Ухвала
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 363/747/16-ц
провадження № 61-14124ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю поділ спільного майна подружжя та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, приватною власністю
17 червня 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у вищевказаній справі, яка не може бути прийнята судом оскільки у порушення пункту 3 частини четвертоїстатті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначила, що вона працює вчителем загальнооствітної школи, має невеликий розмір заробітної плати та має на утриманні неповнолітню особу.
Згідно із частинами першою та третьоюстатті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звернувшись до суду з відповідним клопотанням, ОСОБА_1 не надала підтверджуючих доказів про наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позов пред'явлений до суду в 2016 році. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, (місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлений на 1 січня календарного року 1378,00 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовних заяв у зазначеній справі).
Тобто, особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити судовий збір у розмірі 13 780,00 грн
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до суду касаційної інстанції необхідно надати документ, що підтверджує його сплату, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук