Справа №639/4943/19
Провадження №1-в/639/510/19
30 липня 2019 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» у відношенні засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 05.03.2015 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі, відбуваючого покарання в ДУ «Холодногірська виправна колонія №18»,-
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 про застосування відносно нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році».
В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що засуджений не є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2016 році», крім того, до засудженого за цим вироком вже застосовувався Закон України «Про амністію у 2014 році».
Представник установи та засуджений у судове засідання не з'явилися, до суду подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Згідно ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст. 11 Закону України «Про амністію у 2016 році», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Судовим розглядом встановлено, що 05.03.2015 року Барвінківським районним судом Харківської області ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24.07.2018 року вирок було залишено без змін.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2018 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування відносно нього вимог Закону України «Про амністію у 2014 році». Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом «1246-VII» від 06.05.2014 року, ОСОБА_4 скорочено наполовину невідбуту частину покарання, призначеного вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.03.2015 року.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2016 році» до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбування основного покарання в порядку помилування, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого згідно з відповідними актами.
Вимогами ч.2 ст.86 КК України визначено, що Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно ст.1 Закону України “Про амністію у 2016 році”, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст.190 КК України, є тяжким.
Згідно ст.4 Закону України “Про амністію у 2016 році”, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Згідно протоколу затримання особи від 30.05.2018 року ОСОБА_4 був затриманий 30.05.2018 року згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2017 року про надання дозволу на затримання.
Тому, на час набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» - 07.09.2017 року, ОСОБА_4 не відбуто половини призначеного строку основного покарання.
Відповідно до п. е ст. 4 Закону України «Про застосування амністії» амністія не може бути застосована до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.
До засудженого ОСОБА_4 за вирокомБарвінківського районного суду Харківської області від 05.03.2015 року був застосований Закон України «Про амністію у 2014 році».
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 на день набрання чинності цим Законом не відбув половини призначеного строку основного покарання, вчинив тяжкий злочин та до нього за цим вироком вже був застосований Закон України «Про амністію у 2014 році».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до засудженого ОСОБА_4 не може бути застосований Закон України «Про амністію у 2016 році», а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України « Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні»,суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а для засудженого, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1