Ухвала
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 127/20588/18
провадження № 61-12224ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності припиненим, визнання дій незаконними, скасування записів про реєстрацію права власності, скасування рішення міської ради, визнання недійсним Державного акта на право власності на землю і договору дарування, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
Подана 25 червня 2019 року через засоби поштового зв'язку касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі заявником зазначено, що додано документи, що підтверджують сплату судового збору. Верховним Судом встановлено, що в додатках до касаційної скарги відсутній документ про сплату судового збору, про що складено акт від 02 липня 2019 року.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що заступник прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, звернувся до суду першої інстанції у серпні 2018 року із позовними вимогами про: визнання припиненим право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , що зареєстроване на підставі рішення третейського суду від 12 жовтня 2005 року (93/100) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 вересня 1986 року (7/100);
Визнання незаконними дії КП «ВООБТІ» в частині здійснення реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 93/100 будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду від 12 жовтня 2005 року без видачі судом загальної юрисдикції виконавчого документа;
Скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Правовий центр підприємництва» від 12 жовтня 2005 року (93/100) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 вересня 1986 року (7/100);
Визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради від 24 грудня 2008 року № 2209 в частині затвердження технічної документації із землеустрою по АДРЕСА_1 та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 976 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
Визнання недійсним Державний акт від 13 березня 2009 року серії НОМЕР_1 щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 976 кв. м. по АДРЕСА_1 ;
Визнання недійсним договір дарування № 506 від 9 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0976 га з кадастровим № НОМЕР_2 ;
Витребування земельних ділянок площею 0,0476 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) і площею 0,05 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ), що знаходяться по АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь територіальної громади міста Вінниці.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, позовні вимоги залишені без задоволення.
Підпунктом першим пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом другим пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пунктом другим частини першої статті 176 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду першої інстанції) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року в розмірі 1762, 00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість земельних ділянок.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги щодо вимог немайнового та майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у
Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 15 серпня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров