справа № 216/1528/18
2/216/2038/19
22 липня 2019 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - Бутенко М.В.
за участю секретаря судового засідання - Клименко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Криворізької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та відшкодування моральної шкоди, -
03.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Криворізької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказав, що в грудні 1983 року він придбав будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В серпні 1998 року земельна ділянка на якої розташований будинок та господарчі споруди була приватизована, та належить йому на праві приватної власності. Влітку 1989 року у південній частині земельної ділянки, ним було зведено господарчу споруду (сарай) розміром 6,16 м х 2,7 м висотою стелі 2,1 м з двохскатним дахом. Одна стіна даної будівлі являлася межею з домоволодінням № 5 , друга стіна була межею із землями Криворізької міської ради. Дані межі зазначені на плані зовнішніх меж земельної ділянки у державному акті на право приватної власності на землю під п.п.9 -10-11. Декілька років назад земельну ділянку з господарчими спорудами, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 придбав ОСОБА_2 , та в 2016 році збудував на його земельній ділянці цегляний туалет, з вигрібною ямою, розміром 2,4 м х 1,8 м. Крім того, ОСОБА_2 частково розібрав задню стіну його сараю яка знаходилась на межі земельної ділянки зазначених на плані зовнішніх меж під п.п.9-10, та частково зняв покривлю сараю, що привело до руйнування стіни, в результаті чого йому довелося знести дану споруду щоб запобігти можливого травмування дітей. Він неодноразово звертався до відповідача із зауваженнями щодо його дій, однак той не реагував на них та продовжував свої неправомірні дії. Так, у квітні 2017 року, коли його не було дома, ОСОБА_2 зруйнував його паркан довжиною 8,84 м, який був розташований на межі земельної ділянки зазначених на плані зовнішніх меж (межові знаки) під №4 - 5 - 6 - 7. За час володіння земельною ділянкою з господарчими спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач також порушив межі його земельної ділянки у південній її частині та межі земельних ділянок сусідів за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , та намагався звести паркан в межах цих домоволодінь.
Позивач неодноразово звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради з відповідними скаргами, де було повідомлено, що згідно Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» не мають повноважень щодо впливу ОСОБА_2 , та рекомендували звернутися до суду з відповідним позовом. Вищевказаними діями відповідача позивачу було завдано моральних страждань, в результаті чого в нього порушився сон, стан здоров'я, що зумовило звернутися до медичних установ. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою у якій просить суд розглянути справу за її відсутністю та без застосування технічного запису, задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, про що в матеріалах справи є документальні підтвердження. За правилами ст. 128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв'язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди позивача, що відповідає положенням ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Представник третьої особи Скляр Н.М . в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просить суд винести законне рішення, та вказує, що відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було проведено перевірку стосовно будівельних робіт з будівництва вбиральні на межі земельних ділянок № 4 та №7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої було встановлено, що будівництво вбиральні виконано частково на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 18.08.1998 року встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів №375/1 від 13.08.1997 року належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0495 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.12).
ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу та до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу будівництва сусідом паркану з порушенням межі земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, та будівництва туалету біля зазначеного паркану, де йому було роз'яснено звернутися до суду, що підтверджується листами від 13.04.2017 №П-430-П, від 27.10.2017 року №48/5-820960 (а.с.9,10).
Із листа Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 20.02.2018 року №295 встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 12.02.2018 року з питання проведення будівельних робіт з будівництва вбиральні на межі земельних ділянок №4 та №7 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено візуальне обстеження з виїздом на місце та встановлено, що по зазначеній адресі виконано будівництво вбиральні частково на земельній ділянці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За інформацією виконкому Центрально-Міської районної у місті ради зазначене будівництво виконано ОСОБА_3 , який є власником житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , який на теперішній час знаходиться поза межами міста. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня інформація щодо реєстрації документів що дають право на виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2 . При неодноразовому виїзді по зазначеній адресі об'єкт зачинено доступ до об'єкта відсутній, суб'єкт містобудування за зазначеною адресою відсутній (а.с.11).
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Разом з тим, частиною першою статтею 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо).
Разом з тим, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27.07.2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково».
При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер та ступінь душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, порушення звичного ритму життя, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
За приписами частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, повкладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 704,80 грн.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, вищевказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Крім того, позивачем затрачено 1000 грн. витрат на проведення топографо-геодезичної зйомки ТОВ «Пріма-КР», для чіткого визначення меж земельних ділянок, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 23, 321, 391 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Криворізької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести збудований ним туалет на належній ОСОБА_1 земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , та поновити паркан розташований на межі земельної ділянки зазначених на платі зовнішніх меж (межові знаки) під №4-5-6-7.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та 1000 грн. витрат на вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, а всього - 11000 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: М.В. Бутенко