Справа № 826/14241/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.
18 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря: Чуб Н.С.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» про зобов'язання відповідача подати додаткову інформацію,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив суд зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у розмірі 179 329,00 грн, які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 .
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із відсутністю ознак нікчемності операцій з переказу грошових коштів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та тим, що кошти на рахунку позивача є вкладом у розумінні цього Закону.
Згідно з відзиву на позовну заяву кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників з огляду на положення ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що висновки Окружного адміністративного суду м. Києва про правомірність розрахункових операцій (з переказу ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» коштів на рахунок позивача) та їх відповідність законодавству є передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, за матеріалами справи 09.11.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-053-000000975 банківського рахунка «Поточний рахунок «Ощадний», відповідно до якого позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_1
В подальшому, 10.05.2016, між ОСОБА_1 (сторона 1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона 2) укладено договір № 980-053-000235461 «Суперкапітал» (новий) із виплатою процентів щомісячно (далі - договір № 980-053-000235461 від 10.05.2016). За умовами договору сторона 1 передає на строковій основі стороні 2 грошові кошти в сумі 179 329,00, а сторона 2 зобов'язується повернути їх у визначений строк, за користування коштами визначена ставка у розмірі 33,54% річних. Списання коштів, зарахування коштів та нарахованих відсотків провадиться з використанням поточного рахунку сторони 1.
Платіжним дорученням № 1361275 від 10.05.2016 з поточного рахунку ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ТОВ «ІРЦ» перераховано 179 329,00 грн з призначенням «перерахування залучених коштів зг дог. №980-053-000235461 від 10.05.2016.
Вже 19.05.2016 ТОВ «ІРЦ» платіжним документом № 1046 здійснило переказ (повернення) коштів у сумі 179 329,00 грн на рахунок, що належать ОСОБА_1 , а також платіжним документом № 1047 перерахувало відсотки за договором № 980-053-000235461 в сумі 1 058,33.
Постановою Правління Національного банку України № 14/БТ від 23.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії неплатоспроможних. У зв'язку з цим Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 812 від 23.05.2016 про запровадження з 23.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський».
У відповідності до частини першої ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з частиною першою ст. 27 вказаного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Позивач не був включений до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 179 329,00 грн.
Положеннями абз. 4 частини першої ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Перелік таких випадків наведений у частині четвертій ст. 26 вказаного Закону. Відповідно до вказаної норми права Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків.
Посилання на частину четверту ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу не включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.
Підставою для не включення позивача до вказаного переліку став висновок Уповноваженої особи про нікчемність транзакції (операції) по перерахуванню коштів на рахунок позивача.
Так, згідно з витягом із додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, сума коштів, перерахованих із рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача складає 180 387,33 грн.
Відповідно до додатку 1 до зазначеного акту переказ коштів (транзакції) має ознаки нікчемності, передбачені п.п. 7, 9 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно вказаних норм права правочин є нікчемним, якщо:
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно з відзиву на адміністративний позов та акту про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критерію нікчемності № 2 від 01.06.2016 підставами вважати транзакцію нікчемною було те, що Уповноважена особа визнала нікчемними договори про відступлення прав вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016. Згідно з вказаних договорів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» свої права вимоги до фізичних осіб. У свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив переказ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів у розмірі 870 000 000,00 грн та 561 957 997, 25 грн в якості оплати за відступлені права вимоги. На думку Уповноваженої особи кошти у загальному розмірі 180 387,33 грн, які перераховані на рахунок позивача , є частиною грошових коштів, які були отримані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за нікчемними договорами про відступлення прав вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016.
Також Уповноважена особа вважає, що здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» мало на меті отримання коштів з рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський» не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто державних коштів.
Отже, віднесення операції з перерахування коштів до категорії нікчемних Уповноважена особа пов'язує саме із необхідністю захистити інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів також звертає увагу на те, що акті № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними та додатках до нього зазначено про нікчемність транзакції щодо перерахування коштів (транзакцій). Натомість, договір банківського рахунка, відповідно до якого позивачу відкрито рахунок № № НОМЕР_1 не був віднесений до категорії нікчемних.
У відповідності до частини другої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у частині третій ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з частиною першою ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як раніше зазначалося, перерахування коштів у сумі 179 329,00 грн з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та рахунок позивача відбулося відповідно до договору № 980-053-000235461 від 10.05.2016. ПАТ «Банк Михайлівський» не був стороною вказаного договору.
Укладення зазначеного договору та перерахування коштів у сумі 179 329,00 грн є правочинами, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків саме ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_1 . Натомість, ПАТ «Банк Михайлівський» у даних правовідносинах виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів, не був учасником правочину та не набував за результатами його вчинення цивільних прав і обов'язків.
Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду також прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003, та договорами з відповідними клієнтами банку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що операції з перерахування коштів на рахунок позивача не належать до правочинів, передбачених частиною другою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для перевірки та визнання нікчемним правочину з перерахування коштів у розмірі 179329,00 грн на рахунок позивача, а також для не включення даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу.
В апеляційній скарзі міститься посилання на те, що дія п. 15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на позивача.
Згідно з вказаної норми права до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Однак, договір № 980-053-000235461 від 10.05.2016 був укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без залучення банку.
Разом з тим, позивач є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» з огляду на вимоги п. 4 частини першої ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який передбачає, що вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Позивач набув статусу вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» з огляду на укладення договору банківського рахунку № 980-053-000000975, що укладений безпосередньо із банком, а не договору № 980-053-000235461 від 10.05.2016, сторонами якого були позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
На час віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних кошти позивача у розмірі 179 329,00 грн перебували на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», що був відкритий саме на ім'я позивача згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 , а не на рахунку, відкритому банком для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Зазначена обставина сторонами не заперечується та підтверджується з витягом із додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що позивач не набув статусу вкладника банку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
СуддіВ.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев