Справа №: 398/494/18
провадження №: 1-кп/398/170/19
Іменем України
"29" липня 2019 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
захисника адвоката ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017120070003563 за обвинуваченням
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження: перший заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_13 , прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_11 , захисник ОСОБА_12 , інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_9 , представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 02 грудня 2017 року близько 12 години 30 хвилин проїжджав на автомобілі таксі ВАЗ 2110, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Декабристів, будинок № 43, з метою знайти раніше знайомого йому ОСОБА_16 . У цей час повз вказаний будинок проходив ОСОБА_16 .
Побачивши останнього, ОСОБА_11 зупинив таксі, вибіг з автомобіля та наздогнав ОСОБА_16 . У зв'язку з неприязними стосунками між ним та потерпілим, ОСОБА_11 , маючи умисел, спрямований на умисне позбавлення життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, наніс ОСОБА_16 не менше трьох цілеспрямованих ударів ножем в область грудної клітини з права, черевної порожнини з права та в область лівого передпліччя. Від нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_16 упав на землю. Після цього, ОСОБА_11 , продовжуючи свої злочинні дії, наніс ОСОБА_16 , який лежав, не менше трьох цілеспрямованих ударів кулаком в область обличчя, забравши ніж, яким наносив тілесні ушкодження, сів до автомобіля ВАЗ 2110, на якому приїхав та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_11 , згідно висновку експерта №410 від04.12.2017 року, ОСОБА_16 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:
- синців обличчя, вказані ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів (предмету), несуть ознаки легких тілесних ушкоджень як викликаючи скороминучий розлад здоров'я на термін до 6 діб і у прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходиться;
- травми лівого передпліччя: рани передпліччя, раневий канал в товщі м'яких тканин передпліччя, вказане ушкодження могло виникнути від дії гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості, з максимальною шириною зануреної частини близько 2,5 см, дане ушкодження несе ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби та у прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходиться;
- проникаючого поранення грудної клітини з права: рана грудної клітини з права, ушкодження м'яких тканин міжребер'я з права та парієнтальної плеври, ушкодження перикарду, ушкодження висхідної частини аорти в комплексі з явищами внутрішньо плевральної та внутрішньоперікардіальної кровотечі, вказаний комплекс ушкоджень міг виникнути від дії гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості з максимальною шириною зануреної частини 22 см та довжиною не менше 13 см, і знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю;
- проникаючого поранення черевної порожнини з права: рана черевної стінки з права, ушкодження пристінкової очеревини, ушкодження правої долі печінки в комплексі з явищами внутрішньочеревної кровотечі, вказаний комплекс ушкоджень міг виникнути від дії гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості з максимальною шириною зануреної частини 22 см та довжиною не менше 13,2 см, і знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, вказані проникаючі поранення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, так як є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Після спричинення зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_16 помер на місці.
Таким чином ОСОБА_11 вчинив умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, пояснивши, що в 2017 році йому стало відомо, що біля будинку раніше знайомого йому ОСОБА_16 відбувався збут наркотичних засобів. З даного приводу він неодноразово спілкувався із ОСОБА_16 , останній обіцяв припинити збут наркотичних засобів, проте йому постійно продовжували надходити скарги на те, що ОСОБА_17 все одно продовжує цим займатися.
Крім того, його дівчина ОСОБА_18 неодноразово розповідала йому (обвинуваченому), що ОСОБА_16 постійно дзвонить їй, не дає проходу, і попросила, щоб він поспілкувався із ОСОБА_16 з даного приводу, з метою, щоб той залишив її у спокої.
01.12.2017 року близько 19:00 години він прийшов додому до ОСОБА_16 , у них виник конфлікт, в результаті якого він вдарив ОСОБА_16 декілька раз по обличчю та попередив, щоб той більше не займався продажем наркотичних засобів. Цього ж дня він знову приходив додому до ОСОБА_16 , та попереджав останнього про те, щоб той припинив торгувати наркотичними засобами, кілька разів вдаривши його по обличчю.
Як йому (обвинуваченому) стало відомо, цього ж дня до ОСОБА_16 приїжджали працівники поліції, які забрали його у відділок. 02.12.2017 року він дізнався, що ОСОБА_16 випустили з поліції, тому він знову пішов додому до ОСОБА_16 , але вдома його не застав.
02.12.2017 року вранці йому зателефонував знайомий ОСОБА_19 , та сказав, що бачив ОСОБА_16 , останній шукав ОСОБА_11 , та при цьому йому здалося, що в рукаві у ОСОБА_16 був ніж.
Після цього, з метою знайти ОСОБА_16 та поговорити з ним, він викликав автомобіль таксі, закермом якого був ОСОБА_20 , та разом з ОСОБА_21 вони на даному таксі поїхали у напрямку, який вказував ОСОБА_21 , бо йому було відомо, де на даний час знаходиться ОСОБА_16 .
Проїжджаючи неподалік дитячого садка № 25, вони побачили, що назустріч їм йде ОСОБА_16 , він (обвинувачений) одразу наказав ОСОБА_22 зупинити автомобіль. Вийшовши з автомобіля, він почав бігти до ОСОБА_16 , після чого той повернувся до нього та витягнув ніж, який тримав у правій руці. У свою чергу, обороняючись, він (обвинувачений) виставив руку, після чого ОСОБА_16 декілька раз вдарив його ножем по лівій руці. Намагаючись заломити руку ОСОБА_16 з ножем, він його схопив лівою рукою за правий лікоть, а своєю правою рукою схопив його за зап'ястя руки, в якій той тримав ніж, проте, ніж встромився два рази потерпілому в куртку в область живота, при цьому ОСОБА_16 ніяких ознак що йому боляче не подав. Після цього ОСОБА_16 випустив ніж. Він (обвинувачений) даний ніж підібрав та з метою налякати вдарив ножем потерпілого в руку, не маючи при цьому на меті вбити останнього, та знову кинув ніж на землю. Далі ОСОБА_16 закричав, та почав бігти, а він (обвинувачений) побіг за ним з метою просто вдарити. Наздогнавши потерпілого метрів через десять, він його розвернув, схопив за одяг та вдарив декілька разів в обличчя, той впав, та почав кричати. Він (обвинувачений) повернувся, підібрав ніж, та пішов до автомобіля. Сідаючи у автомобіль, він чув, як ОСОБА_16 кричав, тобто останній був живий, тому він навіть не допускав думки, що ОСОБА_16 може померти, так як був впевнений, що у нього лише рана руки. Ніж він заховав собі у куртку, коли сів у автомобіль, та наказав таксисту їхати на вулицю Першотравневу, 57.
Через годину його почали шукати працівники поліції, які й повідомили йому, що ОСОБА_16 мертвий. Умислу вбивати у нього не було. Ніж, який він забрав з місця події, довжиною близько 30 сантиметрів, в подальшому заховав у туалеті за місцем свого проживання.
Коли його затримали та доставили в СІЗО, його оглядав лікар, але він не показував поранення руки, які йому завдав потерпілий, тому дана обставина не була зафіксована.
Вважає, що допустив перевищення меж необхідної оборони.
Цивільний позов потерпілої не визнав повністю, оскільки потерпіла не довела наявність моральної шкоди.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується дослідженими судом наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка показала суду, що про смерть її брата ОСОБА_16 їй стало відомо 02.12.2017 року о 22:00 годині, коли їй по телефону про це повідомила колишня дружина брата, про обставини вбивства їй нічого не відомо;
- показаннями свідка ОСОБА_21 , який показав суду, що він став свідком вбивства, а саме одного дня наприкінці 2017 року (точної дати не пам'ятає), близько 12 години йому зателефонував ОСОБА_11 та попрохав, щоб він показав йому, де проживає дівчина ОСОБА_16 . З якою метою ОСОБА_11 необхідно було побачити ОСОБА_16 йому (свідкові) не було відомо. Після цього на автомобілі таксі, за кермом якого був невідомий йому таксист, вони всі поїхали до дівчини ОСОБА_16 .. Побачивши ОСОБА_16 , ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та почав бігти до нього, побачивши ОСОБА_11 . ОСОБА_16 почав тікати, далі вони почали боротися, дана боротьба тривала близько 30 секунд, після чого ОСОБА_11 повернувся в автомобіль та сказав: «Я завалив його», при цьому заборонив йому (свідкові) виходити з автомобіля, погрожуючи фізичною розправою. Окрім того, свідок повідомив, що в ході проведення з ним (свідком) слідчого експерименту на досудовому слідстві, він давав правдиві показання, тиску на нього ніхто не чинив;
- показаннями свідка ОСОБА_20 , який показав суду, що він працює таксистом, і 02.12.2017 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_11 підвозив його та ще одного невідомого чоловіка. Коли вони проїхали місток по вулиці Червностудентській, ОСОБА_11 сказав зупинитися, тому що він когось побачив. Він (свідок) зупинив автомобіль, ОСОБА_11 вийшов з автомобіля, і побіг за чоловіком, який проходив повз. Побачивши ОСОБА_11 , той чоловік почав тікати. ОСОБА_11 наздогнав його, та в них виникла бійка, яку він бачив у дзеркало заднього виду автомобіля. Дана бійка тривала 10-15 секунд, в кінці бійки чоловік, який тікав, впав, і ОСОБА_11 наніс йому ще кілька ударів. Після цього він прибіг, сів в автомобіль, сховавши щось у кишеню, і сказав їхати на вулицю Першотравневу, 57, де розрахувався за таксі та пішов;
- показаннями свідка ОСОБА_23 , який показав суду, що 02.12.2017 року він йшов у сторону площі Покровської, і коли проходив через міст почув звуки бійки, та обернувшись на дані крики, побачив, як один чоловік наздогнав іншого, той впав, після чого інший почав бити його в тулуб та в голову, а чоловік, якого били, просив цього не робити. Проте особа, що наносила удари, не реагувала на це. Коли бійка закінчилася, той чоловік, якого били, залишився лежати, а інший швидким кроком пішов, сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, який стояв на відстані 20-25 метрів від місяця події, та поїхав, при цьому він (свідок) помітив, що у даного чоловіка в руці був якийсь продовгуватий предмет, що саме точно не роздивився. Після цього він підійшов до чоловіка, який залишився лежати, погляд його був запаморочений, нахилившись над ним він зрозумів, що чоловік помер;
- показаннями свідка ОСОБА_24 , яка показала суду, що вона є рідною бабусею обвинуваченого, про обставини вбивства ОСОБА_16 їй нічого не відомо. Крім того, вона знає, що її онук зустрічався на той час з дівчиною на ім'я ОСОБА_25 , а також один раз вона була свідком того, що її онук ОСОБА_11 по телефону з кимось лаявся, на її запитання з ким він лається, він відповів, що з ОСОБА_26 , і що він йому погрожує, інших подробиць не повідомила;
- протоколом огляду місця події від 02.12.2017 року з фототаблицею та схематичним планом, згідно якого оглянуто місце вчинення злочину, а саме ділянка місцевості, що знаходиться навпроти будинку № 43 по вул. Декабристів зі сторони АДРЕСА_3 . Із протоколу вбачається, що на місці вчинення злочину виявлено труп ОСОБА_16 , в ході огляду місця події виявлено та вилучено два марлеві тампони зі змивами слідів на бетонній огорожі;
- протоколом огляду трупу від 04.12.2017 року з фототаблицею, в ході якого було оглянуто труп ОСОБА_16 , та встановлено наявність тілесних ушкоджень у вигляді синця нижньої повіки лівого ока овальної форми; синця в області правої вилиці; синця на лобі з права; двох ран веретеподібної форми розміром 2,5 *0,3 см, розташованих на внутрішній та передній поверхнях лівого передпліччя, у верхній третині рани між собою сполучаються раневим каналом, який проходить в товщі м'яких тканин; рани у проекції правого грудинного ключичного сполучення, розміром близько 2,5 *0,2 см, рана переходить в раневий канал в грудній порожнині з права; рана по правій середній пахвинній лінії на 5 см нижча реберної веретеподібної форми, розміром 2,5*0,4 см, яка переходить в раневий канал в черевній порожнині. В ході огляду вилучено одяг, що знаходився на трупові: шкіряну чорну куртку, олімпійку, светр, футболку, джинси, чоботи, зрізи нігтів кистей рук трупу, зрізи волосся голови трупу із 6 ділянок;
- висновком експерта № 410 від 22.01.2018 року, згідно якого встановлено, що при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: а) синців обличчя, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, несуть ознаки легких тілесних ушкоджень, що викликають скороминучий розлад здоров'я на термін до 6 діб, і у прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться; б) травми лівого передпліччя: рани передпліччя, раньовий канал в товщі м'яких тканин передпліччя, яке могло виникнути від дії гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості, з максимальною шириною зануреної частини близько 2,5 см. Вказане тілесне ушкодження несе ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби та у прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться. Не виключено, що вказане тілесне ушкодження могло утворитися і в результаті самозахисту; в) проникаючого поранення грудної клітини з права: рана грудної клітини з права, ушкодження м'яких тканин міжребер'я з права та парієнтальної плеври, ушкодження перікарду, ушкодження висхідної частини аорти в комплексі з явищами внутрішньо плевральної внутрішньоперікардіальної кровотечі. Вказаний комплекс ушкоджень міг виникнути від гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості з максимальною шириною зануреної частини 22 мм та довжиною не менше 13 см, і знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю; г) проникаючого поранення черевної порожнини з права: рана черевної стінки з права, ушкодження пристінкової очеревини, ушкодження правої долі печінки в комплексі з явищами внутрішньочеревної кровотечі. Вказаний комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути від дії гострого предмету (предметів), якому притаманні колючо-ріжучі властивості з максимальною шириною зануреної частини 22 мм та довжиною не менше 13,2 см, і знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю. Згідно висновку експерта, усі вищевказані тілесні ушкодження не притаманні для утворення при падінні на площині з положення стоячи; смерть ОСОБА_7 настала в результаті гострої крововтрати, як наслідок проникаючих ушкоджень грудної та черевної порожнин з права; етиловий спирт у крові ОСОБА_27 не виявлений;
- протоколом огляду місця події від 02.12.2017 року з фототаблицею, згідно якого у присутності свідка ОСОБА_20 оглянуто автомобіль марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому обвинувачений приїхав та пізніше залишив місце вчинення злочину;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.12.2017 року за участю свідка ОСОБА_20 , в ході якого свідок у присутності понятих впізнав обвинуваченого ОСОБА_11 як чоловіка, якого він 02.12.2017 року близько 12 години 30 хвилин провозив на своєму автомобілі по вулиці Студентській, де зупинився, після чого ОСОБА_11 вступив у бійку з невідомим чоловіком;
- протоколом пред'явлення трупу для впізнання від 03.12.2017 року з участю свідка ОСОБА_28 , в ході якого остання, оглянувши труп, впізнала в ньому свого колишнього чоловіка ОСОБА_16 ;
- висновком експерта № 9 від 18.01.2018 року, згідно якого встановлено, що на наданих для проведення експертизи ділянках шкіри трупу ОСОБА_7 виявлені пошкодження у вигляді двох колото-різаних ран. Рани характерні для двократної дії плоского колючо-ріжучого предмету клинкового типу, що має односторонню заточку клинка, П-подібний вузький обух з не вираженими ребрами та найбільшу ширину зануреної частини клинка близько 22 мм. В момент спричинення пошкоджень клинок занурювався під кутом до поверхні шкіри, клинка, а також занурювався або витягувався з рани з деяким надавлюванням на лезовий край клинка. Рани могли бути спричинені одним травмуючим предметом вказаних вище властивостей та придатні для ідентифікації предмета за груповими ознаками;
- протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 05.02.2018 року, за участю підозрюваного ОСОБА_11 , в ході якого останній розповів, що він 02.12.2017 року на автомобілі ВАЗ 2110 разом із ОСОБА_29 та ОСОБА_21 поїхав до місця проживання ОСОБА_30 , щоб поговорити з ним. В ході розмови ОСОБА_17 витягнув з рукава ніж, та намагався вдарити його, проте йому вдалося перехопити руку ОСОБА_17 , та, загнувши її, він декілька разів вдарив ОСОБА_30 ножем в його ж руці, та після того як ОСОБА_17 впав, наніс ще декілька ударів в голову, підібрав ніж, лезо якого було довжиною близько 40 см, та поїхав на вищевказаному автомобілі. В ході експерименту ОСОБА_11 вказав на місце вчинення злочину, яке збігається з тим, що зафіксоване протоколом огляду місця події, та з тим, що вказували в ході проведення слідчих експериментів свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 14.12.2017 року, за участю свідка ОСОБА_20 , в ході якого останній розповів, що він працює таксистом, 02.12.2017 року він на прохання свого знайомого на ім'я ОСОБА_31 підвозив його та ще одного невідомого чоловіка, проїжджаючи на одній із вулиць, ОСОБА_31 наказав зупинити автомобіль, після чого наздогнав чоловіка, який йшов по вулиці, між ними виник конфлікт, в результаті якого невідомий впав, ОСОБА_31 наніс йому декілька ударів, повернувся до автомобіля, та, сховавши щось у кишеню, наказав їхати;
- протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 24.01.2018 року, з участю свідка ОСОБА_21 , в ході якого останній розповів, що він на прохання ОСОБА_11 на автомобілі таксі, яким керував чоловік на ім'я ОСОБА_32 , поїхав разом з ОСОБА_11 шукати ОСОБА_30 , після чого, знайшовши його, ОСОБА_11 вийшов з автомобіля, у них з ОСОБА_33 почалася бійка, в результаті чого ОСОБА_17 впав на землю, а ОСОБА_11 повернувся до автомобіля, та сказавши фразу «я завалив його», наказав їхати;
- протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 14.12.2017 року, за участю свідка ОСОБА_23 , в ході якого останній розповів, що був свідком бійки, яка відбулася 02.12.2017 року, і при цьому бачив, як один чоловік наніс декілька ударів іншому, після чого, тримаючи в руці довгий предмет, схожий на ніж, сів у автомобіль, та поїхав, а чоловік, якому він наносив удари, залишився нерухомо лежати на землі;
- висновком експерта № 410/1 від 12.02.2018 року, згідно якого встановлено, що розташування ран та направлення раневих каналів, що були виявлені при експертизі трупу ОСОБА_7 , не відповідають таким, що були продемонстровані ОСОБА_11 в ході слідчого експерименту за його участі, крім того, не є можливим казати про відповідність утворення інших виявлених на трупі ушкоджень обставинам, зазначеним ОСОБА_11 , оскільки в ході експерименту останній не зазначав чим та в які саме ділянки голови потерпілого були заподіяні травмуючі впливи та яким чином відбулося падіння потерпілого;
- висновком експерта № 933 від 19.12.2017 року, згідно якого встановлено належність крові ОСОБА_11 до групи А?;
- висновком експерта № 941 від 22.12.2017 року, згідно якого встановлено належність крові потерпілого ОСОБА_16 до групи 0??;
- висновком експерта № 935 від 29.12.2017 року, згідно якого на одязі потерпілого, а саме на куртці шкіряній та штанах джинсових знайдено сліди крові людини, і дана кров може належати потерпілому ОСОБА_16 .
Стосовно тверджень сторони захисту щодо перекваліфікації дій обвинуваченого за статтею 118 КК України "умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця" суд зазначає наступне.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого щодо того, що потерпілий напав на нього з ножем та наніс йому декілька ударів ножем в руку, а після цього він (обвинувачений)захищаючись відібрав у потерпілого ніж, наніс потерпілому лише один удар ножем у руку та декілька ударів рукою в обличчя.
Так, враховуючи показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , суд приходить до висновку, що бійка між потерпілим та обвинуваченим тривала невеликий проміжок часу, менше 1 хвилини, ніхто із сторонніх осіб в даній бійці не брав участь, одразу після того, як бійка закінчилась, потерпілий без свідомості залишився на місці, де й помер. Тому ніхто, окрім обвинуваченого не міг завдати потерпілому тілесних ушкоджень, від отримання яких, згідно висновку судово-медичної експертизи, він помер. Показаннями вказаних свідків спростовуються твердження обвинуваченого щодо того, що потерпілий в той час, як він сідав після бійки в автомобіль, кричав, тобто був у свідомості, адже вказані свідки зазначили, що після бійки потерпілий залишився лежати на землі та мовчав, а свідок ОСОБА_21 зазначив, що ОСОБА_11 повернувшись до автомобіля сказав фразу: «Я завалив його», при цьому заборонив йому (свідкові) виходити з автомобіля, погрожуючи фізичною розправою.
Показання обвинуваченого щодо нанесення йому потерпілим двох ножових поранень руки, в судовому засіданні не знайшли підтвердження.
Окрім того, показання обвинуваченого надані суду та обставини повідомлені ним на слідчому експерименті від 05.02.2018 року щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому спростовуються висновком експерта № 410/1 від 12.02.2018 року, згідно якого встановлено, що кількість, розташування ран та направлення раневих каналів, що були виявлені при експертизі трупу ОСОБА_7 , не відповідають таким, що були продемонстровані ОСОБА_11 в ході слідчого експерименту за його участі.
Крім того, аналізуючи показання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що між потерпілим та обвинуваченим впродовж тривалого часу виникали конфлікти, обвинувачений неодноразово, в тому числі і напередодні вбивства, приходив додому до потерпілого та наносив останньому тілесні ушкодження, що свідчить про наявність між обвинуваченим та потерпілим неприязних стосунків протягом тривалого часу.
Суд також критично оцінює твердження обвинуваченого, в яких він зазначає, що ніж, який він підібрав на місці скоєння злочину, в подальшому заховав у туалеті за місцем свого проживання.
Так, в ході судового розгляду за клопотанням обвинуваченого та його захисника ухвалою суду від 16.01.2019 року органу досудового розслідування Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області було доручено проведення огляду території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки показань обвинуваченого, виявлення та вилучення ножа, яким були нанесені тілесні ушкодження потерпілому.
12 березня 2019 року за вищевказаною адресою за участю понятих, прокурора ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_11 відмовився вказати точне місце, де він заховав ніж, яким наніс тілесні ушкодження ОСОБА_16 , у зв'язку з чим огляд місця події на підставі ухвали суду не проводився. Тому, суд приходить до висновку, що обвинувачений вказаними діями прагне затягнути судовий розгляд та уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_19 , який показав суду, що наприкінці листопада 2017 року близько 11 години дня він зустрів на вулиці ОСОБА_16 , який йому сказав, що шукає обвинуваченого, так як йому потрібно з ним розібратися, при цьому він (свідок) помітив в руці у ОСОБА_16 предмет, схожий на дерев'яну рукоятку ножа.
Також, свідок ОСОБА_19 показав суду, що ОСОБА_11 про факт зустрічі з ОСОБА_16 він не повідомляв. Дане твердження свідка суперечить показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_11 , який показав суду, що 02.12.2017 року вранці йому зателефонував знайомий ОСОБА_19 , та сказав, що бачив ОСОБА_16 , останній шукав ОСОБА_11 , та при цьому йому здалося, що в рукаві у ОСОБА_16 був ніж. Тобто показання свідка ОСОБА_19 та обвинуваченого є суперечливими між собою.
Крім того, свідок ОСОБА_19 показав суду, що в день вбивства потерпілий ОСОБА_16 був одягнений в коричневу дублянку, на комірці та рукавах якої було штучне хутро сіро-коричневого кольору. Дані показання свідка ОСОБА_19 спростовуються протоколом огляду місця події від 02.12.2017 року з фототаблицею та схематичним планом, згідно якого оглянуто місце вчинення злочину та виявлено труп ОСОБА_16 , протоколом огляду трупу від 04.12.2017 року з фототаблицею, в ході якого було оглянуто труп ОСОБА_16 , протоколом огляду предметів від 05.02.2018 року, в ході якого було оглянуто одяг, вилучений з трупу потерпілого, та постановою про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів та здачу їх на зберігання від 05.02.2018 року, якою вилучений з трупу потерпілого одяг було долучено до справи як речові докази.
Згідно вищенаведених протоколів огляду місця події та огляду трупу, потерплий ОСОБА_16 був одягнений в чорну шкіряну куртку, на якій взагалі відсутнє хутро, що спростовує показання свідка ОСОБА_19 .
Судом встановлено, що у обвинуваченого та свідка ОСОБА_19 дружні стосунки, вони довгий час разом утримувалися в умовах СІЗО та неодноразово разом етапувались до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для розгляду кримінальних проваджень щодо них. Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні як обвинувачений так і свідок. Тому суд виключає ту можливість, що вказані особи жодного разу не спілкувалися з приводу обставин вбивства потерпілого. Наведене викликає обґрунтований сумнів у правдивості показань свідка ОСОБА_19 .
Аналізуючи вищенаведене в сукупності суд встановив, що обвинувачений використовуючи надуманий привід, враховуючи існування тривалого конфлікту між ним та потерпілим, свідомо знайшов привід для бійки, чим спровокував її першим, здійснив напад на потерпілого, завдавши йому два удари руками в обличчя та три ножових поранення, два з яких у життєво важливі органи. Після чого залишивши потерпілого на місці, сів в автомобіль та повідомив в грубій формі свідку ОСОБА_34 про смерть потерпілого.
Таким чином суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Також судом було досліджено: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017120070003563; протокол затримання підозрюваного ОСОБА_11 від 02.12.2017 року; протокол отримання зразків для проведення експертизи від 18.12.2017 року, згідно якого у ОСОБА_11 відібрано зразки крові; протокол огляду предметів від 05.02.2018 року, в ході якого було оглянуто одяг, вилучений з трупу потерпілого, постанова про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів та здачу їх на зберігання від 05.02.2018 року з квитанцією № 1889 про передачу на зберігання; протоколи огляду відеокамери, перегляду відеозапису та перенесення його на цифровий носій від 05.02.2018 року, 14.12.2017 року, 24.01.2018 року, ухвала слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 04.12.2017 року, заяви ОСОБА_24 від 02.12.2017 року та ОСОБА_20 від 02.12.2017 року, постанова про отримання зразків крові від 15.12.2017 року, заява ОСОБА_11 про надання згоди щодо відібрання зразків крові, які підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.
За висновком судово-психіатричного експерта № 2 від 09.01.2018 року ОСОБА_11 в момент скоєння правопорушення і на час проведення експертизи психічним захворюванням не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст. 19 ч. 1 КК України. У відношенні інкриміновано правопорушення ОСОБА_11 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує. Досліджуваний ОСОБА_11 в момент інкримінованого йому правопорушення в стані фізіологічного афекту не знаходився. ОСОБА_11 розумів характер, факт, зміст своїх дій, керував ними і передбачав їх наслідки та правильно усвідомлював факти скоєного правопорушення. ОСОБА_11 може давати показання органу досудового слідства, правильно відображати події в своїх показаннях.
Суд зазначає, що досліджені судом докази є належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання потерпілого, свідків та досліджені докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою.
Крім того, в ході судового розгляду судом досліджено ряд доказів, які, на думку суду згідно положень ст. 85 КПК України не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Тому суд визнає нижчеперелічені докази неналежними доказами у даному кримінальному провадженні:
- довідка № 66 від 12.01.2018 року, виданою Міським комунальним лікувально-профілактичним закладом - Міська лікарня № 1 м. Олександрії, згідно якої ОСОБА_11 у період з 01.12.2017 року по 02.12.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні лікарні з діагнозом: нейроциркуляторна дистонія по гіпертензивному типу;
- протокол огляду місця події від 02.12.2017 року з фототаблицею, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході огляду вилучено футболку блакитного кольору, та штани чорного кольору;
- висновок експерта № 936 від 29.12.2017 року, згідно якого на футболці та чорних штанах, що були вилучені в ході огляду домоволодіння АДРЕСА_2 , сліди крові не знайдено;
- висновок експерта № 934 від 29.12.2017 року, згідно якого на марлевому тампоні - змиві з бетонного паркану, вилученому в ході огляду місця події від 02.12.2017 року по вул. Декабристів в м. Олександрія, сліди крові не знайдено, а на контрольному марлевому тампоні - змиві знайдено сліди крові, проте її видова належність не встановлена;
- висновок експерта № 162/3 від 02.01.2018 року, згідно якого встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту з правої та з лівої рук трупа ОСОБА_16 крові, епітеліальних клітин не знайдено;
- висновок експерта № 937/3 від 12.01.2018 року, згідно якого на чоловічій куртці та на чоловічих черевиках, що були вилучені в ході затримання ОСОБА_11 сліди крові не знайдено;
При вирішенні питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину суд виходить із практики Європейського суду з прав людини, зокрема з правової позиції, викладеної у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Заява N 16437/04), відповідно до якої при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, оцінюючи всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Визначаючи обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, у відповідності до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, не перебуває під наркологічним та психоневрологічним диспансерним динамічним наглядом.
