним, суд може обгрунтовувати свої процесуальні рішення лише показаннями отримани безпосередньо в судовому засіданні.
Окрім цього, враховуючи попередні судимості ОСОБА_3 , його характеристики та схильність до вчинення корисливих злочинів, а також відсутність постійного заробітку, а відповідно і джерел для існування, останній може продовжити злочинну діяльність.
Разом із тим, під час проведення судового судового засідання, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України, враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного із застосуванням насильства, та приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не взмозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Разом із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно норм КПК України вказана ухвала оскарженню не підляє, однак згідно із рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 на таку ухвалу може бути подана апеляційна скарга, тому виходячи із системного аналізу вказаних нормативних документів, ухвала підлягає негайному виконанню в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до 28.09.2019 року, однак на неї може бути подана апеляційна скарга. Вказана ухвала є підставою для продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до 28.09.2019 року, за виключенням скасування її Київським апеляційним судом.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206 КПК України, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.09.2019 року включно. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: