Справа № 640/6765/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
29 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» звернулось з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100000/2019/3000572 від 04.04.2019.
В подальшому позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд заборонити відповідачу до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили здійснювати коригування митної декларації № UA100110/2019/169565 від 05.04.2019 та списувати кошти з передплатного рахунку товариства внаслідок коригування митної декларації і перераховувати ці кошти до Державного бюджету України.
На думку позивача необхідно застосувати саме цей захід, оскільки предметом позову є скасування рішення та в разі скасування якого позивач буде позбавлений обов'язку сплачувати додаткові митні платежі у розмірі 1 724 186,21 грн, які нараховані відповідачем внаслідок неправомірного коригування митної вартості товарів. Вважає, що оскільки списання цих коштів здійснюється з передплатного рахунку позивача митним органом та перераховуються до Державного бюджету України, це істотно ускладнить виконання судового рішення та поновлення прав та інтересів позивача, оскільки буде вимушений звернутися до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених коштів та про підготовку висновку для Казначейської служби України про повернення таких коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки суд не прийняв до уваги доводи щодо забезпечення можливості реального виконання рішення у майбутньому, яке можливе внаслідок забезпечення позову. Так, щоб поновити своє порушене право у разі задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення, та, відповідно, повернути списані відповідачем кошти, товариство буде вимушено звернутися до суду. На думку апелянта, забезпечення позову ніяким чином не буде перешкоджати списанню коштів у разі прийняття рішення по суті на користь відповідача, порушувати його права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що законодавством визначений правовий механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надміру сплачених до бюджету, і наявність судового рішення з даного питання не є обов'язковим.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, позивач звернувся до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100000/2019/3000572 від 04.04.2019.
Також, позивачем в подальшому було подано заяву про забезпечення позову, в якій посилається на те, що у разі незабезпечення позову та його задоволення для відновлення порушеного права в частині повернення списаних коштів з передплатного рахунку йому необхідно буде звернутись до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених коштів та про підготовку висновку для Казначейської служби України про повернення таких коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 у задоволенні заяви відмовлено, оскільки позивачем не доведені та не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої та частини другої статті 151 зазначеного Кодексу позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України існують певні дії, які вчиняються декларантом з метою визначення митної вартості товарів після винесення рішення про коригування митної вартості та у разі незгоди з таким рішення, зокрема випуск товарів у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою декларантом та визначеною контролюючим органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу; право декларанта надання контролюючому органу протягом 80 днів з дня випуску товарів додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, після надання яких контролюючий орган виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. При цьому, у такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Крім цього, положеннями статті 301 МК України та Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) визначений порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Отже, зазначене свідчить про наявність, у разі скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, порядку повернення надміру сплачених сум митних платежів.
Враховуючи існування порядку визначення митної вартості товарів після винесення рішення про коригування митної вартості та порядку повернення надміру сплачених сум митних платежів, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на існування обставин, які істотно ускладнять виконання рішення суду у даній справі та поновлення прав та інтересів позивача, для відновлення яких необхідно буде звертатись до суду.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на судові рішення у справах № 826/18679/13-а, № 826/6255/15, № 826/23687/15 щодо повернення сплачених платежів, оскільки вони ухвалені з інших фактичних обставин, відповідно, не можуть бути доказами по даній справі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведені та не підтверджені обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.
Зазначений висновок суду першої інстанції жодним чином не спростовується в апеляційній скарзі позивачем.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 одексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2019.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку