Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 640/364/17
провадження № 61-33499св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на рішення Київського районного суду
м. Харкова, у складі судді Попраса В. О., від 12 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., від 25 вересня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім») про стягнення майнової шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 28 червня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за її участю та ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем ИЖ 2125, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та зіткнувся з автомобілем Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у
ПрАТ «Київський страховий дім» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5223771. Франшиза за полісом складає
1 тис. грн. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 23 грудня 2016 року № 698 сума майнової шкоди, спричиненої власнику автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 74 760,39 грн. Листом від 29 вересня 2016 року № 1544 ПрАТ «Київський страховий дім» відмовило їй у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідальність ОСОБА_2 згідно умов договору не застрахована, оскільки у порушення умов полісу страхування № АЕ/5223771 транспортним засобом керувала особа, яка має водійський стаж менше трьох років, тому вказана подія не є страховим випадком, а у страховика не виникає обов'язку відшкодовувати заподіяну шкоду.
Не погоджуючись із відмовою ПрАТ «Київський страховий дім» у виплаті страхового відшкодування, позивач просила суд стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 49 тис. грн, пеню у розмір 1 215,20 грн та судовий збір. Також просила стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь 25 760,39 грн в рахунок відшкодування іншої частини майнової шкоди, витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн та судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі
49 тис. грн та пеню у розмір 1 215,20 грн. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування іншої частини майнової шкоди, завданої пошкодженням автотранспортного засобу внаслідок ДТП, у розмірі 25 760,39 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вказана ДТП є страховим випадком відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки зазначена пригода відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу ИЖ 2125, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно полісу № АЕ/5223771 внаслідок цієї пригоди настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну позивача. Підстави неправомірного володіння ОСОБА_2 забезпеченим транспортним засобом судом не встановлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «Київський страховий дім» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що наведені страховиком підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування не містяться у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Судом не встановлено неправомірність володіння забезпеченим транспортним засобом особою, винною у вчиненні ДТП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПрАТ «Київський страховий дім» просить скасувати оскаржені судові рішення у частині задоволених позовних вимог до
ПрАТ «Київський страховий дім» та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не враховано, що при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сторонами цього правочину встановлено, що до керування транспортним засобом не допускаються особи, водійський стаж яких є меншим ніж три роки, тобто сторонами визначено особливі умови, за яких у страховика виникає обов'язок здійснювати виплату страхового відшкодування. Експлуатацію транспортного засобу здійснювала особа, відповідальність якої не була застрахована. У зв'язку з невизнанням страховиком будь-яких майнових вимог підстави для нарахування пені були відсутні.
Судові рішення оскаржуються лише у частині позовних вимог до
ПрАТ «Київський страховий дім», а тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу статті 400 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
(далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 червня 2016 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ИЖ 2125, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем NissanQashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року у справі № 640/11321/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5223771. Франшиза складає 1 тис. грн.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження
від 23 грудня 2016 року № 698 сума майнової шкоди, спричиненої власнику автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить
74 760,39 грн.
ПрАТ «Київський страховий дім» відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що цей випадок не є страховим, оскільки у пункті 8 полісу № АЕ/5223771 вказано, що не допущені до керування транспортним засобом водії з водійським стажем менше трьох років, а відповідач ОСОБА_2 має водійський стаж менше трьох років.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами першою і другою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (пункт 1.6 частини першої статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Забезпечений транспортний засіб - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункт 1.7 частини першої статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Такими підставами є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суди правильно виходили з того, що ПрАТ «Київський страховий дім» безпідставно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки не вказало жодної підстави для такої відмови, передбаченої статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Доводи касаційної скарги про те, що страхова компанія законно відмовила позивачу у здійсненні страхового відшкодування у зв'язку з тим, що водійський стаж водія, який керував транспортним засобом, становив менше трьох років, є необґрунтованими, оскільки умова договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) про водійський стаж впливає на розмір страхового платежу та не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі
№ 758/11858/15-ц (провадження № 61-865св17).
Отже, вирішуючи спір, з дотримання вимог статей 212-214, 315 ЦПК України, 2004 року, суди повно, всебічно та об'єктивно з'ясували обставини справи, вірно встановили правовідносини, що склалися та правильно задовольнили позов ОСОБА_1 , оскільки страхова компанія безпідставно відмовила їй у виплаті страхового відшкодування.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів попередніх інстанцій не впливають та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного, оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 вересня
2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович