Справа №: 398/1565/19
провадження №: 2/398/1195/19
Іменем України
"26" липня 2019 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Ніколаєва М.В.,
з участю секретаря Василяки І.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття старшої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позовних вимогах зазначено, що якщо після досягнення повноліття ОСОБА_3 ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , аліменти на утримання останньої стягувати до її повноліття за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 листопада 2011 року між нею та відповідачем Комінтернівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 9. Сімейні відносини у подружжя не склалися через різні погляди на життя та сім'ю, відсутність почуття любові. Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з січня 2018 року, спільне господарство не ведеться. Вважає, що шлюб зберегти неможливо, так як це суперечить інтересам один одного та інтересам дітей. Діти проживають разом з позивачем. Відповідач не піклується про матеріальне забезпечення дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Відповідач є працездатного віку, не є інвалідом і має можливість у розмірі, встановленому законом, надавати грошову допомогу на утримання дітей.
Ухвалою суду від 04.07.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу в підготовчому судовому засіданні.
У підготовче судове засідання відповідач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Судом встановлено, що 12 листопада 2011 року між сторонами Комінтернівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.11.2011 року, актовий запис № 9.
Від спільного життя сторони мають дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_2 та свідоцтва про народження НОМЕР_3 .
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму про вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, та інтересам спільних дітей. Сторони припинили шлюбні відносини через різні типи характерів. Подача спільної заяви про розірвання шлюбу до органів Реєстрації актів цивільного стану неможлива, так як позивач та відповідача мають спільних дітей. Сторони наполягають на розірванні шлюбу, не бажають залишатись у шлюбних відносинах. Спільне господарство не ведуть. Примирення між ними не досягнуто.
Дані правовідносини регулюються ст. ст.110, 112 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
При розгляді справ про розірвання шлюбу, суд за правилами 112 Сімейного кодексу України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що причини розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, та інтересам дітей. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної поваги та любові, взаємодопомоги та підтримки, що є морально-правовою основою шлюбу.
Тому, враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів судом встановлено наступне.
У відповідності із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно з ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_2 та свідоцтва про народження НОМЕР_3 .
Відповідач не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання дітей, а тому суд вважає, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків належним чином без поважних причин. За законом батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
При визначені розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує обставини, визначені у ст. ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України.
Діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Відповідач є працездатною особою, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнїх дочок у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи наведене та матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача і вважає, що це має задовольнити потреби в матеріальному забезпеченні дітей.
Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 07.05.2019 року.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, в порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з держаного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачем ОСОБА_1 сплачено при поданні позову за позовною вимогою про розірвання шлюбу 768,40 грн. судового збору, що підтверджено квитанцією № 0.0.1345527919.1 від 07.05.2019 року, відповідачем до початку розгляду справи по суті позов визнано повністю, а тому на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
За наведених вище обставин, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 384,20 грн.
Оскільки дане рішення в частині стягнення аліментів ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн.
Керуючись наведеним та ст.112,180-183,191 СК України, ст.ст. 200, 206, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РОНКПП: НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 12 листопада 2011 року Комінтернівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис № 9.
Шлюб вважати припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РОНКПП: НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.05.2019 року та до досягнення повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання останньої стягувати до її повноліття за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РОНКПП: НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РОНКПП: НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 26 липня 2019 року.
Суддя М.В. Ніколаєв