Постанова
Іменем України
05 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 642/2423/15-ц
провадження № 61-9165св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»,
представники відповідача: Кравченко Роман Юрійович, Гордієнко Ігор Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2016 року у складі судді Шрамко Л. Л. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 21 березня 2013 року між ним та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків зі строком дії з 21 березня 2013 року до 20 березня 2014 року. Об'єктом страхування за програмою «АВТОКАСКО» був належний йому автомобіль «Lexus LX 570», номерний знак НОМЕР_1 від будь-яких пошкоджень.
03 січня 2014 року вказаний автомобіль, припаркований ним біля ринку за адресою: м. Харків, пр-т Л. Свободи, 57-В, було пошкоджено у результаті протиправних дій невстановлених осіб. Повернувшись до автомобіля, він виявив пошкодження всієї лівої частини автомобіля, які відображені у довідці державної автомобільної інспекції від 03 січня 2014 року та довідці з спеціалізованої станції технічного обслуговування.
Вказував, що ним були виконані всі необхідні дії для отримання страхової виплати, які передбачені договором страхування від 21 березня 2013 року, зокрема, надано відповідачу акт виконаних робі зі спеціалізованої станції технічного обслуговування, але виплату до теперішнього часу він не отримав. Вважав, що відповідач протиправно не виплачує страхову виплату, посилаючись при цьому на висновок експертного дослідження від 24 січня 2014 року, де вказано, що з технічної точки зору його автомобіль, знаходячись у нерухомому стані, не міг отримати такі механічні пошкодження, про що свідчить механізм слідоутворення, який було досліджено спеціалістом на підставі наданих фотографій. Зазначав, що вказаний висновок проведено експертом з грубими порушеннями законодавства, яке регламентує порядок призначення, підготовки та проведення судових експертиз, оскільки експерту автомобіль зі слідами пошкоджень для дослідження не надавався, а висновок було зроблено без огляду пошкоджених деталей автомобіля, а тільки на підставі фотозображень, здійснених особою, яка не має спеціальних навичок у галузі судової фотографії. На час проведення дослідження він мав можливість надати пошкоджений автомобіль для огляду, але його ніхто не повідомляв про проведення такого дослідження.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 71 383,30 грн. - страхового відшкодування, 2 159,10 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, 22 550,89 грн. - інфляційних втрат, а всього 96 093,29 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на його користь 95 805,50 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем було доведено право на одержання страхового відшкодування, відповідно до умов договору страхування від 21 березня 2013 року, а відповідач безпідставно не виконує своїх договірних зобов'язань, оскільки товариством не подано доказів того, що позивач надав неправдиві відомості щодо обставин пошкодження застрахованого автомобіля.
Суд не взяв до уваги висновок експертного дослідження від 24 січня 2014 року, відповідно до якого з технічної точки зору автомобіль позивача, знаходячись у нерухомому стані, не міг отримати такі механічні пошкодження, так як він був проведений з порушенням пунктів 3.4, 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертних та експертних досліджень, в яких вказано, що експертиза може бути проведена за фотознімками тільки у виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, у той час, як товариство не зверталося з такою вимогою до позивача.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок експертного дослідження від 24 січня 2014 року, оскільки воно було проведене на підставі фотознімків, без огляду транспортного засобу, хоч була можливість надати автомобіль позивача експерту для проведення дослідження.
При цьому, під час апеляційного перегляду справи, судом було задоволено клопотання представника ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ухвалою від 04 липня 2017 року призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, але справа повернулася до суду апеляційної інстанції з повідомленням про неможливість її проведення, у зв'язку із ненаданням предмету дослідження - автомобіля «Lexus LX 570», номерний знак НОМЕР_1 , який на даний час відремонтовано, та апеляційний суд розглянув справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково частково задовольнили позов ОСОБА_1 , безпідставно не взявши до уваги висновок експертного дослідження від 24 січня 2014 року, де вказано, що з технічної точки зору автомобіль позивача, знаходячись у нерухомому стані, не міг отримати такі механічні пошкодження, що вказує про надання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку та є підставою для відмови у страховій виплаті згідно з пунктом 12.1.3 договору страхування від 21 березня 2013 року.
Посилається також на те, що судова транспортно-трасологічна експертиза не була проведена з вини апеляційного суду, який не вказав в ухвалі про необхідність її проведення за матеріалами справи.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з положеннями статей 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату) (частина перша статті 990 ЦК України)
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик повинен здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Встановивши, що позивач звернувся до страхової компанії про настання страхового випадку 03 січня 2014 року, а саме про пошкодження належного йому, застрахованого у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» автомобіля «Lexus LX 570», номерний знак НОМЕР_1 , а страхова компанія безпідставно відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, розмір якого було встановлено на спеціалізованій станції технічного обслуговування, відповідно до умов пункту 10.2.3.1. договору страхування від 21 березня 2013 року, суди дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування, 3% річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат.
Доводи касаційної скарги про те, що суди безпідставно не взяли до уваги висновок експертного дослідження від 24 січня 2014 року де вказано, що з технічної точки зору автомобіль позивача, знаходячись у нерухомому стані, не міг отримати такі механічні пошкодження, що свідчить про надання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, є безпідставними.
Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністрерства юстиції України від 08 жовтня 1998 № 53/5, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суди попередніх інстанції обґрунтовано не взяли до уваги висновок вказаного експертного дослідження, вказавши, що воно було проведено з порушенням вимог 3.4, 3.5 вказаної інструкції, на підставі фотознімків, у той час, як позивач мав можливість представити пошкоджений автомобіль експертові для проведення дослідження, але страхова компанія не зверталася до нього з такою вимогою.
Колегія суддів бере до уваги посилання особи, що подала касаційну скаргу на те, що судова транспортно-трасологічна експертиза, яка було призначена ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 липня 2017 року, не була проведена через те, що суд не вказав в ухвалі про необхідність її проведення за матеріалами справи, проте вони не свідчать про незаконність судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 412 ЦПК України), у той час, як у даному випадку суди ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, на підставі наданих сторонами доказів, яких достатньо для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю. В. Черняк