Обставини, що пом'якшують покарання відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Суд не визнає щирим каяттям жалкування обвинуваченого з приводу того, що він допустив перевищення меж необхідної оборони, оскільки щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї вини у скоєнні злочину, який їй інкримінується, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Обвинувачений в судовому засіданні вину в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому не визнав, тому суд не вбачає підстав для визнання щирого каяття обставиною, що пом'якшує покарання.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину ОСОБА_11 , ставлення до скоєного, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі, в межах строків, передбачених санкцією статті кримінального закону, за яким він визнаний винним, оскільки, на думку суду, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Обвинуваченим ОСОБА_11 заявлений цивільний позов не визнано повністю.
Суд погоджується з тим, що потерпілій внаслідок незаконних дій обвинуваченого було завдано моральні страждання, пов'язані з втратою близької людини, тому, виходячи з вимог розумності та справедливості, з урахуванням матеріального стану сторін, суд приходить до переконання, що вимоги потерпілої ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_11 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 02 грудня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_11 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень.
Речові докази:
-поліетиленовий файл формату А4, перев'язаний білою ниткою, з 2 бирками на одній з яких є надпис «змив та контрольний змив з паркану», з двома паперовими конвертами, в конверті №1: згорнутий папір, в якому є багатошаровий марлевий тампон з наклеєним папірцем з надписом «К1», в конверті № 2: паперовий згорток в якому також знаходиться багатошаровий марлевий тампон з наклеєним папірцем з надписом «КЗ», знищити;
-паперовий конверт з частково рукописним та друкованим текстом: «МОЗ України УОЗ Кіровоградської облдержадміністрації КЗ «Кіровоградське обласне бюро судмедекспертизи» відділення судово-медичної цитології, до висновку експерта №162\3 від 02.01.2018 року, зрізи нігтів з обох рук трупа ОСОБА_16 та нитки до них Експерт ОСОБА_35 , Слідчий Олександрійського Відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, л-нт п-ції ОСОБА_36 , кримінальне провадження №12017120070003563», знищити;
-шість пакетів з паперу сірого кольору, розмірами 8,0х5,5 см, перемотані між собою чорною ниткою, та скріплені биркою з печаткою, на кожному з яких є напис від руки «волосы правая височная доля, волосы левая темяная область, волосы левая височная доля, волосы лоб, волосы затылок. Волосы правая темяная область (трупу ОСОБА_16 )», знищити;
-картонну коробку, обгорнуту прозорою стрічкою, перев'язаною ворсинчастою ниткою, з 2 бирками, в якій знаходиться куртка з шкіри, на підкладці із синтетичної тканини світло-коричневого кольору з написами та малюнками у вигляді географічної мапи, утеплена на синтепоні, штани із бавовняної джинсової тканини синього кольору, пояс на 1 петлі та 1 металевому ґудзику - кнопці, попереду застібка, на жовту металеву «Блискавку», олімпійка сірого кольору зі слідами бурого кольору, футболку в смужку зі слідами бурого кольору, светр зі слідами бурого кольору, знищити;
-поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходиться пара шкарпеток чорного кольору з позначкою «Адідас», кепка чорного кольору, труси чорного кольору з малюнками фіолетово-білого кольору, пара чоловічих чобіт коричневого кольору з шнурками, знищити;
-футболку з трикотажної бавовняної тканини блакитного кольору з V- подібним вирізом, та штани спортивні з чорної синтетичної тканини з оздобленням з тканини синього кольору біля кишень на передній поверхні, утеплені, на підкладці з чорної синтетичної тканини, які знаходяться у картонній коробці, обгорнутій прозорою стрічною, перев'язаній ворсинчастою ниткою, з 2 бирками, повернути власнику, а саме обвинуваченому ОСОБА_11 ;
-чоловічу зимову куртка типу «пуховик», чорного кольору з коміром типу стійка, пару кросівок із штучного матеріалу чорного кольору з блакитними вставками та з блакитною підкладкою на чорних шнурках, що знаходяться у картонній коробці, обгорнутій прозорою стрічною, перев'язаній ворсинчастою ниткою з 2 бирками, повернути власнику, а саме обвинуваченому ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_37 Нерода