Ухвала
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 211/5560/18
провадження № 61-13194ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на рішення Довгинцівського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді - Ніколенко Д. М.,
від 25 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
від 11 червня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», назва якого змінена на акціонерне товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є донькою ОСОБА_2 , який під час виконання трудових обов'язків помічника машиніста електровозу Криворізького локомотивного депо АТ «Українська залізниця»,
ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Смерть батька настала внаслідок наїзду на нього локомотиву ВЛ-8 № 872, який є джерелом підвищеної небезпеки та належить відповідачу.
Внаслідок загибелі батька, їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що на день втрати рідної людини їй виповнилось лише 8 років, вона зазнала сильного емоційного та психологічного потрясіння, була позбавлена батьківського спілкування, турботи та любові. Після загибелі батька її нормальні життєві зв'язки були знищені, вона постійно відчуває почуття туги та самотності і до теперішнього часу не може оговтатися, перебуваючи в напруженому стані.
У зв'язку з наведеними обставинами, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві просила стягнути на свою користь з відповідача 368 200 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 90 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки, смерть
ОСОБА_2 сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві саме на відповідача покладено обов'язок відшкодувати позивачу, як його дочці, завдану моральну шкоду, правові підстави для стягнення якої визначені
Цивільним кодексом УРСР (далі - ЦК УРСР).
Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, судом враховано характер та обсяг її душевних, психічних страждань, у зв'язку зі смертю близької людини, той факт, що на момент смерті батька позивачу виповнилось лише 8 років і вона перебувала на утриманні батька, провину
АТ «Українська залізниця», яке не забезпечило безпечних умов виробництва, наслідки викликані смертю близької людини, перенесені душевні страждання та переживання, зміни в житті.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а апеляційну скаргу
АТ «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», залишено без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2019 року змінено, збільшено розмір моральної шкоди, стягнутої з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , із 90 000 грн до 170 000 грн, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, та збільшено розмір стягнутого на користь держави судового збору із 704, 8 грн до 1 700 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто на користь держави за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 1 200 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв'язку з втратою близької людини. Однак, суд першої інстанції не в повній мірі урахував тяжкість та глибину страждань позивача у зв'язку із смертю батька, безповоротність такої втрати, що спричинило їй тяжкі моральні страждання, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважав за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди та збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 90 000 грн до
170 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
11 липня 2019 року засобами поштового зв'язку представник
АТ «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», - ОСОБА_3 , подала касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 25 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 11 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано ступінь вини загиблого ОСОБА_2 , яким допущено грубе порушення трудових обов'язків, а саме перебуваючи в міжколійному просторі він дав сигнал машиністу на рух, що може бути підставою для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди або відмови у такому відшкодуванні.
Крім того апеляційний суд безпідставно здійснив переоцінку доказів, вже оцінених судом першої інстанції.
Позивач неправильно застосовує для розрахунку розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб замість неоподаткованого мінімуму доходів громадян в сумі 17 грн.
Також представник відповідача вважав, що суд апеляційної інстанції повинен був визначити розмір судового збору за вимоги про відшкодування моральної шкоди, як вимоги немайнового характеру.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України усправі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ціна позову в справі № 211/5560/18 не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно із частиною п'ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Доводи касаційної скарги не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Події, внаслідок яких у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди та які стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом, мали місце до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування положень ЦК УРСР.
Згідно зі статтею 440-1 ЦК УРСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діянням іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Встановивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14 год і 25 хв на станції Тімкове Одеської залізниці 4 колії східної горловини Криворізького локомотивного депо, під час виконання трудових обов'язків помічника машиніста електровозу внаслідок наїзду локомотиву ВЛ-8 № 872 ОСОБА_2 загинув у віці 32 років, а позивач ОСОБА_1 є донькою загиблого, суди зробили правильний висновок про наявність у ОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька.
Факт вини посадових осіб відповідача у нещасному випадку, внаслідок якого загинув ОСОБА_2 не заперечувався відповідачем та підтверджений дослідженими судами доказами: актом про нещасний випадок за формою Н-1 та актом спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5.
Стаття 440-1 ЦК УРСР не містить будь-яких обмежень розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд обґрунтовано врахував, що загибель батька, як безповоротна втрата, для ОСОБА_1 , що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 була малолітньою дитиною, спричинила тяжкі, глибокі та тривалі душевні страждання, викликала необхідність істотних змін у всьому подальшому житті. При цьому, апеляційний суд частково, задовольняючи позовні вимоги зменшив заявлений позивачем розмір відшкодування шкоди більш ніж удвічі з урахування ступеня вини ОСОБА_2 у нещасному випадку. А тому, доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги щодо необхідності визначення розміру судового збору, як за вимоги немайнового характеру.
При цьому необхідно врахувати, що оскільки відшкодування моральної шкоди визначено позивачем у грошовій формі, то такі вимоги є вимогами майнового характеру з відповідними наслідками передбаченими Законом України
«Про судовий збір».
Правильне застосовування в рішенні суду першої інстанції (у незміненій частині) та постанові апеляційного суду норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
На підставі викладеного постійна колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддяВ. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта