Справа № 826/6665/16 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
30 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
за участю
секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,
представника ПАТ «КБ «Хрещатик» Полякова Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної М.А. на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі за позовом благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Національного банку України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив" про визнання протиправною та скасування постанови, -
Благодійна організація "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", благодійний фонд "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив", у якому просили визнати протиправними та скасувати постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".
13.02.2017 до Окружного адміністративного суду м. Києва від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної М.А. надійшла заява про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, встановлення законного способу і порядку виконання такого судового рішення.
У заяві уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просить роз'яснити, на думку заявника незрозумілу постанову, зокрема роз'яснити: яким законним способом і в якому законному порядку можливим є скасування постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних»; яким чином має бути відновлено платоспроможність ПАТ «КБ «Хрещатик»; яким чином повернути кошти, що були виплачені Фондом гарантування вкладів вкладникам ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК»; яким законним способом виконати рішення суду за умови чинності рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року касаційну скаргу Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року в задоволенні заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» І.І. Костенка постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2017 у справі №826/6665/16 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №826/6665/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року (провадження №№ К/800/15366/17, К/800/15779/17, К/800/15968/17), а справу № 826/6665/16 передано на розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.
Разом з тим, не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіна М.А. подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для подальшого вирішення питання щодо роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017.
В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року є незаконною та необґрунтованою, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року - незрозумілою.
Від інших учасників справи до суду відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому, враховуючи, що на час винесення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року була чинною, колегія суддів переглядає законність такої ухвали на час її постановлення.
Заслухавши суддю - доповідача, думку представника ПАТ «КБ «Хрещатик», дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведеного законодавчого припису випливає, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявнику зрозуміла суть судового рішення, однак, не зрозуміло порядок та механізм його виконання, крім того, заявник не погоджується з прийнятою судом першої інстанції постановою, з огляду на те, що в заяві просить суд вирішити питання щодо відновлення платоспроможності ПАТ «КБ «Хрещатик»; повернення коштів, що були сплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; щодо виконання рішення суду за умови чинності рішення Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик».
В той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
Разом з тим, у разі незгоди з мотивацією судового рішення чи його результатом особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити таке судове рішення, та заявником вже було реалізовано своє право на оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року як в апеляційному так і в касаційному порядку, внаслідок чого рішення суду першої інстанції було залишено без змін (станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва - 23 січня 2018 року).
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року є чіткою, зрозумілою та вмотивованою, резолютивна частині рішення суду першої інстанції не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а сама постанова суду не викликає труднощів для розуміння, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» І.І. Костенка постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2017 у справі №826/6665/16 відмовлено.
Незрозумілість саме порядку виконання судового рішення виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року судом апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №826/6665/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року (провадження №№ К/800/15366/17, К/800/15779/17, К/800/15968/17), а справу № 826/6665/16 передано на розгляд до суду першої інстанції, вказане виключає можливість його роз'яснення та встановлення способу і порядку виконання, оскільки процесуальним законодавством не передбачено роз'яснення судового рішення, яке не існує.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної М.А. залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 липня 2019 року.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов